Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Rozd_15.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
27.11.2019
Размер:
194.05 Кб
Скачать

Розділ 15 ОСОБЛИВОСТІ АНАЛІЗУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Інтеграційні процеси, притаманні сучасній світовій економіці, об’єктивно зумовлені низкою факторів, які спонукають суб’єктів господарської діяльності розширяти географію своїх економічних інтересів, тобто шукати виходу за межі своєї країни.

До таких факторів можна віднести:

а) нерівномірність економічного та науково-технічного розвитку країн;

б) відмінності в забезпеченні сировинними ресурсами та в природно-кліматичних умовах;

в) відмінності в густоті заселення країн та в рівні загальної та фахової освіти населення.

Дія названих загальних факторів значно посилилась в Україні внаслідок таких обставин:

1. Здобуття політичної та економічної незалежності Україною, що спричинилося, з одного боку, до втрати прямого доступу до сировинних ресурсів інших незалежних держав СНД, а з другого — до ускладнення реалізації власної продукції внаслідок активного створення митних кордонів та протекціоністського податкового законодавства.

2. Ринкові перетворення в Україні, що створили можливість для будь-якої фізичної чи юридичної особи стати суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності.

3. Прагнення України інтегруватися до економічних структур Європи, тобто найбільш розвиненої та благополучної частини світу.

Зважившись розпочати зовнішньоекономічну діяльність (далі ЗЕД), будь-яке підприємство має точно з’ясувати для себе її можливі позитивні та негативні сторони.

Позитивні сторони ЗЕД.

1. Значне розширення ринків збуту власної готової продукції та ринків сировинних ресурсів.

2. Можливе розширення або диверсифікація виробництва через створення спільних підприємств або іноземних філій.

3. Накопичення інвалютних грошових коштів і в такий спосіб страхування фінансових ресурсів підприємства від знецінення внаслідок інфляції національної валюти.

4. Значна прибутковість зовнішньоекономічних операцій порівняно з операціями на внутрішньому ринку країни.

Негативні сторони ЗЕД.

1. Конкуренція з іноземними підприємствами-виробниками ана­логічної продукції.

2. Міждержавне регулювання зовнішньоекономічної діяльності у вигляді квотування поставок, антидемпінгового законодавства, протекціоністського митного та податкового законодавства різних країн.

3. Значна небезпека втрати партій готової продукції або товарів внаслідок природних та транспортних катастроф у зв’язку зі збільшенням відстані транспортних перевезень.

4. Невиконання іноземним партнером своїх зобов’язань у зв’яз­ку з політичними змінами в його країні.

У цьому розділі розглянуто основні напрямки аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємств, виходячи з чинної в Україні практики її менеджменту та бухгалтерського обліку.

15.1. Аналіз впливу акціонерів-нерезидентів на діяльність підприємства

Згідно із законодавством України іноземні громадяни, особи без громадянства та іноземні юридичні особи можуть ство­рювати підприємства (здебільшого приватні або у вигляді господарських товариств), брати участь у діяльності таких підприємств, бути власниками майна та майнових прав. Найбільш вдалою формою організації капіталу в усьому світі визнано акціо­нерне товариство (у країнах Північної Америки — корпорацію). Вплив конкретного акціонера на діяльність акціонерного товариства визначається кількістю належних йому голосів за принципом: одна акція — один голос. Самі акції можуть бути простими та привілейованими. Привілейовані акції не дають права голосу, якщо інше не передбачене статутом підприємства. Отже, власники привілейованих акцій офіційно не мають впливу на діяльність підприємств.

Певні наслідки грошової приватизації в Україні та в інших країнах СНД незаперечно доводять необхідність аналізу руху статутного фонду підприємства та впливу акціонерів-нерезиден­тів на діяльність підприємства.

Джерелами аналізу є:

а) установчий договір;

б) форма № 4 «Звіт про власний капітал»;

в) синтетичні облікові регістри (журнал-ордер 13 (за розгорнутою журнально-ордерною формою обліку) або журнал-ордер 4 (за скороченою журнально-ордерною формою) або Головна книга (за меморіально-ордерною формою));

г) аналітичні регістри (книга реєстрації акцій, відомості реєстрації власників акцій (для виплати дивідендів за підсумками звітного року), підписні відомості або договори на купівлю акцій із засновниками АТ або самим акціонерним товариством).

Проведення аналізу може ускладнюватися анонімністю власників акцій, наприклад, тоді, коли акціонерним товариством емітовано акції на пред’явника. У цьому випадку розрахунки (табл. 15.1) треба проводити не на початок і кінець звітного року, а за датами реєстрації власників акцій для щорічної виплати дивідендів.

Таблиця 15.1

АНАЛІЗ ВПЛИВУ АКЦІОНЕРІВ-НЕРЕЗИДЕНТІВ НА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА, тис. грн.

Показник

На початок року

На кінець року

Відхи- лення

Темп зростання

сума

%

сума

%

абсол.

%

1. Зареєстрований статутний капітал

10456,4

100,0

12508,2

100,0

+ 2051,8

119,6

2. Зареєстрований неспла­чений статутний капітал

1896,0

15,2

+ 1896,0

3. Власні акції, викуплені в акціонерів

205,3

2,0

43,4

0,3

– 161,9

21,1

4. Сума акцій, не зареєстрованих власниками для отримання дивідендів

5. Сума акцій в обігу (ряд. 1 —ряд. 2—ряд.3 — ряд. 4)

10251,1

98,0

10568,8

84,5

+ 317,7

103,1

6. Сума акцій, що належить акціонерам-резидентам:

усього

у т. ч. акції:

— прості

— привілейовані

8308,2

8308,2

79,5

79,5

8383,1

8355,7

26,4

67,0

66,8

0,2

73,9

+ 47,5

+ 26,4

100,9

100,6

7. Сума акцій в обігу, що належить акціонерам-не­резидентам

усього

у т. ч. акції

— прості

— привілейовані

1942,9

1122,8

820,1

18,5

10,7

7,8

2186,7

1366,6

820,1

17,5

10,9

6,6

+ 243,8

+ 243,8

0,0

112,5

121,7

100,0

Суму зареєстрованого статутного капіталу зменшують, по-перше, на номінальну величину несплачених або частково сплачених акцій, оскільки згідно з українським законодавством, акції можуть бути видані покупцю тільки після повної їх оплати. Тобто, зареєстровані, але несплачені (або частково сплачені) акції права голосу не дають. По-друге, власні акції, викуплені в акціонерів, також не дають права голосу, а тому їх суму віднімають від суми зареєстрованого статутного капіталу. Коли акціонерне товариство емітувало акції на пред’явника, зареєстрований статутний капітал коригується ще й на суму акцій, що з різних причин не були зареєстровані власниками для отримання дивідендів.

Скоригований у такий спосіб зареєстрований статутний капітал АТ є, власне, сумою акцій в обігу. Ця сума має бути диференційована за належністю акціонерам-резидентам і нерезидентам.

Для загальної характеристики впливу акціонерів-нерезидентів на діяльність АТ розраховують коефіцієнт впливу нерезидентів (Кв.н)

,

де Sп.н — сума простих акцій, що належать акціонерам-нере­зидентам;

Sп.р — сума простих акцій, що належать акціонерам-рези­дентам.

У наведеній ситуації (табл. 15.1) протягом року було здійснено додаткову емісію акцій, що привело до збільшення статутного капіталу акціонерного товариства на 19,6%. Частина акцій лишилася не повністю сплаченою. Розподіл акцій додаткової емісії, здавалося б, майже не збільшив впливу акціонерів-нерезидентів, оскільки питома вага їхньої частки у статутному фонді акціонерного товариства зросла усього на 0,2%. Але розрахунок названого коефіцієнта до і після додаткової емісії акцій доводить, що нерезиденти помітно збільшили свій вплив на діяльність підпри­ємства:

а) на початок року , або 11,9% голосів;

б) на кінець року , або 14,1% голосів.

Таблиця 15.2

прогнозний АНАЛІЗ ЗМІН У СТРУКТУРІ АКЦІОНЕРІВ АТ НА ПЕРІОД до 31 грудня 2001 року, тис. грн.

Показник

Разом

у тому числі

акціонери- резиденти

акціонери- нерезиденти

сума

%

сума

%

сума

%

1. Прості акції в обігу на 1.01.2000 р.

9722,3

78,2

8355,7

67,2

1366,6

11,0

2. Погашення заборгованості за простими акціями зареєстрованої емісії

1896,0

15,2

745,3

6,0

1150,7

9,2

3. Запланована емісія простих акцій

4. Привілейовані акції, що підлягають конвертації в прості акції

820,1

6,6

820,1

6,6

5. Облігації власної емісії, що реінвестуються в прості акції

Усього

12438,4

100,0

9101,0

73,2

3337,4

26,8

Крім визначення реального впливу акціонерів-нерезидентів, у певних випадках доцільно проводити прогнозний аналіз змін у структурі акціонерів АТ (табл. 15.2). Для цього треба використати інформацію щодо:

а) запланованих емісій простих акцій та їх попереднього розподілу;

б) погашення заборгованості за простими акціями вже зареєстрованих емісій;

в) сум привілейованих акцій попередніх емісій, що можуть бути конвертовані в прості акції на бажання їхніх власників;

г) наявних строкових боргових цінних паперів, що погашаються способом реінвестиції в прості акції.

Прогнозні підрахунки вказують на можливе збільшення протягом двох років кількості ухвальних голосів акціонерів-нере­зидентів з 11,0% до 26,8% за рахунок сплати заборгованості за простими акціями зареєстрованої емісії та можливої конвертації привілейованих акцій (без права голосу) в обігу в прості акції. При цьому чинник конвертації має більш імовірнісний характер, ніж чинник сплати заборгованості, оскільки конвертація привілейованих акцій у прості відбувається тільки на бажання їхнього власника.

15.2. Аналіз виконання експортних виробничих контрактів та торговельних угод

Аналізуючи експортні операції, насамперед звертають увагу на:

а) виконання експортних контрактів за вартістю, за фізичними обсягами експортованої продукції, за термінами поставок;

б) розрахунок впливу факторів, що позначаються на вартісних та кількісних показниках виконання експортних контрактів;

в) причини невиконання експортних контрактів за будь-якими параметрами.

Інформація для аналізу міститься в таких документах:

а) формах фінансової звітності (форма №2 «Звіт про фінансові результати»);

б) формах статистичної звітності (форма №1-П (річна) «Звіт підприємства (об’єднання) по продукції», форма №8-ЗЕД (річна) «Звіт про експорт (імпорт) товарів», форма №9-ЗЕД (річна) «Звіт про експорт (імпорт) послуг»;

в) синтетичних облікових регістрах [відомість 16 (за розгорнутою журнально-ордерною формою обліку) або журнал-ордер 6 (за скороченою журнально-ордерною формою), або Головна книга (за меморіально-ордерною формою)];

г) первинних документах (договори на поставку продукції, торговельні угоди).

Першим етапом аналізу є вивчення структури реалізації продукції за експортними угодами. Специфіка аналізу полягає, по-перше, у тому, що треба враховувати значну кількість видів експортних угод, крім прямих експортних поставок продукції. Бартерні, консигнаційні, реекспортні угоди, договори на переробку давальницької сировини також підлягають аналізу. По-друге, існує проблема приведення (перерахунку) різних валют конкретних експортних контрактів до єдиної базової валюти, за якою проводиться аналіз. Можна запропонувати такий альтернативний підхід до вибору базової валюти:

а) національна валюта (гривня);

б) вільно конвертована валюта (долар США).

У першому випадку спрощуються допоміжні підрахунки, оскільки облік будь-якої інвалютної операції обов’язково здійснюється і в національній валюті, але не враховується інфляція національної валюти, іноді досить значна навіть протягом одного року. Через те результати аналізу можуть бути недостатньо вірогідними. Якщо за базову валюту аналізу взято валюту вільно конвер­товану, то інфляційний чинник нівелюється, але допоміжні підрахунки значно ускладнюються. Наприклад, поставку, оцінену в єги­петських фунтах або індійських рупіях, можна перерахувати в долари США лише за крос-курсом будь-якої іноземної валютної біржі.

Наведемо приклад аналізу структури продукції, реалізованої за експортними контрактами певним умовним підприємством (табл. 15.3).

Таблиця 15.3

АНАЛІЗ СТРУКТУРИ ПРОДУКЦІЇ, РЕАЛІЗОВАНОЇ ЗА ЕКСПОРТНИМИ КОНТРАКТАМИ, тис. грн.

Показник

За минулий період

За звітний період

Відхилення абсол. ()

Темп зростання

сума

%

сума

%

Обсяг реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) без ПДВ*

20485,4

100,0

20019,8

100,0

– 465,6

97,7

Обсяг продукції (товарів, робіт, послуг), реалізованої за експортними контрактами, — усього

6013,5

29,3

6885,7

34,4

+ 872,2

114,5

у т. ч.

– за прямими експортними договорами

– за бартерними угодами

– на умовах консигнації

– реекспортні поставки товарів

– переробка давальницької сировини

3248,6

1565,8

1199,1

15,9

7,6

5,8

3029,5

3047,0

809,2

15,1

15,2

4,1

– 219,1

+ 1481,2

– 389,9

93,3

194,6

67,5

*ПДВ з продажу експортних товарів обчислюється за нульовою ставкою згідно з п. 6.2.1 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 3.04.97 (зі змінами).

Дані з табл. 15.3 свідчать, що на тлі загального зменшення обсягів реалізації збільшились обсяги експортованої підприємством продукції. При цьому відбулося значне зростання обсягів бартеру за рахунок зменшення обсягів переробки давальницької сировини та реалізації продукції за прямими експортними поставками.

Бартерні операції негативно оцінюються урядовими і податковими структурами України, оскільки зменшують податкові над­ходження до бюджету. Але для підприємства бартер є надійним захистом від інфляції валюти країни покупця.

Структурний аналіз обсягів реалізації продукції за експортними контрактами треба доповнити факторним аналізом (табл. 15.4) за такою моделлю:

,

де Qекс. — обсяг продукції (товарів, робіт, послуг), реалізованої за експортними контрактами;

k — загальна кількість експортних контрактів за період;

Kкл. — кількість іноземних покупців (замовників, клієнтів) за відповідний період.

Таблиця 15.4

ФАКТОРНИЙ АНАЛІЗ ОБСЯГІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ ЗА ЕКСПОРТНИМИ КОНТРАКТАМИ

Показник

Одиниця виміру

За минулий період

За звітний період

Відхилення ()

абсол.

відносн.

1. Обсяг продукції (товарів, робіт, послуг), реалізованої за експортними контрактами

тис. грн.

6013,5

6885,7

+ 872,2

+ 0,145

2. Загальна кількість експортних контрактів

од.

21

16

– 5

– 0,238

3. Кількість іноземних покупців (замовників)

од.

14

12

– 2

– 0,143

4. Середня сума одного експорт­ного контракту в періоді

тис. грн.

286,36

430,36

+ 144,00

+ 0,503

5. Середня кількість експортних контрактів на одного покупця (замовника)

од.

1,50

1,33

– 0,17

– 0,113

Зміна обсягів реалізації експортної продукції (+ 872,2 тис. грн.) відбулася за рахунок:

а) збільшення середньої суми одного експортного контракту:

б) зменшення середньої кількості експортних контрактів на одного покупця (тобто зменшення активності покупців):

в) зменшення загальної кількості покупців за період:

Загальний вплив зазначених трьох факторів на обсяг реалізації експортної продукції визначається як арифметичний підсумок:

.

У наведеному прикладі дію фактора активності покупців можна вважати умовно-негативною, оскільки спостерігається загальне збільшення обсягів реалізації експортної продукції (тобто, більший обсяг поставок оформлено меншою кількістю контрактів). А зменшення кількості іноземних покупців має реальний негативний вплив на обсяги реалізації. Підприємству можна рекомендувати переглянути свою маркетингову політику і розробити заходи, спрямовані на залучення покупців.

На другому етапі аналізу вивчається виконання експортних угод за номенклатурою та асортиментом продукції (товарів, робіт, послуг). Завданням аналізу є визначення впливу зміни структури та цін різних груп продукції (товарів, робіт, послуг) на загальний обсяг реалізації за експортними угодами (табл. 15.5).

З даних табл. 15.5 видно, що за 5-ма товарними позиціями з 9-х мали місце відхилення від контрактних умов. Це, зрозуміло, вплинуло на обсяги реалізації експортної продукції.

Відхилення вартості запланованого обсягу експортних угод від фактичного визначається індексом вартості (Ipq):

,

де рп та рф — відповідно планові та фактичні ціни продукції, товарів;

qп та qф — планова та фактична кількість реалізованої продукції, товарів.

Таблиця 15.5

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]