Класифікація наукових експериментів (за в.І. Євдокімовим, о.А. Чургановим, 2010)

за способом формування умов
Природничий		Штучний (у сформованому штучному середовищі)
за організацією проведення
лабораторний	натурний	польовий	виробничий
за метою дослідження
перетворюючий	констатуючий	контролюючий	пошуковий	формуючий
за структурою об’єктів, що вивчаються
простий		складний
за характером зовнішньої дії на об’єкт
речовий	енергетичний		інформаційний
за характером об’єктів, що вивчаються
технологічний		соціологічний
за величинами, що контролюються
пасивний (однофакторний)		активний (вибір спеціальних вхідних сигналів, контроль входу та виходу системи, що досліджується)
за галузями наукових досліджень
біологічний	педагогічний	соціологічний	психологічний	медичний
за характером взаємодії засобів дослідження та об’єкту
звичайний (безпосередня взаємодія з об’єктом дослідження)		модельний
		реальний	уявний

Знання, одержані в ході досліджень на емпіричному рівні, у подальшому описуються та пропонуються широкій аудиторії в Інтернеті та (або) у вигляді друкованих праць у різних наукових виданнях. Форм опису знань декілька, а саме емпіричні: факт, гіпотеза, закон.

Теоретичний рівень дослідження. Застосовується у розвинутих науках. Специфіка знання, одержаного після проведення певного дослідження на цьому рівні, –– відображає досліджуваний об’єкт на рівні його внутрішніх зв’язків, закономірностей становлення, розвитку та існування.

Дослідження на теоретичному рівні пов’язують зі змістовим узагальненням предметів, тобто таких даних, які були одержані при реалізації досліджень на емпіричному рівні. Унаслідок такого узагальнення виокремлюють характерну для різних явищ загальну початкову основу. Іншими словами, дослідження на теоретичному рівні забезпечують перехід від конкретного (конкретно-почуттєвого дослідження) до абстрактного, що дає можливість виявити та сформулювати головне, найсуттєвіше.

Специфіка дослідження, що здійснюється на теоретичному рівні, у найбільш загальному вигляді полягає у використанні раціональних категорій: законів, теорій, понять тощо.

Предметом дослідження на теоретичному рівні є закономірності, які зумовлюють цілісність існування частини матерії у визначених умовах, тобто внутрішня будова об’єкта і взаємовідношення між елементами, що зумовлює його взаємодію з довкіллям.

Для вирішення завдань дослідження, що виконується на цьому рівні, як засоби використовують теоретичні ідеальні об’єкти, а саме: формалізовані об’єкти, абстрактні об’єкти, теоретичні конструкти (наприклад абсолютний газ тощо). Водночас взаємодія між об’єктом і суб’єктом дослідження відзначається відсутністю безпосередньої взаємодії.

Методи, які на теоретичному рівні дослідження використовуються у фізичному вихованні та спорті, аналогічні таким, що використовують у інших галузях наук. Тому різноманіття цих методів об’єднують в групу під назвою «загальнонаукові методи» (див. 3 розділ).

Знання, одержані під час досліджень на теоретичному рівні, пропонуються широкій аудиторії у декількох формах опису, а саме: закону та наукових факту, проблеми, гіпотези і теорії.