Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
управління персоналом (тема 16-18).doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
27.11.2019
Размер:
735.74 Кб
Скачать

Тема 18. Мотивація та стимулювання персоналу організації

  1. Теорії мотивації персоналу.

  2. Мотивація і стимулювання трудової активності персоналу.

  3. Управління мотивацією.

  4. Організація мотивації на підприємстві.

1. Теорії мотивації персоналу

Теорії мотивації

Теорії мотивації активно стали розроблятися в XX столітті, хоча багато із мотивів і стимулів і потреб були відомі в стародавньому світі,

Першопочаткові теорії мотивації склались, виходячи із аналізу істо­ричного досвіду поведінки людини і застосування простих стимулів спо­нукання: матеріального і морального заохочування, примусу. Із найбільш відомих, що й до цього часу широко застосовуються, є теорії мотивації праці: «батога і пряника»; «X», «У» та «2».

Так, «батогом» в давні часи більш за все виступав страх, біль, мож­ливість вигнання з країни за невиконання вказівок царя, князя, короля, поміщика, а «пряником» виступало багатство або породичання з правите­лями. Ця теорія мотивації широко використовується в казках народів світу. Політика «батога і пряника» характеризується простотою мотивів і сти­мулів для досягнення поставлених цілей. Вона більш доцільна в екстре­мальних ситуаціях, коли ціль чітко визначена (потреба ліквідувати аварію тощо), але мало ефективна при виконанні складних проектів з великою тривалістю і значною кількістю працівників.

Заінтересовує простотою використання мотивів і стимулів теорія «X», «У» і «2», в основі якої є ставлення людини до праці. Теорія «X» була по­чатково розроблена Ф.Тейлором, а потім розвинута і доповнена Д.Мак-Грегором, який добавив до неї теорію «У». Теорія «2» була запропонована значно пізніше, - у 80-ті роки. В.Оучі (модель поведінки і мотивації лю­дини). «X», «У» і «2» - це абсолютно різні моделі мотивації, орієнтовані на різний рівень потреб, і, відповідно, керівник повинен застосувати досить різні стимули до праці.

Теорія «X» ґрунтується на таких передумовах:

  • в мотивах людини домінують біологічні потреби;

звичайна людина має успадковану нелюбов до роботи і намагається її уникати, тому працю необхідно нормувати, а кращим способом її організації є конвейєрний;

— з причини небажання працювати більшість людей можна примуси­ ти до праці тільки шляхом примусу;

— середня людина надає перевагу тому, щоб нею управляли, нама­гається не брати на себе відповідальності, має відносно низькі амбіції і ста­ рається бути в безпеці;

— якість роботи низька, тому потрібний систематичний строгий кон­троль з боку керівників.

В теорії «X» легко поєднуються основні риси постсоціалістичного пра­цівника з задатками рабської психології. Тому природним є застосування як основного стимулу — примус, а допоміжного - матеріальне заохочен­ня.

Теорія «У» є антиподом теорії «X» і орієнтована на іншу групу людей, В її основі закладені такі передумови:

  • в мотивах людей домінують соціальні проблеми і бажання добре працювати;

  • фізичні та емоційні зусилля на роботі такі ж природні, як і в час відпочинку;

  • небажання працювати не є успадкованою рисою, властиво людині. Людина сприймає роботу як джерело задоволення або покарання в залежності від умов праці;

  • контроль і погрози покаранням не є головними стимулами людини до праці і досягнення цілей підприємства;

— відповідальність та обов'язковість щодо підприємства (органі­зації) залежить від винагород, які одержує людина за працю. Найбільш важливою є винагорода, що пов'язана із задоволенням потреб у самовираженні;

звичайна вихована людина готова брати на себе відповідальність;

— багатьом людям властива готовність використовувати свої знання й досвід, проте індустріальне суспільство недостатньо використовує інтелектуальний потенціал людини.

Модель теорії «У» відображає передову, творчо активну частину сус­пільства. Стимули спонукання до праці вданій теорії розмішуються в такому порядку; самоствердження, моральне і матеріальне заохочування, примус.

Основні передумови теорії «2»:

  • в мотивах людей поєднуються суспільні і біологічні потреби;

  • люди надають перевагу працювати в групі і приймати рішення групою;

  • повинна існувати індивідуальна відповідальність за результати праці;

  • надається перевага неформальному контролю результатів праці на основі чітких методів і критеріїв оцінки;

  • на підприємстві повинна здійснюватись постійна ротація кадрів з постійною самоосвітою;

  • бажана поступова службова кар'єра працівників з досягненням певного віку;

  • адміністрація проявляє постійну турботу про працівників і забезпе­чує їм довготерміновий або пожиттєвий найм;

  • людина — основа будь-якого колективу, і тільки вона і забезпечує успіх підприємства.

Теорія «2» описує доброго працівника, який хоче працювати в групі, має стабільні цілі діяльності на довгу перспективу. Цій теорії відповідає більшість японських працівників великих промислових компаній. Разом з тим працівники теорії «2» є і в Україні.

Стимули заохочування до праці при цій теорії ефективні в такій по­слідовності: матеріальне заохочення, моральне заохочення, самостверд­ження, примус.

Таким чином, працівники описаних теорій «X», «У» та «2», належать до різних груп і надають переваги різним мотивам поведінки та стимулам заохочування до праці. На підприємствах є всі типи людей, тому застосо­вування тієї чи іншої концепції мотивації визначається часткою праців­ників конкретного типу в групі.