- •1.Предмет сучасної науки конституційного права зарубіжних держав.
- •3.Система науки конституційного права зарубіжних держав.
- •4.Функції науки конституційного права зарубіжних держав.
- •5.Методи науки конституційного права зарубіжних держав.
- •6.Джерела науки конституційного права зарубіжних держав.
- •7.Поняття і предмет конституційного права як галузі права в зарубіжних державах.
- •8.Співвідношення конституційного права та публічного права.
- •9.Система галузі конституційного права у зарубіжних державах.
- •10.Поняття джерела конституційного права та його значення.
- •11.Особливості джерел конституційного права в державах, що належать до англосаксонської системи права.
- •12.Особливості джерел конституційного права в державах, то належать до романо-германської системи права.
- •13.Особливості джерел конституційного права в державах із мусульманською системою права.
- •14.Співвідношення національних джерел конституційного права з міжнародним правом.
- •15.Міжнародні договори як джерела національного конституційного права.
- •16.Закон в системі джерел конституційного права.
- •17.Види законів, що регулюють конституційно-правові відносини в зарубіжних країнах.
- •18.Класифікація законів за їх юридичною силою, за часом дії, за суб'єктами законотворення, умовами чинності, за способами систематизації норм та іншими критеріями.
- •19.Конституційні закони: поняття та види.
- •20.0Рганічні закони: поняття та види.
- •21.Звичайні закони як джерела конституційного права у зарубіжних державах.
- •22.Надзвичайні закони як джерела конституційного права у зарубіжних державах.
- •23.Акти делегованого законодавства як джерела конституційного права у зарубіжних державах.
- •24.Внутрішньодержавні публічно-правові договори як джерела конституційного права в зарубіжних державах.
- •25.Конституційно-правовнй звичай як джерело конституційного права. Конституційні угоди.
- •26.Судовий прецедент як джерело конституційного права.
- •27.Доктрина як джерело конституційного права.
- •28.Загальні правові принципи як джерела конституційного права.
- •29.Виникнення терміну «конституція».
- •30.Формування поняття «конституція».
- •31.Поняття конституції у розумінні концепцій лібералізму та юридичного позитивізму.
- •32.Матеріальна і формальна конституція.
- •33.Юридична і фактична конституція. Жива конституція.
- •34.Реальна і фіктивна конституція.
- •35.Соціальні функції конституції.
- •36.Співвідношення понять «конституція» і «конституціоналізм».
- •37.Співвідношення понять «конституція» і «конституційний лад».
- •38.Види конституцій за формою зовнішнього виразу.
- •39.Види конституцій за способом внесення змін.
- •45.Співвідношсння федеральної Конституції і конституцій суб'єктів федерації федеративної держави.
- •46.0Собливості внесення змін і доповнень в писані та неписані конституції.
- •47.Структура кодифікованих конституцій.
- •48.Конституційно-правовнй зміст преамбули.
- •49.Структура некодифікованнх конституцій.
- •50.Поняття та види тлумачення конституції.
- •51 .Поняття та зміст інституту конституційного контролю.
- •52.Конституційне правосуддя.
- •53.Об'єкти конституційного контролю.
- •54.Види конституційного контролю.
- •60.Сучасні концепції прав людини і їх конституційио-правове оформлення.
- •61.Природничо-правовий підхід до регулювання прав людини.
- •62.Позитивістський підхід до регулювання прав людини.
- •63.Вихідні засади мусульманської концепції прав людини.
- •64.Африканська концепція прав людини.
- •65.Соціалістична концепція правового статусу людини.
- •Право на національно-культурну автономію
- •Право на підтримку розвитку національної самосвідомості й самовиявлення.
- •Користування і навчання рідною мовою чи вивчення рідної мови в державних навчальних закладах або
- •71.Поняття підданства, його походження, сучасний зміст.
- •72.Понятгя і зміст громадянства.
- •74.Філіація: поняття, зміст.
- •75.Натуралізація: поняття, зміст.
- •76.Оптація та трансфер: поняття, зміст.
- •78.Спрощені процедури набуття громадянства.
- •79.Способи припинення громадянства.
- •80.Експатріація: поняття, зміст.
- •81.Денаціоналізація: поняття, зміст.
- •82.Денатуралізація: поняття, зміст.
- •83.Втрата громадянства: поняття, зміст.
- •84.Співвідношення понять «Громадянство» і «національність» в зарубіжних державах.
- •85.Конституційно-правові підходи до регулювання питань подвійного громадянства (біпатризм).
- •86.Зміст конституційного положення «соціальна держава».
- •87.Зміст конституційного положення «правова держава».
- •88.Зміст конституційного положення «демократична держава».
- •89.Зміст конституційного положення «світська держава».
- •90.Теократична держава: поняття, приклади сучасних теократичних держав.
- •91.Клерикальна держава: поняття, сутність.
- •92.Соціалістична держава: поняття, сутність, приклади сучасних теократичних держав.
- •93.Поняття та сутність політичної партії
- •94.Сутнісні ознаки політичної партії.
- •95.Мета функціонування політичної партії.
- •96.Класифікація політичних партій.
- •1)За соціально-політич.Суттю:
- •2)За місцем і роллю партій в парт.С-мі:
- •98.Організаційна структура політичних партій.
- •99.Партійні системи: поняття, зміст, види.
- •100. Багатопартійна система та її види.
- •101. Багатопартійна система і багатопартійність: співвідношення понять.
- •107. Лобістські групи: поняття, сутність.
- •108. Форма держави як об'єкт конституційно-правового регулювання
- •109. Чинники, що зумовлюють багатоманітність форм держави в зарубіжних державах.
- •110. Класифікація форм правління сучасних держав.
- •111. Монархія як форма правління: сутнісні ознаки, різновиди.
- •112. Необмежена (абсолютна) та обмежена (конституційна) монархії: порівняльний аналіз, приклади.
- •113. Парламентська та дуалістична монархії: порівняльний аналіз, приклади.
- •114. Особливості абсолютної монархії, приклади.
- •115. Особливості дуалістичної монархії, приклади.
- •116. Особливості парламентської монархії, приклади.
- •117.Поняття системи престолоспадкування.
- •118.Види систем престолоспадкування.
- •119.Республіка як форма правління та її різновиди.
- •120.Конституційно-правові ознаки президентської республіки.
- •121. Конституційно-правові ознаки парламентської республіки
- •122.Конституційно-правові ознаки змішаної республіки.
- •123.Суперпрезидентська та монократична республіки.
- •124.Нетипові форми правління.
- •125.Форми державно-територіального устрою.
- •126.Унітарна держава, її різновиди.
- •127.Проста та складна унітарні держава: спільні риси та відмінності.
- •128.Поняття і види автономній утворень.
- •129.Національна і територіальна автономії: порівняльний аналіз.
- •130.Політична та адміністративна автономії: порівняльний аналіз.
- •132.Поняття та конституційно-правові ознаки федерацій.
- •133.Види федерацій.
- •134.Принципи утворення федерацій.
- •135.Конституційно-правові засади розподілу компетенції між федерацією та її суб'єктами.
- •136.Конфедерація як специфічна форма правління.
- •137.Поняття і зміст політичного режиму.
- •138.Види політичних режимів.
- •139.Конституційно-правові ознаки демократичного політичного режиму.
- •140.Конституційно-правові ознаки тоталітарного політичного режиму.
- •141.Конституційно-правові ознаки авторитарного політичного режиму.
- •142.Поняття і зміст прямої демократії.
- •147.Поняття та сутність народної ініціативи.
- •148.Народне вето: поняття, сутність.
- •149.Поняття і соціальні функції виборів.
- •150.Види виборів за опосередкованістю волі виборців.
- •151.Чергові і позачергові вибори.
- •152.Загальні і часткові вибори.
- •154.Прямі та непрямі вибори: порівняльний аналіз.
- •155.Опосередковані та багатоступеневі вибори.
- •156.Виборче право: поняття, зміст.
- •157.Виборче право в об'єктивному та суб'єктивному змісті.
- •158.Активне та пасивне виборче право.
- •159.Конституційно-правові принципи виборчого права.
- •160.Принцип свободи виборів. Зобов'язуючий вотум.
- •161.Виборчі цензи: поняття та види.
- •162.Конституційно-правовий зміст поняття виборчої системи.
- •163.Види виборчих систем, критерії відмінності між ними.
- •164.Мажоритарна виборча система, її різновиди.
- •165.Сутність мажоритарної системи відносної більшості.
- •166.Сутність мажоритарної системи абсолютної більшості.
- •167.Сутність мажоритарної системи кваліфікованої більшості.
- •168.Правове регулювання та особливості пропорційної виборчої системи.
- •169.Виборча квота.
- •170.Закриті (жорсткі) і відкриті (гнучкі) виборчі списки.
- •175.Юридичні форми глави держави.
- •176.Місце глави держави у системі органів державної влади.
- •177.Функції повноваження глави держави у зарубіжних країнах.
- •Представницькі повноваження (всередині і за межами країни):
- •Повноваження пов’язані із управлінням справами держави:
- •Повноваження з конкретизації правового статусу особи:
- •178.Поняття та зміст права вето.
- •179.Види права вето глав зарубіжних держав.
- •180.Інститут контрасигнатури.
- •181.Монарх: особливості конституційно-правового статусу.
- •182.Поняття системи престолоспадкування.
- •183.Види систем престолоспадкувння.
- •184.Недоторканність монарха.
- •185.Особливості конституційно-правового статусу президента в зарубіжних державах.
- •186.Способи обрання президентів зарубіжних держав.
- •187.Припинення повноважень президента. Імпічмент.
- •188.Конституційно-правовий статус допоміжних органів та установ при главі держави.
- •189.Поняття парламенту, його сутність.
- •190.Вихідні засади концепції народного представництва.
- •191.Соціальні функції парламенту.
- •192.Структура парламентів зарубіжних країн.
- •193.Зміст представництва нижньої та верхньої палат бікамерних парламентів.
- •198.Дострокове припинення повноважень парламентів та їх палат.
- •199.Обмеження дострокового припинення повноважень парламентів та їх палат.
- •200.Конституційно-правовий статус парламентаря.
- •201.Юридична природа представницького мандата.
- •202.Сутність вільного депутатського мандату.
- •207.Місце уряду в системі вищих органів державної влади.
- •208.Способи формування урядів зарубіжних держав.
- •209.Парламентський спосіб формування уряду.
- •212.Склад і структура урядів зарубіжних країн.
- •213.Види урядів.
- •214.Коаліційний уряд.
- •215.Уряд національної єдності.
- •217.Уряд меншості.
- •219.Відповідальність урядів зарубіжних держав.
- •220.Інститут парламентської відповідальності уряду.
125.Форми державно-територіального устрою.
Державно-територіальний устрій – це спосіб поділу держави на частини, що відображає характер розподілу влади між нею та складовими частинами, центральними та місцевими органами. Розрізняють такі головні форми як унітарна держава(Іспанія, Італія, Франція) та федерація(США, ФРН,Канада). Також часто виділяють конфедерацію. Критеріями поділу є:
склад територій, які володіють державністю, та їх правовий статус;
законодавче закріплення права на сецесію, тобто виходу з територіально-політичного утворення;
правовий статус територіальних органів та нормативних актів, які видаються ними;
юридичне визначення статусу особи в її взаємовідносинах з територією (наявність громадянства одного чи двох державоутворень);
система розподілу повноважень між територіями і центральним територіально-політичним утворенням, до якого вони входять.
126.Унітарна держава, її різновиди.
Унітарна держава – це єдина, цілісна, злита держава, складові частини якої не володіють будь-якою політичною самостійністю. Ознаки:
1) наявність тільки однієї конституції;
2) існування єдиної системи вищих органів державної влади;
3) єдина система права;
4) єдине громадянство;
5) єдина судова система;
6) складові частини найчастіше мають статус адміністративно-територіальних одиниць.
За ступенем централізації розрізняють: 1) централізовані (Данія, Норвегія, Казахстан); 2) децентралізовані (Великобрит.) і 3) відносно децентралізовані д-ви (Португалія., Іспанія, Італія).
Залежно від наявності автономних утворень унітарні держави поділяють на:
складні;
прості.
127.Проста та складна унітарні держава: спільні риси та відмінності.
Залежно від наявності чи відсутності в їхнім складі державоподібних територіальних утворень (автономних одиниць) на прості та складні. Територія простої унітарної держави поділяється лише на адміністративно-територіальні одиниці, тоді як складна унітарна держава у своєму складі має автономні одиниці. Проста (унітарна) держава - частини держави не мають свого суверенітету, всіх ознак державності. Такі частини держави є лише адміністративно-територіальними її підрозділами, утвореннями (наприклад, області в Україні, воєводства в Польщі, графства в Англії, провінції в Італії). Є унікальні держави (наприклад, Іспанія, Італія, Португалія, Україна), які включають автономні утворення.
Якщо говорити про спільні риси простої та складної унітарних держав, то на їх території діє одна Конституція, одна система вищих органів державної влади, єдине громадянство…Відмінною ознакою є те,що складній унітарній державі притаманна наявність автономій.
У простих на чолі місцевих орга-нів влади перебувають призначені з центру посадові особи, кот-рі підкоряють собі місцеві органи самоврядування. У складних унітарних державах місцеві органи влади обираються населенням і мають право самостійно вирішувати більшість питань місцевого життя. У них автономії мають внутрішнє самоврядування, як правило, у сфері адміністративної діяльності. Вони можуть користуватися певною самостійністю й у сфері законодавства. У такому разі закони приймаються парламентом авто-номії в межах своєї компетенції (головним чином у порядку де-легування йому законодавчих повноважень центральним зако-нодавчим органом у випадках, передбачених конституцією).У цих автономіях можуть бути присутні й Конституції,проте вони не мають вищої юридичної сили, і повинні відповідати конституції даної держави.
