14.6. Аналіз динаміки зміни собівартості порівнянної продукції

Підприємства, на яких переважає питома вага раніше освоєних виробів, планують та обліковують зниження собівартості порівнянної продукції у відсотках до минулорічної. До порівнянної продукції відносять усі вироби, що їх виготовляли на підприємстві в минулому звітному періоді, за винятком виробів, виготовлених у дослідному варіанті, та тих, які були на стадії впровадження у виробництво.

Для аналізу фактичний випуск продукції визначають за плановою вартістю, а порівнянну продукцію перераховують також і за минулорічною собівартістю.

Порівнюючи фактичну собівартість із собівартістю, перерахованою за рівнем плану і минулого року, визначають економію чи перевитрату.

Для оцінки зниження собівартості всієї продукції, в т.ч. порівнянної і непорівнянної, на підставі даних плану та облікової інформації складають відповідний розрахунок (табл. 14.8).

Наведені в таблиці 14.7 дані показують, що за загального зростання собівартості фактично випущеної продукції проти плану на 281 тис. грн., або 4,09%, собівартість порівнянної продукції зросла на 298 тис. грн., або на 4,65%, а непорівнянної — знизилась на 17 тис. грн., або на 3,75%.

Різницю в рівнях зміни собівартості фактично випущеної порівнянної та непорівнянної продукції можна пояснити недоліками в плануванні, а передовсім використанням у плануванні собівартості непорівнянної продукції технічно не обґрунтованих дос­лідно-статистичних норм витрат ресурсів. Абсолютна економія від виробництва непорівнянних виробів становить +17 тис. грн., а їхня питома вага у плановому товарному випуску — 6,6% (453 : 6864 · 100). Необхідно перевірити, чи не спричиняють цю економію завищені норми витрат відповідних планових калькуляцій. Потрібно мати на увазі, що в складі непорівнянної продукції разом з виробами є запасні частини, капітальний ремонт обладнання та разові замовлення. Ці замовлення виконуються за договірними цінами і часто дають високу рентабельність. Що вищою є собівартість, то вищими будуть ціни, при­буток і рівень перевиконання норм виробітку. Отже, виконання разових замовлень є вигідним.

Таблиця 14.8

Собівартість продукції

Показник	Фактичний випуск товарної продукції			Відхилення
	за середньорічною собівар- тістю	за плановою собівартістю	за фактичною собівартістю	плану від минулого року, %	фактично
					від минулого року, %	від плану
						сума	%
А	1	2	3	4	5	6	7
Уся товарна продукція	—	6864	7145	—	—	+281	+4,09
у тому числі:
а) порівнянна	6673	6411	6709	–3,73	+0,54	+298	+4,65
б) непорівнянна	—	453	436	—	—	–17	–3,75

Підприємство у звітному році планувало зниження собівартості продукції на 262 тис. грн. (6673 – 6411), або на 3,93%, у тому числі за рахунок структури та асортименту — на 0,2%. Фактично собівартість продукції проти плану зросла на 298 тис. грн. (6709 – 6411), або на 4,65%, тобто завдання зі зниження собівартості не було виконано. Допущено зростання собівартості проти минулорічної на 36 тис. грн. (–262 + 298), що становить 0,54% (36 : 6673 · 100).

Надпланове зростання собівартості фактично випущеної порівнянної продукції на суму 298 тис. грн., або на 4,65%, склалося під впливом двох факторів: зміни рівня витрат на виробництво одиниці продукції та зміни оптових цін і тарифів. На підставі облікових даних виявлено, що у звітному році відбулось непередбачене планом підвищення оптових цін на спожиті матеріали, паливо, енергію і тарифи на 270 тис. грн., причому збільшення витрат на обсяг порівнянної продукції становило 28 тис. грн. (298 – 270).

Отже, зростання собівартості продукції проти минулорічної на 36 тис. грн. (6709 – 6673) сталося за рахунок впливу факторів, зазначених у табл. 14.9.

Таблиця 14.9

Вплив факторів на зміну собівартості порівнянної продукції

№ за п.	Фактори	Розмір впливу на зростання собівартості
		тис. грн.	%
1	Зміна обсягу випуску [6673 (3,93 – 0,2) : 100]	–249	–3,73
2	Зміна структури випуску (6673 · 0,2 : 100)	–13	–0,2
3	Зміна собівартості виробів	+28	+0,44
4	Зміна оптових цін і тарифів	+270	+4,21
	Усього	+36	+0,54

Найбільш важливим фактором зниження собівартості порівнянної продукції є застосування прогресивніших норм витрат матеріальних ресурсів і трудових нормативів, що, у свою чергу, залежить від своєчасності й повноти проведення організаційно-тех­нічних заходів, запровадження нової техніки і технології, механі­зації та автоматизації виробничих процесів, удосконалення організації виробництва і праці. Необхідно оцінити виконання плану організаційно-технічних заходів за кількістю впроваджених новинок, обсягом виробничих витрат і фактично отриманим економічним ефектом.

Наведені дані показують, що за факторами, які залежать від самого підприємства, собівартість зросла на 28 тис. грн., а за тими, що не залежать, — на 270 тис. грн.