4. Формений одяг митних органів України

Службові особи митних органів України забезпечуються форменим, спеціальним одягом та взуттям згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.95 р. № 407. Право носіння форменого, спеціального одягу, взуття, знаків розрізнення мають службові особи митних органів, які атестовані і мають персональні звання.

Форма одягу особового складу митних органів України:

Державних радників, Інспекторів і радників

1) парадна;

2) буденна.

Для курсантів навчальних закладів:

буденна

Спеціальним одягом та взуттям забезпечуються працівники митних установ при виконанні робіт з огляду транспортних засобів (морських, річкових суден, залізничних вагонів, локомотивів, автотранспорту, літаків, вантажів, контейнерів і багажу, що транспортується окремо); при виконанні робіт з огляду поштових посилок і мішків з поштовою кореспонденцією, що прибувають із-за кордону і відправляються за кордон; працівники чергових служб митних органів України.

До спеціального одягу належать:

1) костюм із штучного хутра (куртка і штани синього кольору);

2) костюм польовий (бавовняний чорного кольору);

3) черевики високі;

4) халат бавовняний;

5) рукавиці брезентові. Оперативні підрозділи спеціального призначення (митна варта) в митних установах забезпечуються додатково таким одягом:

1) костюмом польовим зимовим з камуфляжної тканини;

2) костюмом польовим літнім з камуфляжної тканини;

3) кашкетом з камуфляжної тканини;

4) чоботами утепленими;

5) рукавичками п'ятипалими утепленими шкіряними;

6) маскою для обличчя.

Кожна митна установа один раз на рік готує заявку-потребу на забезпечення форменим, спеціальним одягом і взуттям. Потім згідно з графіком, затвердженим наказом ДМСУ, відповідні підрозділи митних установ одержують формений, спеціальний одяг і взуття у постачальному митному господарстві ДМСУ.

5. Експлуатація Митних об'єктів Митні об'єкти

До митних об'єктів належать будівлі, споруди та мережі інженерного забезпечення (електро-, тепло-, водо- та газопостачання, каналізація), які знаходяться на балансі митного органу. До експлуатації митних об'єктів відносяться всі роботи, пов'язані з утриманням та підтримкою їх належного стану.

Безпосередньо експлуатацією митних об'єктів у митних органах займаються господарсько-експлуатаційні відділи (ГЕВ). У Держмитслужбі України створено Господарсько-експлуатаційне митне управління (ГЕМУ), яке планує та здійснює контроль роботи митних органів з питань експлуатації митних об'єктів. Роботи з експлуатації митних об'єктів повинні організовувати та проводити фахівці, що пройшли навчання і мають відповіді ну кваліфікацію.

 

 

Експлуатація будівель та споруд

Все, що збудовано, носить загальну назву — споруди.

Будівлями називають наземні споруди, в яких розміщені приміщення, необхідні для того чи іншого виду людської діяльності.

Водночас не можна називати будівлями такі споруди (наприклад мости, радіомачти чи греблі), в яких або немає приміщень, або окреме приміщення не визначають їхнього основного призначення. Такі споруди називають інженерними.

Підрозділи митниць розміщуються в будівлях, які знаходяться на балансі митних органів, або в орендованих приміщеннях.

Ті будівлі, що знаходяться на балансі митних органів, обслуговуються за рахунок коштів, які виділяються митною службою на ці цілі (капітальний ремонт, поточний ремонт, ремонт обладнання, елек­тромереж, водогону, опалення, придбання меблів та ін.).

Для ремонту та підтримки приміщень і будівель, що знаходяться на балансі митних органів, до штату митного органу включаються |такі спеціалісти, як:

— робітники з ремонту будівель;

— електрики;

—   сантехніки;

—  прибиральниці та інший необхідний обслуговуючий персонал, який знаходиться в штаті митного органу, але неатестований.

Кількість необхідного обслуговуючого персоналу розраховується згідно з нормами і затверджується Державною митною службою України.

Норми чисельності враховують одну або декілька характеристик об'єктів, що обслуговуються.

Наприклад:

• нормативна чисельність двірників: на 590 м² — 1 двірник;

• нормативна чисельність прибиральниць: на 440 м² — 1 прибиральниця;

• нормативна чисельність робітників для обслуговування і ремонту інже­нерного обладнання визначається з урахуванням загальної площі будівель (м²) та чисельності працюючих (чол.) — на будівлю загальною площею 1300 м² та з чисельністю працюючих 210 чол. потрібен 1 чол./зміну;

• нормативна чисельність столярів визначається з урахуванням кількості одиниць меблів (шт.) та чисельності працюючих (чол.) — на 850 одиниць меблів та 210 чол. працюючих потрібен 1 чол./зміну;

• нормативна чисельність робітників для обслуговування і ремонту елек­тромереж і силового обладнання визначається з урахуванням кількості оди­ниць ремонтної складності та кількості фізичних одиниць обладнання — на 601 одиницю ремонтної складності та 150 фізичних одиниць обладнання потрібен 1 чол./зміну. Категорія ремонтної складності визначається склад­ністю одиниці обладнання: силовий трансформатор потужністю 630 кВА — 17 одиниць ремонтної складності; щит на 0,4 кВ — 2 одиниці ремонтної складності.

Для виконання великих обсягів робіт з поточного та капітального ремонтів будівель, а також капітального будівництва об'єктів Укладаються договори зі спеціалізованими організаціями, які мають ліцензію на виконання цих видів робіт. Відбираються будівельні організації на тендерній основі.

Поточний ремонт складається з систематичних і своєчасно виконаних робіт щодо попередження завчасного зносу конструкцій, оздоблення та інженерного обладнання, а також робіт з усунення дрібних пошкоджень і несправностей у конструкціях і обладнанні, виникаю­чих у процесі експлуатації будівель.

За видами проведення робіт ремонт поділяють на:

• поточний профілактичний ремонт — визначається і плануєть­ся заздалегідь щодо часу виконання, обсягів та вартості робіт (прово­диться не частіше одного разу на 3 роки);

• поточний непередбачений ремонт — виявляється в процесі експлуатації і виконується, як правило, в терміновому порядку.

До поточного профілактичного ремонту відносяться частковий ремонт і фарбування покрівель, заміна і фарбування водостічних труб, частковий ремонт дверей, очистка від забруднень і просте фарбування фасадів та ін.

Плани поточного профілактичного ремонту складають на основі технічного огляду будівель та опису необхідних робіт. При проведенні поточного профілактичного ремонту збільшується термін експлуатації і підвищується довговічність будівлі.

Капітальний ремонт будівель містить у собі заміну й відновлення окремих частин або цілих конструкцій та інженерно-технічного обладнання будівель у зв'язку з їх фізичним зносом і руйнуванням, також проведення робіт з підвищення рівня благоустрою.

Капітальний ремонт ділиться на:

• комплексний — при якому передбачається одночасне відновлення зношених конструкцій, інженерного обладнання та підвищення благоустрою будівель і проводиться один раз на 18—30 років;

• вибірковий — включає в себе ремонт окремих елементів будівель чи обладнання і проводиться один раз на 6 років.

Реконструкція будівель, як правило, включає перепланування будівель (надбудови, прибудови, вбудови та ін.). Згідно зі встановленою періодичністю після проведення профілактичного поточного ремонту впродовж 3—5 років не повинні проводитися ніякі ремонти (за винятком непередбаченого чи аварійного).

До початку ремонтних та будівельних робіт розробляється проект кошторисна документація (креслення та кошториси), згідно з якою й повинні проводитися необхідні роботи.

Пункти пропуску через державний кордон України класифікуються:

— за категоріями: міжнародні, міждержавні, місцеві;

—   за видом сполучення: залізничні, автомобільні, морські, річкові, авіаційні, пішохідні;

—   за режимом функціювання: постійні та тимчасові;

— за характером транспортних перевезень: пасажирські, вантажні, вантажно-пасажирські;

— за часом роботи: на цілодобові та такі, що працюють у визна­чений час.