
- •1.Об’єкт і предмет макроекономіки. Макроекономічні цілі і засоби їх досягнення.
- •2.Функції макроекономіки.
- •3. Макроекономіка і економічна політика.
- •4. Функціональний метод в макроекономіці.
- •5. Моделювання в макроекономіці: поняття моделі та їх види.
- •6. Економіко-математичне моделювання: види змінних та засоби їх вимірювання.
- •7. Графічні моделі та їх роль у прийнятті рішень.
- •8. Економічний кругообіг. Схеми кругообігу в закритій, відкритій економіці без державних дій та за участю держави.
- •9.Умови рівноваги в моделі економічного кругообігу. Модель «ін’єкція-вилучення».
- •10. Валовий внутрішній продукт та його форми.
- •11.Номінальний і реальний валовий внутрішній продукт. Дефлятор ввп.
- •12. Міжгалузеві баланси та система національних рахунків. Принципи побудови снр за стандартами оон 1993р. Етапи її вдосконалення.
- •13. Проблеми втілення системи національних рахунків в Україні.
- •14.Неокласичне трактування макроекономічної рівноваги в умовах досконалої конкуренції.
- •15. Принципи та інструменти неокласичної макроекономічної теорії.
- •16. Рівновага на ринку ресурсів (праці) та формування рівноважної ставки заробітної плати.
- •17.Рівновага на ринку грошей в неокласичній теорії.
- •18. Рівновага на ринку позичкових коштів та формування рівноважної ставки відсотку.
- •19. Умови рівноваги на ринку товарів і послуг.
- •20. Сукупний попит та фактори , що його визначають. Кількісне рівняння обміну.
- •21. Економічні ефекти, що визначають спадний характер кривої сукупного попиту.
- •22.Фактори сукупного попиту. Рівень цін, нецінові фактори.
- •23.Споживання, заощадженя та інвестиції в довгостроковому та короткостроковому періодах.(за неокласичним трактуванням)
- •24.Державні закупівлі.
- •25. Сукупна пропозиція та фактори, що її визначають.
- •26. Крива сукупної пропозиції у короткостроковому на довгостроковому періодах.
- •27. Рівновага на національному ринку. Модель загальної рівноваги «сукупний попит – сукупна пропозиція.»
- •29. Порівняльна хар-ка кейнсіанської та неокласичної моделей макроекономіки.
- •30. Принцип кейнсіанського моделювання макроекономіки.
- •31. Фактори, що визначають динаміку споживання, заощаджень та інвестицій.
- •32. Кейнсіанська модель «витрати – випуск» («кейнсіанський хрест»)
- •33. Фактичні та планові видатки, їх структура. Графічна модель планових видатків.
- •34. Механізм досягнення рівноваги на товарному ринку в кейнсіанській теорії.
- •35. .Рівноважна модель «ін’єкції – вилучення» та її використання для обгрунтування фіскальної політики держави.
- •36.Мультиплікатор автономних видатків.
- •37.Коливання рівноважного рівня випуску навколо економічного потенціалу.
- •39. Взаємозв’язок моделей «сукупний попит – сукупна пропозиція» та «кейнсіанського хреста».
- •41. Дискреційна і недискреційна фіскальна політика.
- •42. Бюджетний дефіцит і профіцит. Засоби фінансування бюджетного дефіциту.
- •43. Проблеми зростання податкових надходжень в державний бюджет.
- •44. Неокласична і кейнсіанська теорії попиту на гроші.
- •45. Реальний попит на гроші. Фактори попиту на гроші.
- •46. Пропозиція грошей та фактори, що її визначають.
- •47. Пропозиція грошей. Грошовий агрегат: м1, м2, м3. Грошовий мультиплікатор.
- •48. Рівновага на грошовому ринку та механізм її підтримки. Формування ставки відсотку. Ефект Фішера.
- •49. Кредитно – грошова (монетарна) політика, мета, види та засоби.
- •50. Модель „is” як модель рівноваги на товарному ринку. Її графічна побудова та алгебраїчне доведення.
- •51. Модель „lm” як модель рівноваги на грошовому ринку, її графічна побудова. Алгебраїчне доведення функції „lm”.
- •52. Модель подвійної рівноваги «is-lm».
- •53. Взаємодія фіскальної та монетарної політики. Кейнсіанський передаточний механізм.
- •54.Відносна ефективність фіскальної та монетарної політики при жорстких цінах. Ефект витіснення.
- •55. Графічна модель переходу від моделі «is- lm» до моделі «сукупний попит-сукупна пропозиція».
- •56.Використання моделі „is-lm” в економічній політиці.
- •57. Вибір моделей макроекономічної політики в Україні.
- •58. Економічні цикли: сутність, структура, види та причини.
- •59. Динаміка макроекономічних показників на фазах економічного циклу.
- •60. Економічний занепад та форми його прояву.
- •61. Безробіття: суть, структура, вимірювання та соціально-економічні наслідки.
- •62.Закон Оукена.
- •63. Державне регулювання рівня безробіття.
- •64. Політика зайнятості в Україні.
- •65. Інфляція: сутність, причини та вимірювання.
- •66. Види інфляції.
- •67. Шляхи подолання інфляції.
- •68. Антиінфляційна політика держави.
- •69. Взаємозв’язок безробіття та інфляції. Крива Філіпса.
- •70. Стагфляція та її трактування в сучасній неокласичній макроекономіці.
- •71. Шляхи подолання стагфляції.
- •72. Зміст та чинники економічного зростання.
- •73. Екстенсивне та інтенсивне економічне зростання.
58. Економічні цикли: сутність, структура, види та причини.
Економічний цикл – це послідовність економічних змін, яка складається з фаз, що повторюються та випливають одна з одної; сукупність регулярно повторюючихся певних етапів національної економіки, які характеризуються коливаннями обсягів виробництва, зайнятості та цін.
1 - спад – перевир-во товарів, падіння цін, скорочення вир-ва, масове банкрутство, ріст безробіття, зм. з/п, знецінення ОКапіталу, ріст % ставки, падіння курсу акцій. Якщо спад зумовлений зміною попиту, то в ек.-ці стан перевир-ва, якщо зм. попит і ціна – дефляція.
2 - дно чи стагнація– уповільнення спаду до його припинення, зростання ТМЗ, низька з/п,.. масове безробіття, падіння цін, низький позичковий %
3 - зростання –зростає до передкризового рівня, масове оновлення ОК, збільшення цін, зм. безробіття
4 - пік – перевищення передкризового рівня вир-ва, зростання цін, з/п, вільного грошового капіталу, розширення попиту на кредит, зм. безробіття,
Структура економічного циклу:
1) „Економічне зростання” – характеризується нарощуванням (поліпшенням) усіх макроекономічних показників
2) „Економічний спад (криза)” – характеризується зниженням (погіршенням) усіх макроекономічних показників
3)„Депресія (стагнація)” – характеризується припиненням падіння макроекономічних показників
4)„Економічне пожвавлення (оживлення)” – характеризується початком повільного зростання (поліпшення) макроекономічних показників.
Види циклів за тривалістю:
1) короткі хвилі (цикли Китчина) – періодичність від 3 до 5 років.
Їх причини пов’язують з особливостями відтворення (динаміки) товарно-матеріальних цінностей на підприємствах та з кризовим станом грошового ринку;
2) цикли Джаглера з періодичністю 7-11 років (середні хвилі в
економіці). Причини – періодичність масового оновлення основного капіталу та підсумок взаємодії багатьох грошово-кредитних факторів;
3) цикли Кузнеца – біля 20 років. Причини – співпадання нижчих
точок на грошовому і товарному ринках;
4) цикли Кондратьєва (великі цикли кон’юнктури, довгі хвилі) –
45-54 роки. Причини – періодичність кардинальних науково-технічних перетворень;
5) вікові – 100 і більше років, характерні для сільського господарства
і галузей добувної промисловості.
До загальних причин, що викликають економічні кризи відносять:
Зовнішні фактори:
а) зміна чисельності населення;
б) поява винаходів революційного характеру;
в) події воєнного, політичного характеру.
Внутрішні фактори:
а) зміна споживацьких витрат;
б) зміна в структурі інвестиційних витрат;
в) політика державного регулювання економіки.
59. Динаміка макроекономічних показників на фазах економічного циклу.
Економічний цикл – це послідовність економічних змін, яка складається з фаз, що повторюються та випливають одна з одної.
I фаза – „ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ” – характеризується нарощуванням (поліпшенням) усіх макроекономічних показників, зокрема ВНП, залученням нових ресурсів та інтенсифікацією їхнього використання; економіка досягає піку розвитку, параметри якого значно перевищують попередній. Характеризується: масовим оновленням і розширенням основного капіталу, реконструкцією старих потужностей; нарощуванням обсягів національного виробництва, активним інвестиційним процесом; зростанням прибутків; зростанням сукупного попиту; підвищенням цін; повною зайнятістю; підвищенням зарплати; наростанням нестачі робочої сили.
II фаза - „ЕКОНОМІЧНИЙ СПАД (КРИЗА)” – характеризується зниженням (погіршенням) усіх макроекономічних показників, зокрема ВНП, коли більшість підприємств становляться банкрутами внаслідок згортання виробництва. Характеризується: порушенням макроекономічної рівноваги; превиробництва з наступним падінням обсягів виробництва; падінням цін; зростанням безробіття; падіння зарплати, інших доходів, прибутків підприємств; злетом норми позичкового відсотка; зменшенням обсягів торгівлі; високими темпами інфляції.
III фаза – „ДЕПРЕСІЯ (СТАГНАЦІЯ, ЗАСТІЙ або СТАБІЛІЗАЦІЯ)” – характеризується припиненням падіння макроекономічних показників, оскільки вони досягли найнижчого рівня, перегрупуванням підприємств, що вижили під час спаду, і створенням бази для нового відродження. характеризується: стабільністю виробництва, але на найнижчому рівні; зберігається високий рівень безробіття; вгамовуються інфляційні процеси; відсутні нові інвестиції; зупиняється падіння цін. Іноді II і III фази об’єднані.
IV фаза – „ЕКОНОМІЧНЕ ПОЖВАВЛЕННЯ (ОЖИВЛЕННЯ)” – характеризується початком повільного зростання (поліпшення) макроекономічних показників. Характеризується: початок оновлення основного капіталу; скорочення безробіття; підвищення позичкового відсотка; зростання товарних цін.