3.Основні правила етикету

3.1.Вступ

Відповідь проста – про людей судять по їх поведінці в суспільстві. Обираючи цю тему, я зрозуміла що ця тема актуальна, в ней я дізналась багато пізнавальго та корисного для мене. В основі сучасного етикету лежать досить прості правила поведінки. Їх не так багато, і якщо, ти  вивчиш норми етикету і не забудеш ними правильно користуватися, в будь – якій найвишуканішій компанії ти будеш почуватися вільно та розкуто і завжди будеш мати перевагу перед багатьма юнаками, які на жаль не користуються цими правилами. Тому читай далі та мотай на вус.

З історії: з давніх часів у кожному королівстві був свій етикет – свої правила пристойності. Це була ціла наука, яку потрібно було вивчати і володіти нею досконало. Це була дуже важка, кропітка праця, але з часом правила поведінки спрощувалися (нам вже не потрібно при зустрічі робити незвичні па та поклони з капелюхом, як це було при дворі Людовика XIV) і набули загальних рис.

Так що нам ще пощастило.

Деякі загальні правила етики. Основне правило можна сформулювати так: Дівчата мають перевагу перед хлопцями. Жінки – перед чоловіками, старші перед молодшими. Інваліди чи хворі перед здоровими.

3.2. Рохрахунково - технологiчна частина

Культура спілкування

Етикет, як ви, напевне вже зрозуміли поняття, яке немає точного визначення. Інколи неможливо вивести эдины загальні формули етикету. Не одну сотню років люди намагаються дати визначення цьому поняттю. Однак всі формулювання неминуче неповні.

Можна сказати, що етикет – це своєрідний різновид дитячої гри. Але коли це й справді схоже на гру великих дітей, то слід визнати, що гра надзвичайно практична. Кажуть, «як програв, так і прожив».

Головний мотив цієї так званої «гри» полягає у полегшенні взаєморозуміння в своєрідному регулюванні нашої свідомості та поведінки.

Етикет, за своєю «грою» приховує три великих принципи: доцільність, розуміння та вигоду. Так саме вигоду. Бути ввічливим – це надзвичайно вигідно.

Етикет, знання законів і правил – один з головних способів грамотного формування іміджу керівника, співробітника або фірми взагалі. Відомо, що у діловому світі дуже великого значення надають дотриманню правил етикету. Наприклад, важливим є початок спілкування – елементарний телефонний дзвінок. Але це тільки початок! Є ще етикет переговорів який, до речі, у різних країнах різний. Існує також етикет ділового протоколу, ділового листування тощо. Тому без відповідних навичок і знань міжнародного етикету ділового листа партнерові по бізнесу написати неможливо.

Одяг. Прийнято вважати, що найзручніший одяг для бізнесмена та кожної ділової людини – це костюм. Сперечатися тут недоречно. Гарний костюм у темних тонах, біла або світло – блакитна сорочка, а також чорні туфлі та шкарпетки, що може бути доцільніше та практичніше?

Але існують деякі тонкощі у тих поєднаннях моди, які диктує сучасне ділове життя. Існує кілька правил, які допомагають орієнтуватися у світі моди.

• Необхідно вдягатися стильно, зі смаком, не плутати одяг, який належить до різних стилів ( наприклад, взуваючи кросівки під костюм).

• Не слід дозволяти моді цілковито визначати вибір вашого одягу, оскільки червоний піджак та яскрава краватка – це ще не все.

• Дуже часто елегантність виражається саме в тому, що ваш одяг личить саме вам.

Отже, одяг повинен бути:

а) скромним, але дорогим;

б) зручним, але вишуканим;

в) вільним та оригінальним, але без істерики;

г) личити саме вам.

Не слід перебільшувати значення та масштаби своєї чарівності. Не треба дозволяти своєму економічному та соціальному становищу різко впливати на вашу манеру одягатися. Стиль, обраний на самому початку кар’єри, дуже часто буває вдалим. Набагато краще залишитися старомодним, ніж виглядати смішним.

Не потрібно копіювати відразу різні новітні моди. Обов’язково дочекайтеся часу, коли ця мода стане загальноприйнятою.

Світлий одяг намагайтеся одягати вдень. Вечірній костюм має бути темнішим. Фамільярність з одягом може обернутися неповагою партнерів по бізнесу.

Дуже часто розстебнуті ґудзики піджака на офіційному прийманні сприймаються дуже негативно. Тільки дві речі – театральне крісло та вечеря – дають привід розстібнути піджак.

Ретельно вибираючи краватку, пам’ятайте, що яскраві кольори підходять найбільше до світло сірого та пісочного костюмів.

Не покладайтеся на свій смак! Якщо у вас немає приватного модельєра, довіртеся класичному поєднанню тонів.

Однак ідеальну особистість бізнесмена, як енергійної та зібраної людини не допоможе створити вам ніякий одяг, якщо ви не спроможні рухатися та природно володіти своїм тілом.

Візитні картки. Як говорить німецьке прислів’я, вміння поводити себе прикрашає та нічого не коштує. Однією з таких прикрас ділового спілкування є вміння грамотно користуватися візитною карткою (візитівкою).

Сьогодні візитівки стали невід’ємним атрибутом ділового життя, одним із дійових інструментів ділового спілкування.

Візитівка – це невелика прямокутна картка зі щільного паперу або тонкого картону, білого кольору. Здебільшого її розміри такі: 4х8 для жінок, 5х9 для чоловіків, хоча у Великобританії навпаки, жіночі більші.

З одного боку розміщуються інформація українською мовою, а з іншого інформація мовою країни, куди ви плануєте нанести візит. У дипломатичній практиці не використовують візитних карток, де текст надрукований з обох боків. Але для бізнесменів такий варіант взагалі прийнятий. На картці вказують ім’я та прізвище ( в нашій країні пишуть також і по батькові, а в англійському варіанті, як правило, тільки першу його літеру). Вказується також повністю: посада, адреса, факс та телекс фірми, адреса та номери контактних телефонів. Подаючи 2-3 контактні телефони, намагаються створити враження, що діловий партнер має справу з солідною фірмою.

• У стандартній візитній картці прізвище, ім’я та по батькові пишуться великими літерами; посада – маленькими. Вказують адресу фірми й телефон ( також і домашній). Цей вид візитівок використовують під час знайомств.

• У візитній картці для спеціальних представницьких цілей подається адреса і телефон фірми. Якщо вам вручили таку візитівку, це означає що її власник розриває з вами будь – які контакти і не бажає продовжувати спілкування.

• Картка фірми. Використовується для привітань від імені фірми. Відправляючи квіти на фірму вашого партнера вкладаєте туди таку візитівку.

• На об’єднаній візитній картці зазначають ім’я та прізвище чоловіка та дружини. Такі картки завозяться.

• Дружина бізнесмена, що не веде самостійну справу, може мати свою візитівку, але така практика існує не всюди.

• Жіноча візитівка, на лівому боці якої розміщена кольорове фото її власниці, а на правому тільки номер телефону, свідчить, що це візитівка представниці найдревнішої з професій.

• Існують також візитівки, що складаються як книжечки, з роз’ясненням як проїхати на фірму, де паркуються автомобілі.

Кольор візитних карток буває різним, але за вимогами міжнародного етикету візитівка має бути білого кольору. Кольоровим же може бути фірмовий знак.

На візитних картках, крім реквізитів власника, вмішують інколи його фотографію. Кути візитної картки можуть бути дещо закругленими.

Суворі вимоги за правилами міжнародного етикету ставляться до оформлення візитних карток дипломатичного характеру. Тільки білий колір картону, лише з одного боку темними фарбами друкуються необхідні реквізити. Зворотня сторона чиста. Стандартні розміри не повинні перевищувати 7х10 і не бути меншими ніж 4х7, для жінок – 5х9.

Обмін візитівками відбувається звичайно після того, як вас відрекомендували партнерові. Візитні картки вручають таким чином, щоб новий знайомий зміг одразу прочитати зміст тексту, у свою чергу візитівку беруть вказівним і великим пальцями правої чи лівої руки, на секунду затримують на ній погляд, читають, кладуть до нагрудної кишені – зовнішньої чи внутрішньої .

Жінка може заховати візитівку до своєї сумочки.

Під час переговорів слід покласти картки перед собою, розмістивши їх у такому порядку, в якому сидять партнери.

Ні в якому разі не можна м’яти чужі візитівки, робити на них позначки та вертіти у руках на очах господаря. Це сприймається як зневага.

Візитними картками обмінюються не тільки під час знайомств, але і надсилають після ділової зустрічі, якщо з якихось обставин не наносяться відповідний візит. Разом з візитівками пересилаються подарунки: альбоми, книжки, буклети, журнали, квіти, квитки до театру тощо.

На візитних картках, які розсилаються в одному конверті кільком особам, що працюють в одній фірмі, у верхньому лівому куті кожної візитівки олівцем зазначається прізвище особи, якій вона адресована.

Іноді візитні картки надсилають замість листа, висловлюючи таким чином вдячність за запрошення до театру, на кінофільм, на неофіційний сніданок, коктейль, фуршет тощо. Тоді у лівому нижньому куті олівцем або чорнилом пишуть ( початкові літери французьких слів):