Тема 8. Тип Хордові. Клас Птахи. Систематичні групи птахів.

Методичний орієнтир: зовнішня будова птахів в зв’язку з особливостями способу життя. Скелет птахів та особливості його будови пов’язані із польотом. Особливості внутрішньої будови в зв’язку з польотом. Розмноження та розвиток птахів, будова яйця. Прогресивні риси організації птахів. Походження птахів. Основні екологічні групи птахів. Розповсюдження птахів. Вплив екологічних факторів на життєдіяльність птахів. Сезонні явища в житті птахів. Перельоти. Гніздування птахів. Охорона і приваблювання птахів. Рідкісні та зникаючи птахи.

Запитання і завдання для домашньої частини практичної роботи.

1. Ознайомитися із зовнішньою та внутрішньою будовою птахів, розглянути і замалювати. Зробити позначки.

2. Підготувати інформацію про:

а) рідкісні та зникаючі види птахів України, Херсонської області;

б) екологічні групи птахів, що мешкають на території Херсонської області.

3. Формування у дітей дошкільного віку уявлень про перелітних та зимуючих птахів. Скласти конспект заняття

Запитання і завдання для практичної роботи.

1. Встановити пристосування птахів до польоту. Виконати це завдання письмово.

2. Дати характеристику рідкісних та зникаючих видів птахів України, Херсонської області.

3. Дати характеристику екологічним групам птахів, що мешкають на території Херсонської області.

4. Формування у дітей дошкільного віку уявлень про перелітних та зимуючих птахів.

Література:

1. Блинников В.И. Зоология с основами экологии. – М.: Просвещение, 1990. – С. 139-–159.

2. Ковальчук Г.В. Зоологія з основами екології. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. – 615 с.

Тема 9. Клас Ссавці. Особливості будови.

Методичний орієнтир: особливості зовнішньої і внутрішньої будови ссавців? Основні екологічні групи ссавців? Відмінності в будові органів травлення в птахів і ссавців? Характерні ознаки класу ссавців. Пристосування ссавців до різних умов життя.

Яких хижих ссавців ви знаєте? Чому їх називають хижими тваринами? Особливості будови вторинноводних тварин. Навести приклад. Чому примати відносяться до тварин з високою організацією? Яке значення мають ссавці у природі і в житті людини? Походження великої рогатої худоби. Різноманітність порід тварин, виведених у зв’язку з потребами людини. Знайомство дітей з дикими та домашніми тваринами

Запитання і завдання для домашньої частини практичної роботи.

1. Вивчити та замалювати особливості зовнішньої і внутрішньої будови ссавців, зробити відповідні позначки

Запитання і завдання для практичної роботи.

1. Вивчіть пристосування ссавців до різних умов життя. Результати оформити у вигляді таблиці.

Представник	Середовище існування	Пристосувальні ознаки
		На рівні внутрішніх органів	На рівні зовнішньої будови	Способу життя

Література:

1. Блинников В.И. Зоология с основами экологии. – М.: Просвещение, 1990. – С. 139-–159.

2. Ковальчук Г.В. Зоологія з основами екології. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. – 615 с.

ТЕМА. Клас Ссавці. Особливості поведінки. Видове різноманіття.

Методичний орієнтир: Основні екологічні групи ссавців. Пристосування ссавців (ряди: комахоїдні, зайцеподібні, гризуни, китоподібні, хижі, парнокопиитні) до різних умов життя. Яких хижих ссавців ви знаєте? Чому їх називають хижими тваринами? Особливості будови вторинноводних тварин. Навести приклад. Чому примати відносяться до тварин з високою організацією? Яке значення мають ссавці у природі і в житті людини? Походження великої рогатої худоби. Різноманітність порід тварин, виведених у зв’язку з потребами людини. Знайомство дітей з дикими та свійськими тваринами.

Запитання і завдання для домашньої частини практичної роботи.

1. Підготувати бесіду, заняття з дітьми дошкільного віку, щодо ознайомлення з представниками класу ссавці.

Запитання і завдання для практичної роботи.

2. Вивчіть різноманітність плацентарних ссавців та заповніть таблицю.

№	Назва ряду	Представники	Де мешкають	Рідксні та зникаючі види
1	Комахоїдні
2	Гризуни
3	Зайцеподібні
4	Парнокопитні
5	Непарнокопиті
6	Ластоногі
7	Китоподібні
8	Хижі
9	Примати

3. Характеристика представників рядів вищих ссавців (комахоїдні, примати, гризуни, хижаки, ластоногі, китоподібні, парно- і непарнокопитні).

4. Ознайомлення дітей з найбільш поширеними представниками класу ссавці.

Література:

1. Блинников В.И. Зоология с основами экологии. – М.: Просвещение, 1990. – С. 139-–159.

2. Ковальчук Г.В. Зоологія з основами екології. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. – 615 с.

Змістовий модуль 5. Методи ознайомлення дітей з природою

Тема. Аналіз програм навчання та виховання дітей дошкільного віку (Розділ “Ознайомлення з природою”).

Методичний орієнтир: Структура діючих програм навчання і виховання дітей дошкільного віку в дошкільному закладі. Характеристика розділу ознайомлення дітей з природою. Поступове ускладнення програмового матеріалу в залежності від віковох груп дітей. Концентричний принцип розташування матеріалу, що забезпечує повторність знань, поглиблення їх на кожному ступені вивчення матеріалу. Розтпшування матеріалу за принципом сезонності. Розташування матеріалу за сферами розвитку дитини, видами діяльності.

Запитання і завданняяяя для практичної роботи

1. Ознайомитмся з державними, чинними, варіативними, спеціалізованими програмами, загальними вимогами до програм, вимогами щодо поєднання програм, вибором програм для дошкільного закладу освіти, створенням умов для реалізації програми.

2. Опрацювати сферу “Природа” за Базовим компонентом. Виписати основну мету та завдання ознайомлення дітей з природою, основні змістові лінії.

3. Проаналізувати природознавчі розділи чинних програм, виділити основні опорні природознавчі поняття та уявлення.

Література:

1. Якименко С.І., Голян Л.П. Планування в молодшій групі. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан. 2003-96с.

2. Будна Н.О., Головко З.Л.Цікавий навколишній світ. Підготовка дитини до школи.

3. Якименко С.І.Навчальний комплект для шестиліток. Палітра природолюба

4. Методичні рекомендації до програми виховання дітей дошкільного віку „Малятко”/Керівник авт.колективуЗ.П.Плохій-К.,2000

Тема. Методи ознайомлення дошкільнят з природою. Організація спостережень за об’єктами та явищами природи для дітей різних вікових груп.

Методичний орієнтир: Метод спостереження — це спосіб взаємозв'язаної діяльності вихователя та дитини. Як будь-яка діяльність, вона має різні характеристики. За певними ознаками спостереження розподіляються на різні групи.

Види спостережень бувають короткочасними і довготривалими за тривалістю: Короткочасні спостереження потребують для виконання незначного відрізку часу або вдома при допомозі батьків. Метою цього виду спостережень є сприймання ознак, властивостей конкретних об'єктів. Наприклад, „Вода у природі”- діти спостерігають за властивостями води,(вода мокра, ллється , прозора, холодна , гаряча, хлюпочеться).

Довготривалі спостереження провадяться на протязі певного сезону. Об'єктом їх виступають процеси, явища, події, які розвиваються, змінюються протягом певного часу. Ознаки, які характеризують такий об'єкт, проявляються в різні періоди (або через деякий час) його розвитку. До цієї групи належать спостереження за умовами життя рослин; за впливом різних умов існування на ріст і розвиток рослин; змінами, які відбуваються з конкретними об'єктами природи протягом різних пір року.

За формою організації діяльності дітей види спостережень класифікуються на фронтальні, групові, індивідуальні. Фронтальні спостереження здійснюються усією групою за однаковим завданням під безпосереднім керівництвом вихователя. У процесі бесіди діти осмислюють і конкретизують об'єкти і мету спостережень, актуалізують опорні знання та уміння, визначають задачі і складають план спостереження.

Групові спостереження. Завдання виконуються групами по 2—4 діти. Групи можуть складатися з дітей з однаковим («сильні», «середні», «слабкі») і різним рівнями підготовки. Такі групи не стабільні. Склад їх рухомий і визначається «зоною актуального розвитку» дітей на кожному етапі спостережень.

Запитання і завдання для домашоьої частини практичної роботи.

1. Скласти конспект для проведення екскурсії в будь-яку пору за планом:

а) мета;

б) обладнання;

в) маршрут;

г) зміст і етапи спостережень.

2. Розробити план-конспект заняття спостереження за сонечком – як воно прокидається, піднімається. Спостереження за сонечком яке сховалося за хмарку. Спостереження за сонячним зайчиком. Спостереження за комахами –сонечко-форма кругла, колір червоний, крапочки чорні.

Запитання і завдання для практичної роботи.

1. Якими особливостями характеризуються сезонні екскурсії. Як оптимально організувати екскурсійний матеріал в навчальній і виховній роботі?

2. Провести заняття спостереження за сонечком – як воно прокидається, піднімається. Спостереження за сонечком яке сховалося за хмарку. Спостереження за сонячним зайчиком. Спостереження за комахами –сонечко-форма кругла, колір червоний, крапочки чорні.

Література:

1. Якименко С.І., Голян Л.П. Планування в молодшій групі. – Тернопіль: Навчальна книга, 2003. – 96 с.

2. Будна Н.О., Головко З.Л. Цікавий навколишній світ. Підготовка дитини до школи.

3. Якименко С.І. Навчальний комплект для шестиліток. Палітра природолюба.

Тема. Методика проведення дослідів з об’єктами природи.

Методичний орієнтир: Навчальний дослід — це елементарний навчальний експеримент. Він, як і спостереження, є одним із важливих методів пізнання природи, накопичення чуттєвого досвіду. Інформація, здобута таким шляхом, є основою певних теоретичних висновків, узагальнень, встановлення закономірностей або підтвердження вже засвоєних. Якщо порівнювати з процесом спостереження, то за допомогою дослідів відбувається більш глибоке пізнання. Дослід дає змогу відтворити явище або процес у спеціально створених умовах, простежити за його ходом, побачити ті ознаки, які у природі сприйняти безпосередньо неможливо. Обов'язковим елементом досліду є створення спеціальних умов для проходження явищ, процесів та добір засобів для цілеспрямованої зміни об'єктів або середовища їх існування. Тому виконання дослідів вимагає певного обладнання (приладів і матеріалів).

Запитання і завдання для домашньої частини практичної роботи

Зробіть методичну розробку практичного досліду з метою вивчення об’єктів неживої природи (Спостереження за небом. Чи є на ньому хмари. Спостереження за краплинами дощу. За бульбашками на калюжах. Спостереження за землею після дощу). Визначте практичні дії дітей. Способи фіксації результатів. Складіть перспективний план проведення дослідів на рік.

Запитання і завдання для самоперевірки та практичної роботи

1. У чому полягає суть досліду як методу пізнання об'єктів природи та його відмінності від інших спеціальних методів пізнання?

2. Яке значення мають досліди в процесі знайомства дітей з довкіллям?

3. Схематично зобразіть і поясніть структуру досліду. Чим зумовлені її особливості та варіативність в дошкільному закладі?

4. Назвіть види дослідів, які використовуються у процесі ознайомлення дітей з природою.

5. За яких умов дослід буде творчим?

6. Який зміст має проблема, якщо способом її розв'язання є дослід?

7. Що спільного між дослідницьким та евристичним дослідами? Чим вони відрізняються?

8. В чому полягають особливості методики організації і проведення довготривалих дослідів?

9. Продемонструвати дослід, який має на меті вивчення об’єктів неживої природи (Спостереження за небом. Чи є на ньому хмари. Спостереження за краплинами дощу. За бульбашками на калюжах. Спостереження за землею після дощу). Визначте практичні дії дітей. Способи фіксації результатів. Складіть перспективний план проведення дослідів на рік.

Література:

1. Будна Н.О., Головко З.Л.Цікавий навколишній світ. Підготовка дитини до школи.

2. Якименко С.І., Голян Л.П. Планування в молодшій групі. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан. 2003-96с.

3. Якименко С.І.Навчальний комплект для шестиліток. Палітра природолюба

Змістовий модуль 6. Методи ознайомлення дітей з природою

Тема. Використання словесних методів в процесі ознайомлення дітей з природою.

Методичний орієнтир: Значення словесних методів у ознайомленні з природою дітей дошкільного віку. Психологічні основи використання словесних методів у навчанні дошкільнят. Класифікація словесних методів ознайомлення дітей з природою. Розповіді вихователя як метод ознайомлення дітей з природою. Види розповідей та загальні вимоги до них. Мовні логічні завдання як особливий вид розповіді. Бесіда як метод ознайомлення дітей з природою. Види бесід та вимоги до їх проведення. Взаємозв'язок бесід з іншими методами ознайомлення дітей з природою.

Запитання і завдання для домашньої частини практичнох роботи.

Виписати рекомендації щодо використання мовних логічних завдань та бесід у ознайомленні дітей із природою.

Виписати приклади словесних логічних завдань.

Підготувати короткий реферат на тему «Роль слова у ознайомленні дітей з тваринами».

Скласти розповідь про природу для дітей середнього або старшого дошкільного віку та підготуватися до її розповідання в аудиторії.

Скласти конспект узагальнюючої бесіди з дітьми старшої групи, підготуватися до проведення бесіди в аудиторії.

Запитання і завдання для практичної роботи.

Проаналізувати методичні матеріали для складання розповідей, бесід з дітьми, написати короткі анотації до цих матеріалів.

Скласти 1-2 мовних логічних завдання для дітей дошкільного віку.

Провести розповідь про природу для дітей середнього або старшого дошкільного віку.

Провести узагальнюючу бесіду з дітьми старшої групи.

Література:

1. Будна Н.О., Головко З.Л. Цікавий навколишній світ. Підготовка дитини до школи.

2. Крутій К.Л., Каплуновська О.М. Природа космосу. Програма та методичні рекомендації. – Запоріжжя, ЛІПС Лтд, 1999. – 38с.

3. Методичні рекомендації до програми виховання дітей дошкільного віку „Малятко” /Керівник авт.колективуЗ.П.Плохій. – К., 2000.

4. Григор’єва О.О., Фесюква Л.Б. Пори року комплексні заняття. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2007. – 208с.

5. Якименко С.І., Голян Л.П. Планування в молодшій групі. – Тернопіль: Навчальна книга, Богдан, 2003. – 96с.

6. Якименко С.І. Навчальний комплект для шестиліток. Палітра природолюба.

Тема. Проведення фрагментів занять з основ природознавства для дітей молодшого та середнього дошкільного віку.

Запитання і завдання для домашньої частини практичнох роботи.

1. Написати конспект заняття на одну з тем “Добовий рух Землі. Зміна дня і ночі”, “Рух Землі навколо Сонця. Зміна пір року”.

2. Підготувати розповідь про природу для дітей середнього або старшого дошкільного віку.

Запитання і завдання для практичної роботи.

1. Провести заняття для дітей старшого дошкільного віку з обраної теми та проаналізувати його.

2. Провести розповідь про природу для дітей середнього або старшого дошкільного віку.

3. Провести узагальнюючу бесіду з дітьми старшої групи.

Література:

1. Будна Н.О., Головко З.Л. Цікавий навколишній світ. Підготовка дитини до школи.

2. Васильєва А. Учите детей наблюдать природу. - Минск, 1972.

3. Григор’єва О.О. Фесюква Л.Б. Пори року комплексні заняття.-Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2007. – 208с.

4. Каплуновська О. Дошкільникам про Космос. Програма та методичні рекомендації. – Запоріжжя: ТОВ “ЛІПС Лтд”, 2000. 132 с.

5. Куликова Т.А. Экскурсии в природу с детьми дошкольного возраста. – М., 1985.

6. Крутій К.Л., Каплуновська О.М. Природа космосу. Програма та методичні рекомендації. – Запоріжжя, ЛІПС Лтд, 1999. – 38с.

7. Лисенко Н.В. Практична екологія для дітей. – Івано-Франківськ, 1999.

8. Методичні рекомендації до програми виховання дітей дошкільного віку „Малятко” /Керівник авт.колективуЗ.П.Плохій. – К., 2000.

9. Плохій 3. Виховання екологічної культури дошкільників. – К., 2002.

10. Якименко С.І., Голян Л.П. Планування в молодшій групі. – Тернопіль: Навчальна книга, Богдан, 2003. – 96с.

Тема. Екскурсії та цільові прогулянки як форми роботи по ознайомленню дітей дошкільного віку з природою.

Методичний орієнтир: Екскурсії в природу як форма організації роботи з дошкільниками. Тематика та види екскурсій природничого змісту. Структура екскурсії. Методика підготовки до екскурсії та її проведення. Цільова прогулянка як форма роботи щодо ознайомлення з природою, відмінність її від екскурсії. Методика проведення цільової прогулянки. Щоденні прогулянки на майданчику дошкільного закладу, їх значення у ознайомленні з природою. Структура щоденної прогулянки. Зміст фенологічних спостережень на щоденних прогулянках. Методи та прийоми роботи вихователя під час прогулянки. Засоби фіксації знань дітей про природу.

Завдання для домашньої частини практичної роботи

Розробити тематику циклу повторних екскурсій з дітьми старшої групи до одного із сільськогосподарських об'єктів (у поле, на ферму, на город, у теплицю тощо).

Опрацювати програму та виписатиь тематику екскурсій для різних вікових груп.

Скласти рекомендації щодо проведення цільових прогулянок.

Скласти план проведення цільової прогулянки в природу з дітьми молодшої групи.

Індивідуальне науково-дослідне завдання.

Опрацюйте дібрану самостійно літературу, на її основі підготуйте реферат на одну з тем:

Використання досвіду «Школи під голубим небом» В.Сухомлинського у організації екскурсій та прогулянок з дітьми дошкільного віку.

Роль батьків в організації прогулянки з дитиною дошкільного віку.

Література:

1. Будна Н.О., Головко З.Л. Цікавий навколишній світ. Підготовка дитини до школи.

2. Васильєва А. Учите детей наблюдать природу. - Минск, 1972.

3. Григор’єва О.О. Фесюква Л.Б. Пори року комплексні заняття.-Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2007. – 208с.

4. Куликова Т.А. Экскурсии в природу с детьми дошкольного возраста. – М., 1985.

5. Лисенко Н.В. Практична екологія для дітей. – Івано-Франківськ, 1999.

6. Крутій К.Л., Каплуновська О.М. Природа космосу. Програма та методичні рекомендації. – Запоріжжя, ЛІПС Лтд, 1999. – 38с.

7. Методичні рекомендації до програми виховання дітей дошкільного віку „Малятко” /Керівник авт.колективуЗ.П.Плохій. – К., 2000.

8. Плохій 3. Виховання екологічної культури дошкільників. – К., 2002.

9. Якименко С.І., Голян Л.П. Планування в молодшій групі. – Тернопіль: Навчальна книга, Богдан, 2003. – 96с.

10. Якименко С.І. Навчальний комплект для шестиліток. Палітра природолюба.

Тема. Складання плану роботи вихователя з ознайомлення дітей з природою.

Запитання і завданняяяя для практичної роботи

1. Ознайомитись з основами перспективного та календарного пранування занять з природознавства.

2. Розробитиь поточний план роботи та схему проведення занять зі старшою групою за наведеною схемою.

Формування передумов навчальної діяльності дошкільників.

Дні тижня

Природа

Об’єкт

Сенсори

Ейдетика

Методичне забезпечення

Колір

Форма

Величина

Слух

Зір

нюх

Смак

Дотик

Мовленеве спілкування

Рухливі ігри

Ігри з розвитку інтелекту

Геометричні, математичні уяявлення.

Понеділок

Вівторок

Середа

Четвер

П’ятниця

Ознайомитись із змістовим наповненням сфери “Природа” у програмах “Дитина”, “Малятко”. Скласти список методичного забезпечення до розділу “Природа планети Земля”.

Література:

1. Будна Н.О., Головко З.Л. Цікавий навколишній світ. Підготовка дитини до школи.

2. Васильєва А. Учите детей наблюдать природу. - Минск, 1972.

3. Григор’єва О.О. Фесюква Л.Б. Пори року комплексні заняття.-Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2007. – 208с.

4. Куликова Т.А. Экскурсии в природу с детьми дошкольного возраста. – М., 1985.

5. Лисенко Н.В. Практична екологія для дітей. – Івано-Франківськ, 1999.

6. Крутій К.Л., Каплуновська О.М. Природа космосу. Програма та методичні рекомендації. – Запоріжжя, ЛІПС Лтд, 1999. – 38с.

7. Методичні рекомендації до програми виховання дітей дошкільного віку „Малятко” /Керівник авт.колективуЗ.П.Плохій. – К., 2000.

8. Плохій 3. Виховання екологічної культури дошкільників. – К., 2002.

9. Якименко С.І., Голян Л.П. Планування в молодшій групі. – Тернопіль: Навчальна книга, Богдан, 2003. – 96с.

10. Якименко С.І. Навчальний комплект для шестиліток. Палітра природолюба.

Модуль самостійної роботи 1

ТЕМА: Мінерали та гірські породи.

Методичний орієнтир: Дайте визначення мінералу. В чому сутність відмін однго мінералу від іншого? Від яких особливостей складу і будови залежить колір та прозорість мінералів? Які елементи-хромофори ви знаєте? Наведіть приклади мінералів, колір яких залежить від присутності елементів-хромофор в якості головних мінерал утворюючих елементів (що входять до формули мінералу) і в якості елементів-домішок (що не входять в формулу мінералу). Спайність мінералу? Від чого залежить спайність мінералів? Як вона визначається? Твердість мінералів та її визначення. Які ще фізичні властивості мінералів ви знаєте? Гірські породи, їх визначення. Відмінність мінералів від гірських порід. Структура та текстура гірських порід. Ознаки, на основі яких можна відрізнити інтрузивні породи від ефузивних. Ознаки за якими класифікують осадові гірські породи (Завдання виконати письмово). Походження метаморфічних гірських порід. Класифікація магматичних гірських порід, та показники на яких вона базується (Завдання виконати письмово).

Дайте класифікацію механічних гірських порід з наведенням назв і розмірів уламків (Завдання виконати письмово).

Наведіть хімічну класифікацію мінералів і дайте загальну характеристику кожному класу (Завдання виконати письмово).

Особливості формування у дітей дошкільного віку уявлень про кристалічні об’єкти неживої природи. Симетрія і асиметрія в природі. Розробити заняття „У світі кристалів”, для складання конспекту використовуйте літературу, що вказана у додатковому списку.

Творче завдання: опрацюйте самостійно питання та розробіть маршрут екскурсії по Херсону, почніть накопичувати теку з краєзнавчим матеріалом для екскурсії містом.

Література

1. Багров М. В. та ін. Землезнавство: Підручник /М. В. Багров, В. О. Боков, І.Г.Черваньов; За ред. П.Г. Шищенка. – К.: Либідь, 2000. – 464 с.

2. Галант Т.Г., Гурвич Е.М. Практические занятия по землеведению и краеведению. М.: Просвещение. – 1988.

3. Кудло К. К. Лабораторные и практические занятия по землеведению и краеведению. – М.: Высшая школа. – 1985.

4. Медина В.С. Основи загального землезнавства. – Київ.: Вища школа. – 1974.

5. Ратобыльский Н.С. Практические занятия по землеведению и краеведению. М.: Высшая школа. – 1978.

ТЕМА: Ендогенні та екзогенні процеси рельєфоутворення.

Методичний орієнтир: Дайте характеристику тектонічним рухам земної кори. Основні структурні елементи земної кори: геосинкліналі, платформи зі щитами, океанічні западини. Роль землетрусів у формування рельєфу Землі. Вулканічна діяльність як один з процесів утворення рельєфу. Вивітрювання та його види. Робота текучих вод. Вплив вітру на формування рельєфу. Роль льоду в формуванні рельєфу. Дія текучих вод на Земну поверхню. Як і які форми рельєфу утворюються під дією підземних вод. Основні епохи гороутворення.

Завдання

1. Накреслити та пояснити схеми розвитку геосинкліналей. Навести приклади.

2. Користуючись картами атласу описати Кримські гори (I варіант), Карпатські гори (II варіант) за планом: а) назва; б) географічне положення; в) напрямок хребтів; г) протяжність; д) переважні висоти; є) найбільша висота; ж) вік; з) тип гір.

Література

1. Багров М. В. та ін. Землезнавство: Підручник /М. В. Багров, В. О. Боков, І.Г.Черваньов; За ред. П.Г. Шищенка. – К.: Либідь, 2000. – 464 с.

2. Кудло К. К. Лабораторные и практические занятия по землеведению и краеведению. – М.: Высшая школа. – 1985.

3. Ратобыльский Н.С. Практические занятия по землеведению и краеведению. М.: Высшая школа. – 1978.

Модуль самостійної роботи 2

Тема. Вода в атмосфері.

Методичний орієнтир: Що називається випаровуванням та випаровуваністю? Як відбувається насичення повітря водяною парою? Що називається абсолютною вологістю? Що називається відносною вологістю? Що називається максимальним вологовмістом? Що називається точкою роси? Що являє собою процеси конденсації та сублімації? Які умови є обов’язковими для їх здійснення? Де і як формуються хмари? Як відбувається утворення опадів? Перерахуйте види атмосферних опадів? Які закономірності географічного розподілу опадів існують?

Завдання

1. Побудувати графік залежності максимальної пружності парів, що насичують простір, від температури повітря. За графіком визначити пружність парів при температурі - 15°, - 7°, +12°, + 38°.

Температура повітря	-40	-30	-20	-10	0	10	20	30	40
Максимальна пружність парів, мм.	0,1	0,4	0,9	2,1	4,6	9,2	17,5	31,8	55,3

2.Яка відносна вологість, якщо відомо, що абсолютна 16 мм, а максимальна насиченість 20 мм?

3.Чому дорівнює дефіцит вологості, якщо пружність парів, що насичують простір, дорівнює 9,2 мм, а вологість – 6,9 мм?

4. Повітря з температурою +5°С та абсолютною вологістю 6-8 г/см опускається з висоти 2100 м до висоти 100 м. Визначте температуру повітря, його абсолютну вологість, максимальний вологовміст, відносну вологість.

Література

1. Багров М. В. та ін. Землезнавство: Підручник /М. В. Багров, В. О. Боков, І.Г.Черваньов; За ред. П.Г. Шищенка. – К.: Либідь, 2000. – 464 с.

2. Галант Т.Г., Гурвич Е.М. Практические занятия по землеведению и краеведению. М.: Просвещение. – 1988.

3. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж. Довкілля 6 (Основні системи природи) /За ред. С.С. Морозюк. – К.: 304 с.: іл. – (Трансформація гуманітарної освіти в Україні).

4. Кудло К. К. Лабораторные и практические занятия по землеведению и краеведению. – М.: Высшая школа. – 1985.

1. Медина В.С. Основи загального землезнавства. – Київ.: Вища школа. – 1974.

2. Ратобыльский Н.С. Практические занятия по землеведению и краеведению. М.: Высшая школа. – 1978.

ТЕМА: Географічна оболонка Землі.

Методичний орієнтир: Сучасні уявлення про біосферу на основі концепції В.І.Вернадського. Роль живих організмів в розвитку атмосфери, гідросфери і літосфери. Ґрунти. Ґрунтоутворюючий процес. Роль живих організмів, мінеральної речовини, клімату, рельєфу у формуванні ґрунтів. Класифікація ґрунтів за механічним складом. Диференціація географічної оболонки на найбільші ландшафтні комплекси: географічні пояси та географічні (природні) зони. Фактори, що зумовлюють і порушують зональність. Вертикальна поясність.

Завдання.

Підготувати відповіді на наступні питання:

1. Географічна оболонка Землі. Закономірності її розвитку:

а) цілісність;

б) кругообіг речовин та енергії;

в) ритмічність процесів та явищ;

г) зональність та азональність.

2. Сучасні уявлення про біосферу на основі концепції В.І.Вернадського.

3. Роль живих організмів в розвитку атмосфери, гідросфери, літосфери, географічної оболонки.

4. Географічні пояси, природні зони та їх характеристика.

5. Кліматичні пояси та їхня характеристика.

Література

1. Багров М. В. та ін. Землезнавство: Підручник /М. В. Багров, В. О. Боков, І.Г.Черваньов; За ред. П.Г. Шищенка. – К.: Либідь, 2000. – 464 с.

2. Галант Т.Г., Гурвич Е.М. Практические занятия по землеведению и краеведению. М.: Просвещение. – 1988.

3. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж. Довкілля 6 (Основні системи природи) /За ред. С.С. Морозюк. – К.: 304 с.: іл. – (Трансформація гуманітарної освіти в Україні).

4. Кудло К. К. Лабораторные и практические занятия по землеведению и краеведению. – М.: Высшая школа. – 1985.

5. Медина В.С. Основи загального землезнавства. – Київ.: Вища школа. – 1974.

6. Ратобыльский Н.С. Практические занятия по землеведению и краеведению. М.: Высшая школа. – 1978.

ТЕМА: Природа України та Херсонської області.

Методичний орієнтир: Українське Полісся, Лісостеп, Степ, Кримські гори, Карпати.

Завдання:

2. Скласти характеристику кожної природної зони за планом:

а) географічне положення; б) рельєф; в) клімат; г) природні та штучні водойми; д) ґрунти; е) рослинний та тваринний світ; є) господарська діяльність людини.

3. Нанесіть на контурну карту границі географічних природних зон України.

4. Скласти характеристику природи Херсонської області за планом:

а) географічне положення; б) рельєф; в) клімат; г) природні та штучні водойми; д) ґрунти; е) рослинний та тваринний світ; є) господарська діяльність людини.

Література

1. Багров М. В. та ін. Землезнавство: Підручник /М. В. Багров, В. О. Боков, І.Г.Черваньов; За ред. П.Г. Шищенка. – К.: Либідь, 2000. – 464 с.

2. Галант Т.Г., Гурвич Е.М. Практические занятия по землеведению и краеведению. М.: Просвещение. – 1988.

3. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж. Довкілля 6 (Основні системи природи) /За ред. С.С. Морозюк. – К.: 304 с.: іл. – (Трансформація гуманітарної освіти в Україні).

4. Кудло К. К. Лабораторные и практические занятия по землеведению и краеведению. – М.: Высшая школа. – 1985.

5. Медина В.С. Основи загального землезнавства. – Київ.: Вища школа. – 1974.

6. Ратобыльский Н.С. Практические занятия по землеведению и краеведению. М.: Высшая школа. – 1978.

Модуль самостійної роботи 3

ТЕМА. “Рослинна клітина, її будова і функції”

Тему опрацювати самостійно та зробити конспект за планом:

1.Різноманітність клітин рослин.

2. Протопласт. Компоненти цитоплазми (плазмолема, мезоплазма, тонопласт, пластиди), їх структура та функції.

3. Клітинна оболонка. Які хімічні зміни відбуваються з клітинною оболонкою?

4. Органоїди цитоплазми та їх функції.

5. Типи пластид та їх фізіологічна роль в рослинній клітині.

6. Біологічні мембрани в рослинній клітині та їх функції.

7. Вакуолі. Будова, функції та значення вакуолі в рослинній клітині.

8. Дати означення явищам: осмос, тургор, плазмоліз, деплазмоліз. Їх значення в житті рослини.

ТЕМА: “Тканини, їх будова і функції”

Тему опрацювати самостійно та заповнити таблицю:

Назва тканини	Особливості будови.	Зовнішній вигляд тканин клітини	Функції	Знаходження в рослині
Твірна (меристематична)
Покривні тканини:
епідерма
корок
кірка
Провідні тканини
ксилема
флоема
Механічна тканина.
Основна

Література

1. Мороз І.В., Гришко-Богменко Б.К. Ботаніка з основами екології. К.: Вища шк., 1994. – С. 67 – 74.

2. Кудряшов Л.В. и др. Ботаника с основами экологии. – М.: Просвещение, 1979. – С. 84 – 93.

Модуль самостійної роботи 4