МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ І ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет ветеринарної медицини

Кафедра заразних хвороб, патанатомії та

судової експертизи

РОБОЧИЙ ЗОШИТ

для лабораторно-практичних занять та самостійної роботи студентів з курсу

“Організація і економіка ветеринарної справи”

Студента (ки)____________________________________________

Група _________курс_________

ЛУГАНСЬК – 2012

УДК 619: 614.2

Укладачі: Ладиженська К.І., Руденко А.Ф. (Луганський національний аграрний університет);

Кручиненко О.В. (Полтавська державна аграрна академія)

Рецензенти: доктор ветеринарних наук, професор Іванюк В.П.;

директор Луганської регіональної державної лабораторії ветмедицини Гречишкіна Л.І.

Рекомендовано методичною комісією факультету ветеринарної медицини ЛНАУ (протокол № 4 від 20.12.2010 р.)

Робочий зошит для лабораторно-практичних занять та самостійної роботи студентів факультету ветеринарної медицини з курсу „Організація і економіка ветеринарної справи” – Луганський національний аграрний університет; склали: Ладиженська К.І., Руденко А.Ф., Кручиненко О.В. – 109 с.

ВСТУП

Робочий зошит призначений для практичних занять студентів та самостійної роботи під керівництвом викладача, з метою засвоєння студентами теоретичної частини курсу “Організація і економіка ветеринарної справи” та практичних навичок. При вивченні курсу організації та економіки ветеринарної справи студенти – майбутні лікарі ветеринарної медицини, набудуть уміння в нових ринкових відносинах вірно організовувати свою працю і, тим самим, забезпечити збільшення економічної ефективності ветеринарних заходів, добитися стійкого епізоотичного благополуччя в тваринництві, зниження економічних відшкодувань від загибелі тварин і втрати продукції тваринництва, а також попередження та боротьби з хворобами, спільними для тварин і людини, одержання екологічно чистих продуктів харчування і охорони навколишнього середовища. Зошит розрахований на весь курс навчання та дає можливість викладачам уніфікувати проведення занять.

Кожен студент під час навчання послідовно виконує завдання з усіх тем практичного курсу дисципліни, що дає змогу послідовно та глибше засвоїти матеріал.

Тема 1

Організація ветеринарної справи в районі. Мережа державної ветеринарної медицини в районі. Районна лікарня державної ветеринарної медицини. Дільнична лікарня ветеринарної медицини, дільниця та пункт.

Методика проведення заняття

Викладач ознайомлює студентів із організацією ветеринарної справи в районі та з Положенням про районну державну лікарню ветеринарної медицини.

Службу ветеринарної медицини в районі здійснюють установи державної ветеринарної мережі районного підпорядкування - районні державні лікарні, дільничні лікарні, дільниці, пункти ветеринарної медицини, районні державні лабораторії ветеринарної медицини з підпорядкованими їм лабораторіями ветеринарно-санітарної експертизи на ринках, а також спеціалісти ветеринарної медицини агрофірм, акціонерних товариств, селянських спілок, птахофабрик, тваринницьких комплексів та інших господарств, підприємств і організацій.

1. Районні державні лікарні ветеринарної медицини (далі - Лікарні) відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" є державними установами ветеринарної медицини для здійснення профілактичних, діагностичних, лікувальних та протиепізоотичних заходів. Лікарні підпорядковуються управлінням ветеринарної медицини в районах.

2. Лікарні у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Державного комітету ветеринарної медицини України, головних управлінь ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях, управління ветеринарної медицини в районах та цим Положенням.

3. Структурними підрозділами Лікарень є:

- дільничні лікарні;

- дільниці;

- пункти ветеринарної медицини;

- державні лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринках (де відсутні районні державні лабораторії ветеринарної медицини).

Завдання: законспектувати основні завдання Лікарні, її начальника.

Тема 2

Організація трудової дисципліни. Керівництво ветеринарною справою в районі, обов’язки та права начальника Управління району (головного державного інспектора), організація його роботи.

Методика проведення заняття

Викладач ознайомлює студентів із організацією ветеринарної справи в районі та з Положенням про Управління ветеринарної медицини району.

ПОЛОЖЕННЯ

про управління ветеринарної медицини в районах

1. Управління ветеринарної медицини в районах (далі - Управління) є територіальними органами Державного комітету ветеринарної медицини, утвореними відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" і підпорядкованими Головним управлінням ветеринарної медицини в областях.

2. Управління у своїй діяльності керуються Конституцією та іншими законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, Міністерства аграрної політики України, Державного комітету ветеринарної медицини та цим Положенням.

3. Управлінню підпорядковуються:

міські державні лікарні ветеринарної медицини (у містах не обласного значення);

районні державні лікарні ветеринарної медицини;

районні державні лабораторії ветеринарної медицини;

інші державні установи ветеринарної медицини на території району.

Завдання: законспектувати основні завдання начальника Управління.

Тема 3

Районна державна лабораторія ветеринарної медицини, її структура, штат, роль щодо організації виконання ветеринарних заходів. Лабораторія ветсанекспертизи на продовольчих ринках, її завдання.

Методика проведення заняття

Викладач ознайомлює студентів із організаційною структурою районної державної лабораторії та лабораторії ВСЕ на ринку.

ПОЛОЖЕННЯ

про районну державну лабораторію ветеринарної медицини

1. Районна державна лабораторія ветеринарної медицини (далі - лабораторія) створена відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" і підпорядковується Управлінню ветеринарної медицини в районі. Структурними підрозділами лабораторії є державні лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринках. Контроль за діяльністю лабораторії здійснює управління ветеринарної медицини в районі, а методичне забезпечення лабораторної діагностики - обласна державна лабораторія ветеринарної медицини.

2. Лабораторія у своїй діяльності керується Конституцією України, іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства аграрної політики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, Державного комітету ветеринарної медицини, Головних управлінь ветеринарної медицини в області, управлінню в районі та цим Положенням.

3. Лабораторія є державною установою ветеринарної медицини з питань лабораторної діагностики хвороб тварин, а також оцінки якості та безпеки продукції тваринного, а на ринках і рослинного походження, у тому числі сировини, продуктів та харчових продуктів, кормів тваринного і рослинного походження та організації лабораторної справи в районі.

4. Лабораторія має свою матеріально-технічну базу (територію будівлі, лабораторне обладнання і апаратуру, віварій з піддослідними тваринами тощо) та проводить у повному обсязі і на сучасному рівні патолого-анатомічні, гістологічні, мікроскопічні, бактеріологічні, біологічні, серологічні (імунологічні), гельмінтологічні, хіміко-токсикологічні, біохімічні, радіологічні, гематологічні та інші лабораторні дослідження, а також ветеринарно-санітарну експертизу продукції тваринного, а на ринках і рослинного походження, кормів тваринного і рослинного походження, кормових добавок тощо.

5. Територія, приміщення, обладнання лабораторії, умови і режим праці в ній повинні відповідати Правилам охорони праці в лабораторіях ветеринарної медицини, які затверджені наказом Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 20.04.99 N 67 ( z0695-99 ) та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 11.10.99 за N 695/3988.

6. Плани лабораторно-діагностичних досліджень розробляються з урахуванням епізоотичного та ветеринарно-санітарного стану тваринництва району, завдань Головного управління ветеринарної медицини в області, погоджуються з обласною державною лабораторією ветеринарної медицини і затверджуються Управлінням ветеринарної медицини в районі.

Завдання: законспектувати основні завдання районної державної лабораторії та лабораторії ВСЕ на ринку.

Тема 4 Організація служби ветеринарної медицини сільгосппідприємств. Розрахунок штату працівників ветеринарної медицини. Методика проведення заняття

Викладач ознайомлює студентів із організаційною структурою служби ветеринарної медицини сільгосппідприємств.

Норми ветеринарного обслуговування тваринництва. Розрахунок штату спеціалістів ветеринарної медицини господарств.

Службою ветеринарної медицини в господарстві керує головний або старший (з правами головного) лікар ветеринарної медицини. В організаційно-господарських питаннях він підпорядкований директору чи голові правління. В спеціальних питаннях він підпорядкований головному державному інспектору ветеринарної медицини району. Якщо господарство знаходиться у складі спеціалізованого тресту, об'єднання, управління чи іншої організації, то головний лікар господарства в спеціальному відношенні підпорядкований і головному спеціалісту ветеринарної медицини відповідної вищої організації.

Головному лікарю ветеринарної медицини господарства підпорядковані в спеціальних питаннях працівники ветеринарної медицини господарства.

Згідно нормативів, у господарстві повинен бути головний лікар ветеринарної медицини - один на господарство, що має більше 800 умовних голів худоби або старший лікар (з правами головного) – теж один на господарство, що має менше 800 умовних голів худоби. Крім того, на кожні 850 умовних голів худоби встановлюється штатна одиниця старшого лікаря, лікаря або фельдшера ветеринарної медицини. На ветеринарних санітарів ці нормативи не розповсюджуються.

1. Посада головного (або старшого з правами головного) лікаря ветеринарної медицини встановлюється в кожному господарстві незалежно від кількості посад лікарів чи фельдшерів і не за рахунок скорочення посад. Нормативами встановлено, що співвідношення між кількістю лікарів і фельдшерів ветеринарної медицини повинно бути 1:2. Обрахування поголів'я тварин в умовних (а не у фізичних) головах введене у зв'язку з тим, що витрати праці спеціалістів для обслуговування тварин різних видів та вікових груп не однакові. Для відповідних розрахунків встановлені коефіцієнти переведення фізичного поголів'я тварин, які є в господарстві, в умовні голови, затверджені Головним управлінням ветеринарії Держагропрому СРСР 26.11.1987 р. Для племінної худоби та племінної птиці вводиться додатковий коефіцієнт 1,4, тобто вказані коефіцієнти для відповідних видів худоби та птиці підвищуються на 40%.

При підрахунку враховують середньорічне поголів'я тварин всіх видів, за винятком дорослої птиці та бджолосімей, кількість яких береться станом на кінець року. Для визначення середньорічного поголів'я складають за 13 місяців кількість тварин кожного виду, що є в господарстві на перше число кожного місяця з 1 січня попереднього року та закінчуючи 1 січня поточного року і отриману суму ділять на 13.

Таблиця коефіцієнтів переведення поголів'я тварин і птиці в умовні голови ВРХ

Статевовікові групи	Коефіцієнти
Велика рогата худоба: корови	1,0
Молодняк до 6 міс.	1,9
Молодняк старше 6 міс. і доросла худоба на відгодівлі	0,6
Нетелі	0,75
Свині: свиноматки холості, супоросні, ремонтні і кнури	0,28
Підсисні свиноматки	3,11
Відлучені поросята	0,07
Молодняк і дорослі свині на відгодівлі	0,05
Вівці (крім каракульської породи) і кози: вівцематки, барани, ярки до року	0,12
Ягнята до року	0,08
Коні, верблюди, буйволи різного віку	0,8
Птиця доросла	0,011
Молодняк (в т. ч. бройлери)	0,004
Хутрові звірі - самки: норки (основне стадо)	0,20
Песці	0,60
Лисиці	0,50
Соболі	0,40
Кролі	0,16
Нутрії	0,08
Бджолосім'ї (на кінець року)	0,2

При визначенні штату спеціалістів ветеринарної медицини для обслуговування певного поголів'я тварин (крім головного чи старшого з правами головного лікаря) можна користуватися формулою:

X=(AK₁)+(БК₂)+(ВК₃)+(ГК₄)+… / 850,

де Х – шукане число штатних одиниць;

А, Б, В, Г і т.д. – кількість голів тварин різних видів;

К₁, К₂, К₃, К₄ і т.д. – коефіцієнти переведення фізичних голів в умовні голови;

850 – норматив навантаження на одного спеціаліста.

Приклад. В господарстві утримують 600 голів корів, 200 голів нетелів, 1560 голів молодняку ВРХ, у т. ч. 380 телят до 6 міс., 1180 телят старше 6 міс.; 120 голів свиней, у т ч. свиноматок 25 голів, підсисних 5 голів, відлучені поросята 60 голів, на откормі 27 голів, кнурів 3 голови.

Для визначення штату спеціалістів необхідно перевести фізичне поголів'я тварин в умовні голови:

Х = [(600*1) + (200*0,75) + (380*1,9) + (1180*0,6) + (25*0,28) + (5*3,11) + (60*0,07) + (27*0,05) + (3*0,28)] : 850 = (600 + 150 + 722 + 708 + 7 + 15,55 + 4,2 + 1,35 + 0,84) : 850 = 2208,94 : 850 = 2,6 одиниці.

За результатами розрахунку в господарстві для обслуговування даного поголів'я необхідно 2 спеціаліста ветеринарної медицини і, як було відзначено раніше, не враховуючи головного лікаря ветеринарної медицини.

Завдання: законспектувати основні завдання служби ветеринарної медицини сільгосппідприємств.

Тема 5

Організація служби ветеринарної медицини промислових тваринницьких комплексів.

Методика проведення заняття

Викладач ознайомлює студентів із організаційною структурою служби ветеринарної медицини промислових тваринницьких комплексів.

Завдання: законспектувати тему в зошит.

Тема 6

Оформлення штрафів за порушення законодавства про ветеринарну медицину.

Методика проведення заняття

Викладач ознайомлює студентів із правилами оформлення штрафів за порушення законодавства про ветеринарну медицину.

Завдання: законспектувати тему в зошит.

Тема 7

Організація ветеринарної справи у містах.

Методика проведення заняття

Викладач ознайомлює студентів із організацією ветеринарної справи у містах.

Завдання: законспектувати тему в зошит.

Тема 8

Складання документації проведених ветеринарних заходів, обстеження господарств, ферм. Складання проектів розпоряджень місцевої державної адміністрації, доповіді, інформації, доповідних та пояснювальних записок.

Методика проведення заняття

Викладач знайомить студентів із загальними положеннями щодо складання актів у ветеринарній справі. Потім студенти самостійно складають акти на проведення ветеринарних заходів згідно окремих завдань.

Загальні положення

Акт – це юридичний документ, який стверджує виконану роботу, події, факти. Акти складаються посадовими особами або комісією у складі не менше трьох осіб у двох і більше примірниках і набувають юридичної чинності при наявності не менше трьох підписів.

Акти у ветеринарній справі складаються при:

- проведенні профілактичних заходів проти незаразних хвороб (диспансеризація, засто­сування біостимуляторів або кормових антибіотиків, ректальне дослідження, дослідження на субклінічні форми маститу, профілактика кормового травматизму тощо);

- проведенні протиепізоотичних заходів (діагностичні дослідження, щеплення, дегельмі­нтизація тощо);

- проведенні ветеринарно-санітарних заходів (дезінфекція, дезінсекція, дератизація);

- прийманні - здачі ветеринарної установи або служби ветеринарної медицини ;

- епізоотологічному обстеженні господарства, встановленні і скасуванні карантинних обмежень, перевірці плану оздоровлення господарства, вивченні ветеринарно-санітарного стану господарства;

- списанні медикаментів та інших матеріальних цінностей;

- порушенні вимог законодавчих актів з питань ветеринарної медицини;

- при вибутті тварин (падіж, вимушений забій, вибракування).