Соціальна інфраструктура

На курорті функціонує 33 санаторії на 11184 місця. Із загальнокурортних закладів є курортна поліклініка, бальнеофізіотерапевтичне відділення, цент­ральна водолікарня, інгаляторій, озокеритолікарня, курзал. Організовано амбулаторно-курсівочне лікування, є також платна поліклініка. Окрім цього, функціонує відділення (філіал клініки) Одеського НДІ курортології.

Для відпочиваючих і туристів цікаві прогулянки по Трускавцю і його мальовничим околицям. В 3 км на північ від Трускавця знаходиться лісовий масив Пом'ярки, де є озеро, що утворилося на місці колишніх розробок озокери-_Ту_і — популярне місце купання; поруч з озером — мінеральні джерела. В 1,5 км на північний захід від курорту, в урочищі Липки, також є мінеральні дже­рела, воду яких використовують для ванн. ВТрускавці створено водосховище (пляж, човнова станція).

2.2. Моршин історія розвитку

Перші письмові згадки про населений пункт знаходимо у судових книгах иід 2 січня 1482 р., де вказано, що Морішпюм та навколишніми селами володів український шляхтич Юхно (Юрій) Нагваздан. На той час прикар­патські землі входили до складу Польського королівства.

Відомо, що ще у XV ст. мешканці Моршина звернули увагу на незвичайні властивості місцевих природних джерел. Однак освоювалися дари природи повільно. До глибини століть сягає промисел прикарпатських селян, які для особистого користування та продажу із самовиливних джерел мінеральної води (ропи) випарювали кухонну сіль в металевих казанах в солеварні.

Такі виробництва називали жупою, або банею, тому ліс у південно-східних околицях Моршина, де розташовувались солеварні, отримав назву Баня, а селище між Лисовичами та Моршином — Баня Лисовицька.

У 1538 р. власники Моршина шляхтичі Бранецькі, зацікавившись селянсь­ким промислом, домоглися від королівської канцелярії дозволу на відкриття соляних шахт. Було викопано п'ять шахтних колодязів для видобування ропи. Але розрахунки Бранецьких розбагатіти не виправдалися, сіль виявилася гір­кою, непридатною для вживання у їжу. Джерела та шахти були закинуті. Невдачливі підприємці не підозрювали, від чого вони відмовились. Тоді вони ще не знали, що гіркий присмак солі дає мірабіліт (сірчано-натрієва сіль), який ще не був відкритий. Німецький лікар І.Р.Глаубер здобув його хімічним шля­хом 120 років потому. Ще пізніше складові славнозвісної глауберової солі були підтверджені в мінеральній воді моршипських джерел.

У 1875 році через Моршин та навколишні села була прокладена заліз­нична лінія Стрий-Станіслав (тепер Івано-Франківськ), а у самому Моршині в урочищі Вигодівка побудована залізнична станція. Це пожвавило економічне життя. У заможних городян королівства з'явився підвищений інтерес до краси­вих куточків природи на Прикарпатті.

В 1876 році село Моршин з його околицями купує львівський магнат Бопіфацій Штіллер.

В 1878 році за ініціативою лікарів С. Дзіковського і В. П'ясецького, за­прошених Штіллером зі Львова, в Моршині був відкритий лікувальний заклад на 30 ліжок під назвою "Заклад для лікування грудних захворювань", а також водолікарня.

Відкриття курортного сезону в Моршині відбулося в травні 1878 р. після того, як СДзіковський доповів про можливість організації курорту на засіданні "Бальнеологічної комісії" у Кракові. Згідно постанови, прийнятої на засіданні, бальнеологічне товариство вислало в Моршин лікаря Лютостанського з інс­пекторською перевіркою, який дав позитивний висновок про можливості ку­рорту, відзначив, що є приміщення на 12 ванн, три житлових будинки для приїжджих, дерев'яний водопровід. Інспектор звернув увагу на три джерела з гірко-соленою водою, що, на його думку, могли бути використані з лікуваль­ною метою. З цього часу мінеральні води моршипських джерел стають об'єк­том досліджень вчених-хіміків та медиків, до них проявляється все більший практичний інтерес.

На основі дозволу Галицького Намісництва від 22 травня 1878 року. №22/31147 заснований курорт Моршин.

У 1879 р. очищені і упорядковані два шахтні колодязі, названі іменами власників курорту Штіллера та його дружини — джерела "Боніфацій" та "Магдалена". Одночасно було виявлено ще одне джерело, назване "Матка Боска", яке давало слабомінералізовану воду (тепер джерело №4), а в око­лицях Моршина - торф'яні пелоїди (боровина).

Перший хімічний аналіз мінеральної води (солянки, ропи) джерела М»1 був опублікований професором Львівського університету В.Радзішевським > 1881 р.

В сезоні 1880 р. воду мінеральних джерел почали використовувати для мі­неральних ванн, а торфяний пелоїд — для пелоїдних ванн та аплікацій. З ропи шляхом виморожування почали видобувати лікувальну гірку (глауберову) сіль, яка надходила у продаж. Крім того, продавався брикетований торф'яний пелоїд — "Моршинська мурашина боровина". У 1880-1881 рр. були зроблені спроби внутрішнього вживання вод джерела "Боніфацій", які, без сумніву, виявилися успішними.

У 1881 р. Б.Штіллер важко захворів і право на курорт заповідає това­риству галицьких лікарів з умовою, що прибутки будуть використані на надан­ня допомоги вдовам та дітям-сиротам лікарів. Курорт ставав дедалі пзпуляр-нішим. Про нього знали не тільки в Австро-Угорщині, а й за її межами. В рек­ламних проспектах на початку XX ст. Моршин порівнювали з популярними європейськими курортами, називали його "Галицьким Спа" та "Галицьким Карлсбадом".

Завдяки високим цілющим властивостям моршипських лікувальї.их фак­торів популярність курорту зростає, наплив хворих збільшується з 200 у сезоні 1921 р. до 8000 — у 1936 р. Лікувальні продукти — гірко-солена вода і брикето­вана грязь мали великий попит.

30-ті роки були роками процвітання курорту. Завдяки будівництву нової водогрязелікарні, спорудженню інгаляторію, вдосконаленню бювету мінераль­них вод, "Курортного дому" (1938 р., тепер "Мармуровий Палац") Моршин поступово перетворюється на устаткований згідно тогочасних вимог курорт. Курорт повністю електрифікується, проводиться каналізація та благоустрій парку. При мітивний завод курорту випускає у продаж натуральну гігку Мор-шинську воду з джерела №1, газовану "Моршинку" як столову (з джерела №4), кристалізовану моршинську сіль в банках та розфасовану по 5г сіль в порошку.

На початку 50-х років на курорті Моршин було дев'ять санаторіїв. В цей час його оздоровниці могли прийняти на лікування до 15 тисяч хворих на рік. Лікувальну роботу очолювало Моршинське курортне управління МОЗ

Української РСР. Наукова рада при курортному управлінні керувала науковою діяльністю лікарів.

У 1956-1960 р.р. курорт Моршин підпорядковувався Трускавецькому те­риторіальному управлінню курортами, санаторіями та будинками відпочинку Міністерства охорони здоров'я Української РСР. За цей час деякі невеликі оздоровниці були об'єднані, в результаті чого утворилося шість санаторіїв. Всі вони могли прийняти майже дві тисячі чоловік одночасно.

З 1960 р. на курорті Моршин розпочалося переоснащення спальних та лікувально-діагностичних корпусів, були накреслені перспективні плани по­дальшого розвитку інженерно-технологічних служб, відпрацьовувалися нові проекти водогрязеозокеритолікарні, курортної поліклініки, їдальні лікуваль­ного харчування, житлових будинків, спальних корпусів, загальнокурортного Палацу культури, бювету мінеральних вод та інших об'єктів соціально-куль­турного призначення.

У 70-80 р.р. розгорнулося інтенсивне будівництво курортних об'єктів. В Моршині побудовані та введені в експлуатацію пансіонат "Озерний" на 260 місць, їдальня лікувального харчування "Здоров'я" на 800 місць, кінотеатр на 450 місць, Палац культури з кіно-концертним залом на 700 місць, загальноку-рортна бібліотека, танцювальний зал, сучасна унікальна споруда бювету міне­ральних вод на 6000 чоловік одночасного відвідування. Серед важливих об'єк­тів — санаторій "Пролісок" для батьків з дітьми (грудень 1979р.) та санаторій "Лаванда" (березень 1989р.), клуб-їдальня санаторію "Світанок" на 1000 місць.

Кількість місць в санаторно-куротних закладах під кінець 1986 р. збільши­лася майже на 2 тисячі і загальна цифра кількості ліжок в оздоровницях курор­ту склала понад 4 тисячі.

Сьогодні курорт Моршин — це шість комфортабельних санаторіїв, ДІЇ "Бальнеологічна лікарня курорту Моршин", бювет мінеральних вод, підпо­рядкованих ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", та чотири оздоровниці інших відомств. Всі санаторії розташовані в межах 1І-оїзони санітарної охорони ку­рорту Моршин. Станом на 1 липня 2003 року місткість курорту становила 3255 місць, в тому числі в санаторіях — 3140 місць, та вдвох пансіонатах^— 115 місць. За межами курорту, в селі Лисовичі-Баня, функціонує два відомчих санаторії — "Нива" та "Прикарпатська ватра".

Акредитаційною комісією МОЗ України в 2003 р. шести оздоровницям та бальнеологічній лікарні курорту Моршин ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" присвоєно вищу категорію.

Проведена акредитація клінічних лабораторій в санаторіях "Дністер", "Лаванда", "Перлина Прикарпаття", "Світанок", "Пролісок", біохімічної та імунологічної лабораторій в санаторії "Дністер", хімічної лабораторії баль­неологічної лікарні курорту Моршин.

За останні роки на базі оздоровниць Прикарпатського ДП створено 5 реа­білітаційних відділень, серед них — відділення для учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС на 60 ліжок (санаторій "Черемош").

Діяльність всіх оздоровниць направлена на покращення якості та ефек­тивності лікувально-діагностичиої роботи, оптнмізації лікувально-рс ібіліта-ційного процесу з використанням нових методик і фізичних факторів. На про­тязі останніх десяти років було відкрито 15 діагностичних та 45 лікугальних кабінетів. На базі новостворених кабінетів розроблені і впроваджені в прак­тику 278 нових лікувально-діагностичних методик, які в поєднанні з цілющими мінеральними водами можна використовувати в умовах курорту, як один із засобів оптимізації і реабілітаційної курортної терапії без медикаментозних середників.