Реальний валютний курс

Номінальний курс валюти, який ми досі розглядали, відображає спроможність валюти обмінюватися на іншу валюту. Тому, якщо номінальна вартість національної валюти зростає, то економічним суб’єктам даної країни потрібно менше цієї валюти для купівлі необхідної кількості іноземної валюти. І навпаки. Проте кінцевою метою обміну валют є забезпечення міжнародного обміну товарів. В цьому випадку мова має йти не про обмінну, а про купівельну спроможність валюти, тобто про її спроможність забезпечувати обмін вітчизняних товарів на іноземні. Оскільки товари мають ціну, то це означає, що купівельна спроможність валюти залежить не лише від її обмінної спроможності, тобто номінального курсу, а й від співвідношення цін на товари торговельних партнерів. Обидва ці чинники враховує реальний валютний курс. Відповідно з прямим котируванням номінального курсу валюти її реальний курс можна визначити за формулою:

(15.4)

де, е — номінальний валютний курс;

є — реальний валютний курс.

Для ілюстрації реального валютного курсу звернемося до числового прикладу. Припустімо, що 1 дол. США = 5 грн, ціна товару в США = = 100 дол., ціна аналогічного товару в Україні = 400 грн. Звідси реальний курс гривні буде дорівнювати:

.

Спираючись на числовий приклад, можна стверджувати, що чисельник формули (15.4) представляє ціну іноземного товару співставлену з ціною аналогічного національного товару, яка показується в знаменнику . Таке співставлення забезпечується завдяки тому, що обидві ціни обчислюються у спільній, тобто внутрішній валюті України. Отже, реальний валютний курс — це коефіцієнт, який показує відношення іноземних цін до внутрішніх цін, обчислених у спільній валюті або пропорцію, в якій іноземні товари обмінюються на вітчизняні товари. В нашому прикладі одиниця українського товару обмінюється на 1,25 одиниць американського товару.

Реальний валютний курс є індикатором, який видображає умови торгівлі даної країни з іншими країнами. Якщо, наприклад, , то . За цих умов співставлена ціна товару за кордоном нижча від його внутрішньої ціни. Тому, з одного боку, вітчизняним покупцям даного товару вигідніше його імпортувати, ніж закуповувати у національних виробників; з іншого боку, вітчизняним продавцям даного товару є вигіднішим його продаж на внутрішньому ринку, ніж експорт в інші країни. Якщо , то . В цьому випадку висновки щодо умов міжнародної торгівлі для економічних суб’єктів даної країни будуть протилежними.

Звичайно, що реальний валютний курс не змінює техніко-економічні або споживчі властивості товарів. Він впливає лише на цінову конкурентоспроможність національних товарів, тобто збільшує або зменшує їх відносні ціни. При його зростанні закордонні товари стають дорожчими відносно вітчизняних, що може сприяти збільшенню попиту на вітчизняні товари як всередині країни так і з боку іноземців. Якщо, навпаки, реальний валютний курс падає, то це свідчить про здешевлення закордонних товарів відносно вітчизняних, що може викликати зменшення як внутрішнього так і зовнішнього попиту на вітчизняні товари.

Отже, між реальним валютним курсом і попитом на експорт спостерігається пряма залежність. Але звернути увагу на те, що між номінальним курсом валюти і попитом на експорт існує обернена залежність. Про це свідчить формула (15.4). Якщо в цій формулі номінальний курс гривні (е) зросте, тобто зменшиться кількість гривень за 1 дол. США, то реальний курс впаде і зменшиться попит на вітчизняні товари з боку іноземців.

Двосторонній та багатосторонній валютний курс

Валютний курс, що відображає пропорцію, в якій вартість національної валюти оцінюється лише через одну іноземну валюту, називається двостороннім валютним курсом. Якщо ми говоримо, що 1 дол. США = 5 грн, то це двосторонній курс гривні. Але кожна країна має економічні відносини не з однією, а з багатьма країнами. Тому виникає необхідність оцінювати динаміку курсу національної валюти по відношенню до певної сукупності валют. З цією метою застосовується багатосторонній валютний курс.

Багатосторонній валютний курс — це індекс національної валюти, обчислений як середньозважена величина на базі індексів двосторонніх курсів валют основних торговельних партнерів країни за певний період. При цьому частка кожного торговельного партнера у кошику іноземних валют визначається його часткою у зовнішньому товарообороті даної країни. Виходячи з цього, індекс багатостороннього валютного курсу можна визначити за такими формулами:

(15.5)

(15.6)

При цьому

де, , — індекс багатостороннього номінального і реального валютного курсу;

— індекс двосторонніх номінальних валютних курсів і-х торговельних партнерів;

— частка і-х торговельних партнерів країни в зовнішньому товарообороті країни;

— індекси відповідно іноземних та внутрішніх цін.

Звернемося до числового прикладу, в якому обмежимося обчисленням багатостороннього номінального валютного курсу, оскільки він лежить в основі індекса багатостороннього реального валютного курсу. Врахуємо при цьому, що основними торговельними партнерами України є Європейський Союз, Російська Федерація і США. Припустімо, що їх частка в структурі зовнішнього товорообороту України складає відповідно 40, 30 і 10 %. Оскільки велика кількість інших країн складає в зовнішньому товарообороті України 20 %, а частки кожної з них є дуже незначними, то вони не враховуються. За цих умов суму часток основних торговельних партнерів України слід звести до одиниці. Після цього частка ЕС складе 0,5; РФ — 0,375; США — 0,125. Далі припустімо, що за аналізований період індекс двостороннього номінального курсу гривні до євро склав 97,2 %, російського рубля — 99,8 %, долара США — 101,4 %. Звідси індекс багатостороннього номінального курсу гривні визначиться так:

.

Отриманий результат свідчить, що багатосторонній номінальний курс гривні (пряме котирування) зменшився на 1,3 %. Це означає, що гривня номінально подорожчала, тобто її вартість зросла на 1,3 %.