- •Охорона праці в галузі
- •Навчальна програма дисципліни
- •1.2Загальні положення
- •1.2Основні професійні компетенції
- •1.2Рекомендований розподіл навчального часу
- •1.2Зміст нормативної дисципліни «Охорона праці в галузі»
- •2.1.1Міжнародні норми в галузі охорони праці
- •2.2.1Основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі
- •2.3.1Система управління охороною праці в організації
- •2.4.1Травматизм та професійні захворювання в галузі. Розслідування нещасних випадків
- •2.5.1Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності
- •2.6.1Актуальні проблеми охорони праці в наукових дослідженнях
- •2.7.1Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •2.8.1Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці
- •2.9.1Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві
- •1.2Оцінка якості засвоєння навчальної дисципліни «Охорона праці в галузі»
- •1.2Підсумкова державна атестація
- •Робота над лекційним матеріалом та самостійне вивчення тем
- •1.2Вирішувані питання
- •2.1.1Міжнародні норми в галузі охорони праці
- •2.2.1Основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі
- •2.1.3 Система управління охороною праці в організації
- •2.1.4 Травматизм та професійні захворювання в галузі. Розслідування нещасних випадків
- •2.1.5 Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності
- •2.1.6 Актуальні проблеми охорони праці в наукових дослідженнях
- •2.1.7 Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •2.1.8 Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці
- •2.1.9 Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві
- •2.2 Приклади розв’язування задач
- •2.2.1 Визначення необхідного повітрообміну у виробничих приміщеннях
- •2.2.2 Розрахунок необхідного освітлення у виробничому приміщенні
- •2.2.3 Розрахунок засобів та заходів захисту від електромагнітних випромінювань
- •2.2.4 Розрахунок завдань з техніки безпеки.
- •2.2.5 Завдання з пожежної профілактики
- •2.3 Питання для самоконтролю
- •3 Підготовка до виконання розрахунково-графічної роботи
- •3.1 Завдання для виконання розрахунково-графічної роботи
- •3.2 Порядок роботи
- •3.2.6 Пожежна безпека
- •3.3 Контрольні питання для захисту розрахунково-графічної роботи
- •4. Завдання до виконання контрольної роботи (для магістрів)
- •Законодавчі та інші нормативні акти
- •Базова література
- •Методична література
- •Інтернет - ресурси
- •Додатки Додаток а - Теми для самостійного вивчення
- •Додаток б - Екзаменаційні питання
2.2.4 Розрахунок завдань з техніки безпеки.
Завдання 1. Розрахувати силу струму, що проходить через людину у випадках однофазного, двофазного дотику до трифазної мережі, ізольованої від землі (380 В), та трифазної чотирипровідної мережі з глухозаземленою нейтраллю (220 В) у випадку нормальної роботи. Опір ізоляції проводів rіз = 300 кОм, ємність мережі незначна С≈ 0, приміщення вологе, підлога бетонна Rпідлоги=0,1 кОм, взуття шкіряне Rвзуття=0,5 кОм опір тіла людини Rтіла = 1,5 кОм, опір заземлення Rо = 4 Ом.
Розв’язання.
Розрахунок сили струму Іл, що протікає через людину, ведемо згідно [43, 46 ] за такими показниками:
Rл – опір людини (Rл = Rтіла + Rвзуття + Rпідлоги), Ом;
rіз – oпip ізоляції проводів відносно землі, Ом.
Uф – фазна напруга мережі, В;
Uл – лінійна напруга мережі, В; ;
С – ємність проводів відносно землі, Ф.
Для трифазної мережі, ізольованої від землі, сила струму, що проходіть через тіло людини за однофазного дотику під час нормального режиму роботи обладнання, розраховується за формулою:
. (2.25)
За відсутності ємнісної складової струму СА = СВ =СС = 0 (для нерозгалужених повітряних мереж), за умови rА = rВ = rС = rіз
(відчутна сила струму).
Для трифазної мережі, ізольованої від землі, сила струму, що проходіть через тіло людини за двофазного дотику під час нормального режиму роботи обладнання, розраховується за формулою:
. (2.26)
(смертельна сила струму).
Для трифазної чотирипровідної мережі з глухозаземленою нейтраллю за нормального режиму роботи сила струму, що проходіть через тіло людини за однофазного дотику, розраховується за формулою:
. (2.27)
(фібріляціна сила струму)
Для трифазної чотирипровідної мережі з глухозаземленою нейтраллю за нормального режиму роботи сила струму, що проходіть через тіло людини за двофазного дотику, розраховується за формулою:
. (2.28)
А (смертельна сила струму).
Завдання 2. Розрахувати захисне заземлення. В якості електродів прийняти вертикальні стержні, довжиною lв = 3 м. Відношення відстані між вертикальними електродами до їх довжини . Глибина закладання вертикальних і горизонтальних заземлювачів hB = 0,8 м, грунт – пісок. Розташування заземлювачів попередньо приймають за чотирикутним контуром. Лінійна напруга мереж, Uл =6 кВ, опір природного заземлення 10 Ом, довжина кабельних ліній 20 км.
Розв’язання.
Визначаємо допустимий опір заземлюючого пристрою Rд: в електроустановках напругою до 1000 В з ізольованою нейтраллю за потужності генераторів та трансформаторів більше 100 кВт Rд= 4 Ом.
Необхідний опір штучних заземлювачів Rшт.з.:
(2.29)
де Rпр.з. – опір природних заземлювачів;
Rд – допустимий опір заземлення.
Rшт = 10·4/(10-4) = 6,67 Ом
Питомий опір ґрунту, ρрозр, Омм, визначаємо за формулою [43,46]:
(2.30)
де ψ – коефіцієнт сезонності (ψІІІ= 1,3);
ρ – табличне значення питомого опору ґрунту, Омм (ρпісок=500 Омм).
Омм
Опір розтікання струму вертикального заземлювача Rв, Ом:
. (2.31)
де lв – довжина горизонтального заземлювача;
d – діаметр стержня, d = 0,05 м;
t – відстань від поверхні землі до середини заземлювача визначається за формулою:
м (2.32)
де hв – глибина закладання заземлювачів (прийняти за 0,8 м).
Ом
Теоретична кількість вертикальних заземлювачів n, штук, з урахуванням коефіцієнта використання ηв=0,7:
. (2.33)
Довжина з'єднувальної смужки горизонтального заземлювача lC, м:
, (2.34)
де Lв – відстань між вертикальними заземлювачами, (Lв = 3м);
nв – необхідна кількість вертикальних заземлювачів.
м
Опір розтіканню струму горизонтального заземлювача (з'єднувальної стрічки) RГ, Ом:
, (2.35)
де d – еквівалентний діаметр смуги шириною b, d =0,95b, b = 0,15 м.
Ом.
Коефіцієнт використання горизонтального заземлювача ηг відповідно до необхідної кількості вертикальних заземлювачів nB дорівнює: 0,27.
Результуючий опір заземлювального електроду з урахуванням з’єднувальної смуги:
(2.36)
Ом
Загальний опір заземлювача [25]:
Ом < Rд= 4 Ом.
Оскільки опір заземлювача менший за допустиме значення, то розрахунок виконано вірно.