
- •1.Предмет сучасної науки конституційного права зарубіжних держав.
- •3.Система науки конституційного права зарубіжних держав.
- •4.Функції науки конституційного права зарубіжних держав.
- •5.Методи науки конституційного права зарубіжних держав.
- •6.Джерела науки конституційного права зарубіжних держав.
- •7.Поняття і предмет конституційного права як галузі права в зарубіжних державах.
- •8.Співвідношення конституційного права та публічного права.
- •9.Система галузі конституційного права у зарубіжних державах.
- •10.Поняття джерела конституційного права та його значення.
- •11.Особливості джерел конституційного права в державах, що належать до англосаксонської системи права.
- •12.Особливості джерел конституційного права в державах, то належать до романо-германської системи права.
- •13.Особливості джерел конституційного права в державах із мусульманською системою права.
- •14.Співвідношення національних джерел конституційного права з міжнародним правом.
- •15.Міжнародні договори як джерела національного конституційного права.
- •16.Закон в системі джерел конституційного права.
- •17.Види законів, що регулюють конституційно-правові відносини в зарубіжних країнах.
- •18.Класифікація законів за їх юридичною силою, за часом дії, за суб'єктами законотворення, умовами чинності, за способами систематизації норм та іншими критеріями.
- •19.Конституційні закони: поняття та види.
- •20.0Рганічні закони: поняття та види.
- •21.Звичайні закони як джерела конституційного права у зарубіжних державах.
- •22.Надзвичайні закони як джерела конституційного права у зарубіжних державах.
- •23.Акти делегованого законодавства як джерела конституційного права у зарубіжних державах.
- •24.Внутрішньодержавні публічно-правові договори як джерела конституційного права в зарубіжних державах.
- •25.Конституційно-правовнй звичай як джерело конституційного права. Конституційні угоди.
- •26.Судовий прецедент як джерело конституційного права.
- •27.Доктрина як джерело конституційного права.
- •28.Загальні правові принципи як джерела конституційного права.
- •29.Виникнення терміну «конституція».
- •30.Формування поняття «конституція».
- •31.Поняття конституції у розумінні концепцій лібералізму та юридичного позитивізму.
- •32.Матеріальна і формальна конституція.
- •33.Юридична і фактична конституція. Жива конституція.
- •34.Реальна і фіктивна конституція.
- •35.Соціальні функції конституції.
- •36.Співвідношення понять «конституція» і «конституціоналізм».
- •37.Співвідношення понять «конституція» і «конституційний лад».
- •38.Види конституцій за формою зовнішнього виразу.
- •39.Види конституцій за способом внесення змін.
- •45.Співвідношсння федеральної Конституції і конституцій суб'єктів федерації федеративної держави.
- •46.0Собливості внесення змін і доповнень в писані та неписані конституції.
- •47.Структура кодифікованих конституцій.
- •48.Конституційно-правовнй зміст преамбули.
- •49.Структура некодифікованнх конституцій.
- •50.Поняття та види тлумачення конституції.
- •51 .Поняття та зміст інституту конституційного контролю.
- •52.Конституційне правосуддя.
- •53.Об'єкти конституційного контролю.
- •54.Види конституційного контролю.
- •60.Сучасні концепції прав людини і їх конституційио-правове оформлення.
- •61.Природничо-правовий підхід до регулювання прав людини.
- •62.Позитивістський підхід до регулювання прав людини.
- •63.Вихідні засади мусульманської концепції прав людини.
- •64.Африканська концепція прав людини.
- •65.Соціалістична концепція правового статусу людини.
- •Право на національно-культурну автономію
- •Право на підтримку розвитку національної самосвідомості й самовиявлення.
- •Користування і навчання рідною мовою чи вивчення рідної мови в державних навчальних закладах або
- •71.Поняття підданства, його походження, сучасний зміст.
- •72.Понятгя і зміст громадянства.
- •74.Філіація: поняття, зміст.
- •75.Натуралізація: поняття, зміст.
- •76.Оптація та трансфер: поняття, зміст.
- •78.Спрощені процедури набуття громадянства.
- •79.Способи припинення громадянства.
- •80.Експатріація: поняття, зміст.
- •81.Денаціоналізація: поняття, зміст.
- •82.Денатуралізація: поняття, зміст.
- •83.Втрата громадянства: поняття, зміст.
- •84.Співвідношення понять «Громадянство» і «національність» в зарубіжних державах.
- •85.Конституційно-правові підходи до регулювання питань подвійного громадянства (біпатризм).
- •86.Зміст конституційного положення «соціальна держава».
- •87.Зміст конституційного положення «правова держава».
- •88.Зміст конституційного положення «демократична держава».
- •89.Зміст конституційного положення «світська держава».
- •90.Теократична держава: поняття, приклади сучасних теократичних держав.
- •91.Клерикальна держава: поняття, сутність.
- •92.Соціалістична держава: поняття, сутність, приклади сучасних теократичних держав.
- •93.Поняття та сутність політичної партії
- •94.Сутнісні ознаки політичної партії.
- •95.Мета функціонування політичної партії.
- •96.Класифікація політичних партій.
- •1)За соціально-політич.Суттю:
- •2)За місцем і роллю партій в парт.С-мі:
- •98.Організаційна структура політичних партій.
- •99.Партійні системи: поняття, зміст, види.
- •100. Багатопартійна система та її види.
- •101. Багатопартійна система і багатопартійність: співвідношення понять.
- •107. Лобістські групи: поняття, сутність.
- •108. Форма держави як об'єкт конституційно-правового регулювання
- •109. Чинники, що зумовлюють багатоманітність форм держави в зарубіжних державах.
- •110. Класифікація форм правління сучасних держав.
- •111. Монархія як форма правління: сутнісні ознаки, різновиди.
- •112. Необмежена (абсолютна) та обмежена (конституційна) монархії: порівняльний аналіз, приклади.
- •113. Парламентська та дуалістична монархії: порівняльний аналіз, приклади.
- •114. Особливості абсолютної монархії, приклади.
- •115. Особливості дуалістичної монархії, приклади.
- •116. Особливості парламентської монархії, приклади.
- •117.Поняття системи престолоспадкування.
- •118.Види систем престолоспадкування.
- •119.Республіка як форма правління та її різновиди.
- •120.Конституційно-правові ознаки президентської республіки.
- •121. Конституційно-правові ознаки парламентської республіки
- •122.Конституційно-правові ознаки змішаної республіки.
- •123.Суперпрезидентська та монократична республіки.
- •124.Нетипові форми правління.
- •125.Форми державно-територіального устрою.
- •126.Унітарна держава, її різновиди.
- •127.Проста та складна унітарні держава: спільні риси та відмінності.
- •128.Поняття і види автономній утворень.
- •129.Національна і територіальна автономії: порівняльний аналіз.
- •130.Політична та адміністративна автономії: порівняльний аналіз.
- •132.Поняття та конституційно-правові ознаки федерацій.
- •133.Види федерацій.
- •134.Принципи утворення федерацій.
- •135.Конституційно-правові засади розподілу компетенції між федерацією та її суб'єктами.
- •136.Конфедерація як специфічна форма правління.
- •137.Поняття і зміст політичного режиму.
- •138.Види політичних режимів.
- •139.Конституційно-правові ознаки демократичного політичного режиму.
- •140.Конституційно-правові ознаки тоталітарного політичного режиму.
- •141.Конституційно-правові ознаки авторитарного політичного режиму.
- •142.Поняття і зміст прямої демократії.
- •147.Поняття та сутність народної ініціативи.
- •148.Народне вето: поняття, сутність.
- •149.Поняття і соціальні функції виборів.
- •150.Види виборів за опосередкованістю волі виборців.
- •151.Чергові і позачергові вибори.
- •152.Загальні і часткові вибори.
- •154.Прямі та непрямі вибори: порівняльний аналіз.
- •155.Опосередковані та багатоступеневі вибори.
- •156.Виборче право: поняття, зміст.
- •157.Виборче право в об'єктивному та суб'єктивному змісті.
- •158.Активне та пасивне виборче право.
- •159.Конституційно-правові принципи виборчого права.
- •160.Принцип свободи виборів. Зобов'язуючий вотум.
- •161.Виборчі цензи: поняття та види.
- •162.Конституційно-правовий зміст поняття виборчої системи.
- •163.Види виборчих систем, критерії відмінності між ними.
- •164.Мажоритарна виборча система, її різновиди.
- •165.Сутність мажоритарної системи відносної більшості.
- •166.Сутність мажоритарної системи абсолютної більшості.
- •167.Сутність мажоритарної системи кваліфікованої більшості.
- •168.Правове регулювання та особливості пропорційної виборчої системи.
- •169.Виборча квота.
- •170.Закриті (жорсткі) і відкриті (гнучкі) виборчі списки.
- •175.Юридичні форми глави держави.
- •176.Місце глави держави у системі органів державної влади.
- •177.Функції повноваження глави держави у зарубіжних країнах.
- •Представницькі повноваження (всередині і за межами країни):
- •Повноваження пов’язані із управлінням справами держави:
- •Повноваження з конкретизації правового статусу особи:
- •178.Поняття та зміст права вето.
- •179.Види права вето глав зарубіжних держав.
- •180.Інститут контрасигнатури.
- •181.Монарх: особливості конституційно-правового статусу.
- •182.Поняття системи престолоспадкування.
- •183.Види систем престолоспадкувння.
- •184.Недоторканність монарха.
- •185.Особливості конституційно-правового статусу президента в зарубіжних державах.
- •186.Способи обрання президентів зарубіжних держав.
- •187.Припинення повноважень президента. Імпічмент.
- •188.Конституційно-правовий статус допоміжних органів та установ при главі держави.
- •189.Поняття парламенту, його сутність.
- •190.Вихідні засади концепції народного представництва.
- •191.Соціальні функції парламенту.
- •192.Структура парламентів зарубіжних країн.
- •193.Зміст представництва нижньої та верхньої палат бікамерних парламентів.
- •198.Дострокове припинення повноважень парламентів та їх палат.
- •199.Обмеження дострокового припинення повноважень парламентів та їх палат.
- •200.Конституційно-правовий статус парламентаря.
- •201.Юридична природа представницького мандата.
- •202.Сутність вільного депутатського мандату.
- •207.Місце уряду в системі вищих органів державної влади.
- •208.Способи формування урядів зарубіжних держав.
- •209.Парламентський спосіб формування уряду.
- •212.Склад і структура урядів зарубіжних країн.
- •213.Види урядів.
- •214.Коаліційний уряд.
- •215.Уряд національної єдності.
- •217.Уряд меншості.
- •219.Відповідальність урядів зарубіжних держав.
- •220.Інститут парламентської відповідальності уряду.
76.Оптація та трансфер: поняття, зміст.
Оптацією називають право вибору одного з двох громадянств, яке надається біпатриду з огляду на конвенції про скасування подвійного громадянства. У разі самовизначення нації і створення нової держави громадянство нової держави набувається мешканцями цієї країни згідно із законом про громадянство, як правило, автоматично. Трансферт означає автоматичну зміну громадянства осіб у зв'язку з передачею території, де вони проживають, від однієї держави до іншої. Згідно з діючим у сучасному міжнародному праві принципом поваги прав людини процедура трансферту здійснюється після плебісциту про державну належність території, внаслідок якої населення дає свою згоду на перехід території до іншої держави і тим самим - на зміну громадянства. Крім того, окремим категоріям населення, окремим особам надається право оптації - вибору громадянства, тобто право набути нового громадянства через трансферт або зберегти громадянство держави - колишнього суверена. 77.Поновлення громадянства: поняття, зміст.
Відновлення в громадянстві може відбуватися двома шляхами: за допомогою реінтеграції або репатріації.
Реінтеграція — це відновлення в громадянстві у випадку його втрати або попереднього виходу з громадянства.(така процедура передбачена законодавством більшості країн,зокрема Франції,Ірландії,Швейцарії)
Реінтеграція звичайно носить індивідуальний характер, на відміну від репатріації, що характеризується груповою, колективною ознакою. Таким чином, репатріація — це відновлення громадянства шляхом повернення в країну свого громадянства (постійного проживання або походження) певної групи осіб, які опинилися в силу різних обставин на території інших держав. Це найбільше стосується біженців, звільнених військовополонених, т.зв. переміщених осіб. Особливістю репатріації є і те, що вона є переселенням із правом добровільного вибору громадянства. Репатріація здійснюється як на договірній основі (наприклад, репатріація військовополонених передбачена Женевськими конвенціями про захист жертв війни 1949 року), так і на позадоговірній основі, але за умови існування відповідних законів у заінтересованій державі або державах. Проблема повернення на батьківщину була актуальною після закінчення Другої світової війни, коли з Німеччини і країн деяких її союзників поверталися на батьківщину сотні тисяч військовополонених, примусово викрадених на роботи цивільних осіб і т.п. При цьому, як відомо, частина з них відмовлялася повертатися у свої країни, брала громадянство або на інших умовах селилася в державах Європи, Північної або Південної Америки, в Австралії. В даний час актуалізація проблеми репатріації стала наслідком розпаду СРСР, погіршення економічного добробуту в нових державах — республіках колишнього Союзу (репатріація німців у ФРН, євреїв в Ізраїль і т.д.)
78.Спрощені процедури набуття громадянства.
1) Дароване (октройоване) громадянство. Воно надається за особливі заслуги і в особливому порядку. Наприклад, Сенат США після вислання Олександра Солженіцина із СРСР (в 1974 р.) і після того, як він виявив бажання проживати у США, своєю спеціальною постановою надав йому та його сім’ї право громадянства США. Таких випадків небагато тому, що громадянство дарується лише за особливі заслуги тільки дуже відомим особам.
2) Громадянство може бути набуто шляхом укладення шлюбу. В деяких державах законодавство передбачає, що особа, яка уклала шлюб із громадянином даної держави, набуває громадянство чоловіка автоматично або у спрощеному порядку (Франція,Італія).
Ця практика узгоджується з Конвенцією про громадянство заміжньої жінки
1957 р., яка передбачила, що шлюб не впливає на громадянство жінки, так
само, як і його розірвання. (ст.1). Жінка-іноземка може набути громадянство
чоловіка у спрощеному порядку (ст.3).
Нарешті, схожий спосіб набуття громадянства в результаті усиновлення або удочеріння. В ряді держав законодавство передбачає, що усиновлені або удочерені діти набувають громадянства батьків.
3) Відновлення громадянства. Такий спосіб можливий для особи, яка мала громадянство даної держави, але потім з якоїсь причини втратила його. Від натуралізації відновлення у громадянстві відрізняється спрощеним порядком вирішення цього питання.