- •14.1. Значення, завдання та джерела інформації
- •14.2. Показники собівартості продукції
- •14.3. Оцінка обґрунтованості планового рівня собівартості товарної продукції
- •14.4. Аналіз загальної суми собівартості товарної продукції
- •14.4. Аналіз собівартості одиниці продукції
- •14.6. Аналіз динаміки зміни собівартості порівнянної продукції
- •14.7. Аналіз витрат на одну гривню товарної продукції
- •14.8. Аналіз витрат за економічними елементами
- •14.9. Аналіз собівартості продукції за статтями калькуляції
- •14.10. Аналіз прямих матеріальних витрат
- •Розрахунок втрат від поВоротних відходів, тис. Грн.
- •14.11. Оцінка витрат на пряму заробітну плату
- •Оцінка витрачання фонду заробітної плати, тис. Грн.
- •14.12. Аналіз витрат на обслуговування виробництва
- •14.13. Інші комплексні витрати
- •14.14. Зведений підрахунок резервів зниження собівартості продукції
- •14.15. Оперативний аналіз собівартості продукції
- •14.16. Внутрігосподарський аналіз витрат
- •14.17. Порівняльний аналіз собівартості
- •14.18. Функціонально-вартісний аналіз
- •Питання для самоперевірки
14.3. Оцінка обґрунтованості планового рівня собівартості товарної продукції
Для досягнення конкурентоспроможності підприємство змушене постійно планувати зниження собівартості своєї продукції.
Важливою передумовою дійовості аналітичних висновків є наявність правдивої планової та звітної інформації. Тому аналізові собівартості продукції має передувати старанна перевірка джерел інформації, яка передбачає оцінку узгодження показників у різних формах звітності, обґрунтованість планових завдань та достовірність відображення фактичних витрат виробництва.
Щоб визначити обґрунтованість планового рівня собівартості виробленої продукції, використовують дані про залишки нереалізованої продукції на початок і кінець року, обсяг реалізації та складають розрахунок (табл. 14.2). Табличні витрати на 1 грн. виробленої продукції порівнюють із плановими, визначають та оцінюють наявні відхилення.
Таблиця 14.2
Розрахунок рівня собівартості продукції, тис. грн.
№ за п. |
Показник |
За оптовими цінами підприємства |
За плановою собівартістю |
Прибуток |
Витрати на 1 грн. продукції |
1 |
Залишки нереалізованої продукції на початок року |
410 |
320 |
90 |
78,05 |
2 |
Реалізація продукції |
8323 |
6698 |
1625 |
80,47 |
3 |
Залишки нереалізованої продукції на кінець року |
487 |
405 |
82 |
83,16 |
4 |
Випуск товарної продукції (ряд. 2 + ряд. 3 – ряд. 1) |
8400 |
6783 |
1617 |
80,75 |
З таблиці 14.2 бачимо, що за планового обсягу реалізації в оптових цінах підприємства 8323 тис. грн. та планового прибутку від реалізації 1625 тис. грн., собівартість реалізованої продукції становить 6698 тис. грн., а планова собівартість товарної продукції з урахуванням зміни планових залишків нереалізованої продукції на початок і кінець року — 6783 тис. грн. Потрібно пам’ятати, що внаслідок систематичного зниження собівартості витрати на одну гривню продукції в залишках нереалізованої продукції на кінець року мають бути нижчі від середньорічних, а в собівартості товарного випуску — нижчі, ніж у собівартості реалізованої продукції, бо в останню закладено підвищені витрати в залишках нереалізованої продукції на початок року. На підприємстві, яке ми аналізуємо, цієї вимоги не додержано, собівартість товарної та нереалізованої продукції постійно зростає, а тому зменшується прибуток на одну гривню продукції. Високий рівень витрат у залишках нереалізованої продукції був спричинений зростанням цін на матеріали і зниженням попиту на дорогу продукцію. Ця обставина може призвести до погіршання фінансового стану підприємства.
Маючи розрахунковий рівень собівартості товарної продукції, обчислюють планове завдання щодо її зниження проти минулого звітного періоду і розробляють план організаційно-технічних заходів, який забезпечить це зниження.