Контрольні питання:

1. Які технічні вимоги існують в Україні, щодо питного водопостачання?

2. Назвіть норми по бактеріологічним показникам води?

3. Як визначається характер та інтенсивність запаху питної води?

4. Яке значення має показник рН для води та водних екосистем?

5. Якими методами можна визначити показник рН у воді?

6. Яку якість мають проаналізовані зразки води і чи придатні вони до споживання?

Лабораторна робота № 4 Тема: Визначення кількості вуглекислого газу у воді

Мета: Навчитись визначати вміст вуглекислого газу у воді.

Обсяг годин: 2 години.

Вихідні матеріали: кілька коротких широких пробірок, на 100 мл, крапельниця, бюретка, розчин фенолфталеїну; розчин 0,0277 М натрію карбонату.

4.1 Основні теоретичні положення

Шляхи надходження вуглекислого газу до води найрізноманітніші: з атмосфери, за рахунок процесу дихання водних організмів, внаслідок окислення редуцентами органічної речовини мертвих тіл продуцентів і консументів та т.і. Цей газ необхідний для життя – його споживають рослини в процесі фотосинтезу, він є тим матеріалом, з якого рослини синтезують високоенергетичні сполуки, такі як глюкоза. Проте, якщо вміст вуглекислого газу перевищує норму, то він спричинює порушення функціонування водних екосистем. Так, вміст вуглекислого газу у воді понад 25 чнм призводить до загибелі водних тварин. При надмірному вмісті вуглекислого газу вода стає агресивною до таких речовин, як бетон, метал, спричиняючи їх руйнування та корозію. Майже завжди підвищення вмісту вуглекислого газу у воді супроводжується зниження вмісту розчиненого кисню.

Кількість розчиненого у воді вуглекислого газу найзручніше визначати за допомогою стандартних наборів реактивів, а також за іншою методикою, що наведена нижче.

4.2 Хід роботи

Відберіть у пробірку 100 мл води, що обрана для дослідження. Воду збовтувати не можна, що уникнути насичення проби повітрям. Всі етапи дослідження необхідно виконувати дуже швидко.

В пробірку додати 10 крапель фенолфталеїнового індикатора. Поява рожевого забарвлення вказує на відсутність у воді вуглекислого газу. Якщо вода залишилася безбарвною, її титрують 0,0227 М розчином натрію карбонату, поки не з’явиться слабке, але стійке рожеве забарвлення. Під час титрування пробірку не збовтують, а обережно обертають, щоб уникнути потрапляння у воду атмосферного вуглекислого газу. Кількість вільного вуглекислого газу у воді (в чнм) буде дорівнювати об’єму (у мілілітрах) натрію карбонату помноженому на 10.

Результати лабораторної роботи занотуйте в зошит.

Контрольні питання:

1. З якою метою визначають вміст вуглекислого газу у воді?

2. Які процеси спричинює надлишок вуглекислого газу у воді?

3. Яким чином можна визначити вміст вуглекислого газу у воді?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5

Тема: Визначення завантаженості вулиць автотранспортом

Мета: З'ясувати навантаження певної частини вулиці автотранспортом для використання цих даних при визначені рівня забруднення атмосферного повітря.

Вихідні матеріали: папір, олівці, годинник, прилади (екліметр, анемометр, психрометр).

Обсяг годин: 2 години.

5.1Основні теоретичні положення

Інтенсивний розвиток автомобілізації негативно впливає на навколишнє середовище та використання територіальних ресурсів міста. Протягом останнього десятиліття кожні п’ять років кількість використаного повітря на спалювання палива в автомобілі подвоюється. Автомобільний транспорт спалює величезну кількість нафтопродуктів, завдаючи відчутної шкоди навколишньому середовищу. Оскільки основна маса автомобілів сконцентрована у великих містах, повітря цих міст забруднюється відпрацьованими газами, у ньому також зменшується вміст кисню. У відпрацьованих газах виявлено близько 280 компонентів продуктів повного та неповного згоряння пального.

Автомобільна промисловість, в залежності від призначення і пристосування до дорожніх умов, випускає автомобілі різних типів. За призначенням автомобілі поділяються на пасажирські, вантажні та спеціальні. До пасажирських автомобілів, призначених для перевезення людей, належать легкові автомобілі та автобуси. Вантажні автомобілі призначені для перевезення певних вантажів.

Пасажирські автомобілі, що вміщують не більше 8 чоловік, називають легковими. Автомобілі, які вміщують більше 8 чоловік називають автобусами.

Легкові автомобілі по робочому об'єму двигуна та вазі поділяють на наступні класи: особливо малі (1,2 дм3; 850 кг); малі (1,2-1,8 дм3; 850 - 1150 кг); середні (1,8 – 3,5 дм3; 1150 - 1500 кг), великі (понад 3,5 дм 3; до 1700 кг).

Автобуси громадського транспорту призначені для перевезень в межах міста, називають міськими, а призначені для міжміських перевезень - міжміськими. Число місць в автобусах в залежності від призначення становить 10 - 80.

Вантажні автомобілі поділяють по вантажопідйомності, тобто за масою вантажу (т), який можна перевести в кузові. За вантажопідйомністю вони поділяються на класи: особливо малі (0,3 - 1т); малі (1 - 3т); середні (3-5т); великі (5 - 8т); особливо великі (8т і більше).

Автомобілі спеціального призначення не виконують транспортні перевезення. До таких автомобілів належать комунальні автомобілі для очищення та поливання вулиць, пожежні автомобілі, автокрани і т.д.

За типом двигуна автомобілі поділяють на карбюраторні, газові, дизелі, електроавтомобілі.

Основними джерелами забруднення повітряного басейну при експлуатації автотранспорту є двигуни внутрішнього згоряння (ДВЗ). При цьому 95 - 99% викидів припадає на відпрацьовані гази (ВГ). ВГ- це аерозолі складного складу, що залежать від режиму роботи двигуна. Вони містять більше 20 компонентів, серед яких чадний газ, вуглекислий газ, оксиди азоту і сірки, альдегіди, свинець, кадмій і канцерогенні групи вуглеводнів (бензапірен і т.п.). При цьому найбільша кількість токсичних речовин викидається автотранспортом в повітря на малому ходу, на перехрестях, зупинках перед світлофорами. Так, на невеликій швидкості бензиновий двигун викидає в атмосферу 0,05% вуглеводнів (від загального викиду), а на малому ходу - 0,98%, оксиду вуглецю відповідно - 5,1% і 13,8%. Підраховано, що середньорічний пробіг кожного автомобіля 15 тис. км. У середньому за цей час він «забирає» з атмосфери 4350 кг кисню і насичує її 3250 кг вуглекислого газу, 530 кг оксиду вуглецю, 93 кг вуглеводнів і 7 кг оксидів азоту.

Забруднення атмосферного повітря викидами автотранспорту несприятливо впливає на стан здоров’я населення, зокрема дітей. Дослідження показали, що у дітей які відвідують школи розташовані поблизу автомагістралей частіше відмічається порушення функцій органів дихання, зниження імунітету організму, порушення з боку центральної нервової системи, зниження показників фізичного розвитку, підвищений вміст у крові карбоксигемоглобуліну.

Встановлено, що сильний вплив на рівень захворюваності має забруднення атмосферного повітря оксидом вуглецю та міський шум від автотранспорту. Так, коли збільшується вміст оксиду вуглецю з 6,5 до 12 ГДК загальна захворюваність збільшується майже в 2 рази. Вади розвитку дітей у містах із забрудненим атмосферним повітрям зустрічаються у 3-4 рази частіше, ніж у містах з відносно чистим повітрям.

Забруднення атмосферного повітря викидами автотранспорту може спричинити гостру чи хронічну специфічну або неспецифічну дію на здоров’я населення. Для викидів автотранспорту характерна хронічна дія на організм. Внаслідок цього частіше фіксуються алергічний дерматит, гострі респіраторні захворювання з астматичним компонентом, бронхіальна астма.

Обмежити забруднення атмосфери при використанні автотранспортних засобів можна дотримуючись трьох основних положень:

1.Вдосконалювати автомобілі та їх технічний стан (удосконалення конструкцій автомобіля, створення нових типів силових установок, використання нових типів палива та підтримання технічного стану автомобіля).

2.Раціонально організовувати перевезення і рух автотранспорту (вдосконалювати покриття доріг, оптимально маршрутизувати автомобільні перевезення, організовувати і регулювати дорожній рух та т.і.).

3.Обмежити вплив забруднення від джерела до людини, змінюючи хімічний склад відпрацьованих газів автотранспорту

Ця лабораторна робота дає можливість оцінити завантаженість ділянки вулиці автотранспортом, порівняти різні вулиці.