- •Організація і експлуатація захисних споруд і укриття в них населення у нс.
- •Укриття населення в захисних спорудах
- •Призначення і класифікація сховищ.
- •Вимоги до сховищ.
- •Будова сховища.
- •Швидкобудівні сховища
- •Протирадіаційні укриття
- •Найпростіші укриття
- •Планування та організація евакуаційних заходів
- •Проведення евакуації
- •Забезпечення евакуації
- •2.Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •Заходи щодо життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •Заходи щодо забезпечення мінімуму життєвих потреб людей
- •Сили та засоби, які використовуються для життєзабезпечення населення
- •До засобів захисту шкіри відносяться:
Найпростіші укриття
Найпростіші укриття — траншеї — будуються і обладнуються при загрозі воєнних конфліктів повсюдно для тієї частини населення, яка не забезпечена захисними спорудами. Траншеї можуть бути відкритими і перекритими. Якщо люди укриваються в простих, відкритих траншеях, то вірогідність їх ураження ударною хвилею, світловим випромінюванням і проникаючою радіацією ядерного вибуху зменшиться в 1,5-2 рази порівняно з перебуванням на відкритій місцевості; опромінення людей в результаті радіоактивного зараження місцевості зменшиться в 2-3 рази, а після дезактивації заражених траншей — у 20 разів і більше. У перекритій траншеї захист людей від світлового випромінювання буде повний, від ударної хвилі збільшиться в 2,5-3 рази, а від проникаючої радіації і радіоактивного зараження місцевості при товщині ґрунтового насипу зверху перекриття 60-70 см — в 200-300 разів. Перекрита щілина захищає людей від безпосереднього потрапляння на шкіру і одяг радіоактивних речовин та біологічних засобів, а також від ураження уламками будівель, споруд, які руйнуються. Але найпростіші укриття не забезпечують захист органів дихання від отруйних речовин і біологічних засобів. Довжина траншеї визначається кількістю людей. При розміщенні людей сидячи її довжина визначається з розрахунку 0,5 0,6 м на одну людину. В траншеях можна передбачати і місця для лежання з розрахунку 1,5-1,7 м на одну людину.
Планування та організація евакуаційних заходів
Планування евакуації — одне з найважливіших завдань штабів ЦО всіх ступенів. У масштабі міста проведення евакуаційних заходів планується штабом ЦО міста. Основний документ, який визначає обсяг, зміст, терміни проведення заходів щодо розосередження й евакуації населення і порядок з виконання, це план ЦО (розділ про захист населення). Виписки з цього плану доводяться до відома штабів ЦО міських районів і об'єктів народного господарства в тій мірі, що їх стосується.
Вихідними даними для планування евакуації населення міста є:
загальна чисельність проживаючих у місті;
кількість підприємств, установ, навчальних закладів, науково-дослідних інститутів та інших установ і організацій:
кількість робітників та службовців, що підлягають розосередженню разом із членами їхніх родин;
кількість тих, хто підлягає евакуації;
кількість населених пунктів сільської місцевості і приміщень у них, придатних для розташування людей, установ і організацій; їх санітарний стан;
наявність залізничних, автомобільних і водних шляхів та їх пропускна здатність;
кількість залізничних станцій і платформ, пристаней і причалів, пунктів посадки і висадки; стан мостів: можливості підвищення пропускної здатності доріг і водних шляхів;
наявність у місті та у заміській зоні медичних установ, медичного персоналу, медикаментів і профілактичних засобів; можливості медичного забезпечення населення на збірних пунктах, на шляху проходження й у районах розміщення евакуйованих;
наявність і розміщення запасів продовольства та предметів першої необхідності; кількість і пропускна здатність підприємств громадського харчування; наявність хлібозаводів, пекарень та їх продуктивність; можливість організації рухомих пунктів харчування; порядок доставки продовольства і предметів першої необхідності;
наявність захисних споруд, їх місткість і захисні властивості;
наявність матеріалів і конструкцій для будування БВУ і ПРУ;
наявність і місця збереження індивідуальних засобів захисту, порядок і термінів забезпечення ними тих, кого евакуюють;
наявність водойм, їх характеристика, можливості і терміни будівництва нових:
метеорологічні умови, характерні для даної місцевості;
можливості виникнення зон катастрофічного затоплення;
На підставі плану евакуації в ході підготовки до його здійснення:
створюються і підтримуються в постійній і готовності пункти управління, засоби зв‘язку й оповіщення:
підготовляються усі види транспорту, станції і пункти посадки та висадки, транспортні і пішохідні маршрути, ППЕ і райони розміщення в заміській зоні;
виявляються приміщення і споруди, придатні для використання їх як ПРУ;
будуються та обладнуються джерела водопостачання;
підготовляється і виконується ряд інших заходів, які сприяють успішному проведенню розосередження й евакуації.