7.2 Хід роботи

1. Визначте домішки у меді інших тіл.

В пробірку налийте пробу меду (2 мл), доливайте дистильовану воду (5 мл). Мед розчиняється, а домішки осідають на дно або спливають на поверхню.

2. Визначте домішки борошна або крохмалю.

У пробірку (див. завд. 1) додайте краплями 5%-ну йодну настойку. За наявності домішок борошна або крохмалю розчин забарвлюється в синій колір.

3. Визначте домішки крейди.

До водного розчину меду додайте кілька крапель кислоти або оцту. За наявності крейди зразок спінюється (виділяється СО₂).

4. Визначте домішки крохмальної патоки.

До водного розчину меду (1:2 чи 1:3) до­дайте 96%-го етилового спирту — за наявності домішок патоки розчин стає молочно-білого кольору, а після відстоювання на дні утворюється напіврідка маса (декстрин).

За відсутності патоки розчин стає прозорим, а на межі меду зі спиртом утворюється невелика каламуть, що при збовтуванні зникає.

5. Визначте домішки цукрового сиропу.

5.1 За смаком Для натурального меду характерна подразлива ді на слизову оболонку порожнини рота полі фенольними сполуками, що перейшли в мед із нектаром. Цей після смак може підсилюватись після проковтування меду. Чим менший після смак меду, тим більша ймовірність, що мед фальсифікований сахарозою.

5.2 До 5-10% водного розчину меду додайте AgNO₃ (або ляпіс). Білий осад свідчить про наявність домішок.

6.Визначте якість меду за його прозорістю.

Натуральний мед через присутність білкових речовин має опалесценцію (мутність). Ця опалесценція збільшується при утворенні кристалів глюкози. Прозорий мед вказує на його можливу фальсифікацію.

7. Визначте зрілість меду.

Наберіть на ложечку мед і покрутіть. Зрілий мед намотується на ложечку і стікає з неї безперервними нитками. Незрілий мед просто стікає з ложечки. Визначення слід проводити при 20 °С, бо температура впливає на густину меду.

8. Визначте вологість меду (до 21,5% за стандартом).

Капніть мед на папір і опустіть в нього хімічний олівець. Якщо утворюється чорнильна пляма, то вологість меду велика, якщо ж ні — то мед добрий.

Результати проведених досліджень занотуйте до зошита з лабораторних робіт.

Контрольні питання:

1. Чому бджола може бути екологічним індикатором?

2. Які вимоги ставлять до екологічно чистої продукції?

3. Що таке біоіндикація?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 8

Тема: Розрахунок збитків заподіяних державі внаслідок скиду забруднюючих речовин у водний об’єкт зі зворотними водами з перевищенням ГДС

Мета: ознайомити студентів з методикою розрахунків збитків заподіяних державі внаслідок скиду забруднюючих речовин у водний об’єкт зі зворотними водами з перевищенням ГДС.

Вихідні матеріали: статистичні дані звітності підприємств, які внаслідок виробничої діяльності, забруднюють водні об’єкти.

Обсяг годин: 2 години.

8.1 Теоретичні положення

Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389.

Ця методика спрямована на реалізацію Директиви 2006/11/ЄС Європейського парламенту та Ради від 15 лютого 2006 року про забруднення, спричинене деякими небезпечними речовинами, що скидаються до водного середовища Співтовариства, і розроблена відповідно до Водного Кодексу України та Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Ця методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до:

- забруднення водних об’єктів, пов’язаних із аварійними та самовільними скидами у водний об’єкт забруднюючих речовин із зворотними водами або речовин у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плаваючих засобів;

- забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів;

- забруднення, які обумовлені самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування;

- забруднення, пов’язане із забором, використанням води та скидом забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

Ця Методика не застосовується у випадках оцінки шкоди, заподіяної:

• здоров'ю і майну громадян, майну юридичних осіб, а також водним біоресурсам у результаті погіршення екологічного стану водних об'єктів;

• водним об'єктам у результаті стихійного лиха;

• затопленням і підтопленням сільськогосподарських угідь, будинків, споруд і комунікацій при руйнуванні гідротехнічних споруд на водних об'єктах.

Наведемо терміни та визначення, які вживаються у даній методиці:

аварійний скид – скид забруднюючих речовин із зворотними водами, який стався внаслідок промислової чи транспортної аварії;

використання води – процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибальства, водного, повітряного транспорту та інших потреб;

вода зворотна – вода, яка повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічної, шахтної, кар’єрної чи дренажної води;

вода стічна – вода, що утворилася в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар’єрної і дренажної води), а також відведена із забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок випадання атмосферних опадів;

водний об’єкт – природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт);

водокористування – використання вод (водних об’єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів);

водосховище - штучна водойма місткістю більше 1 млн.куб.м, збудована для створення запасу води та регулювання її стоку;

граничнодопустима концентрація (ГДК) речовин у воді - встановлений рівень концентрації речовини у воді, вище якого вода вважається не придатною для конкретних цілей водокористування;

граничнодопустимий скид (ГДС) - маса речовини у зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за встановленим режимом для цього пункту водного об'єкта за одиницю часу;

забруднююча речовина (ЗР) - речовина, яка привноситься у водний об'єкт в результаті господарської діяльності людини та спричиняє погіршення якості води;

контрольні створи - місця контролю якості води водного об'єкта, в яких мають дотримуватись встановлені норми якості води виходячи з цільового використання водного об'єкта;

концентрація фонова - концентрація речовини у воді водного об'єкта, що сформувалася під впливом усіх джерел домішок, за винятком впливу джерела, щодо якого визначається фонова концентрація;

наднормативний скид забруднюючих речовин у водний об'єкт - частина маси фактично скинутої речовини у зворотних водах, що перевищує масу речовини, максимально допустиму для відведення за розрахунковий період;

самовільне водокористування - здійснення спеціального водокористування без наявності дозволу на нього;

скид зворотних вод у водний об'єкт - обсяг зворотних вод, відведених у водний об'єкт;

спеціальне водокористування - забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води для скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.