Переваги лекції:

• творче спілкування лекції з аудиторією, співтворчість, емоційна взаємодія;

• лекція – вельми економний спосіб отримання основ знань у загальному вигляді;

• лекція активізує розумову діяльність, якщо добре зрозуміла та уважно прослухана, тому завдання лектора – розвивати активну увагу студентів, викликати рух їхньої думки вслід за думкою лектора.

Вимоги до лекції: моральний бік лекції та викладання; науковість та інформативність (сучасний науковий рівень); доведеність та аргументованість; наявність достатньої кількості яскравих переконливих прикладів, фактів, обґрунтувань, документів та наукових доказів; емоційність форми викладення; активізація мислення слухачів; постановка питань для розмірковування; чітка структура та логіка розкриття питань, що послідовно викладаються; методична обробка – виведення головних думок та положень, підкреслення висновків, повторення їх у різних формулюваннях; викладення доступною, зрозумілою мовою, роз’яснення термінів та назв, які вводяться вперше; використання по можливості аудіовізуальних дидактичних матеріалів.

Перераховані критерії лежать в основі критеріїв оцінки якості лекції.

2. За структурою лекції можуть відрізнятися одна від одної. Усе залежить від змісту та характеру матеріалу, який викладається. Але існує загальний структурний каркас, який може застосовуватися до будь-якої лекції. Насамперед, це повідомлення плану лекції та чітке його дотримання. До плану входять найменування вузлових питань лекції, які потім слугують для складання екзаменаційних білетів. Корисно нагадати зміст попередньої лекції, пов’язати його з новим матеріалом, визначити місце та призначення у межах дисципліни, в системі інших наук. При розкритті теми можливо застосовувати індуктивний метод: приклади, факти, які підводять до наукових висновків. Можливо використовувати також метод дедукції: роз’яснення загальних положень з подальшим показом можливості їх застосування на конкретних прикладах. За кожним з положень, що аналізуються, слід зробити висновок, виділяючи його повторенням та інтонацією. Наприкінці лекції корисно підбити підсумки почутого.

Традиційна вузівська лекція зазвичай називається інформаційною та має декілька різновидів.

Вступна лекція. Вона знайомить студентів з метою та призначенням курсу, його роллю та місцем у системі навчальних дисциплін. Надається короткий огляд курсу (етапи розвитку цієї науки, імена відомих вчених). У такій лекції ставляться наукові проблеми, висуваються гіпотези, окреслюються перспективи розвитку науки та її внеску у практику. У вступній лекції важливо пов’язати теоретичний матеріал з практикою майбутньої роботи спеціалістів. Далі необхідно розповісти про загальну методику роботи над курсом, надати характеристику підручників та навчальних посібників, ознайомити слухачів з переліком обов’язкової літератури, розповісти про вимоги до заліку або іспиту.

Подібний вступ допомагає студентам отримати загальну уяву про предмет, орієнтує їх на систематичну роботу над конспектами та літературою, знайомить з методикою роботи над курсом.

Оглядово-повторювальні лекції, які читаються наприкінці розділу або курсу, мають відбивати усі теоретичні положення, які складають науково-понятійну основу цього курсу або розділу, виключаючи деталізацію та другорядний матеріал.

Оглядова лекція. Це не короткий конспект, а систематизація знань на більш високому рівні. Психологія навчання показує, що матеріал, який викладено системно, краще запам’ятовується, викликає більшу кількість асоціативних зв’язків. В оглядові лекції слід також розглянути особливо складні питання екзаменаційних білетів.

Викладаючи лекційний матеріал, викладач має зважати на те, що студенти пишуть конспект. Конспектування допомагає активно слухати, краще запам’ятовувати у процесі запису, забезпечує наявність опорних матеріалів при підготовці до семінару, іспиту. Завдання лектора – надати студентам можливості усвідомленого конспектування: слухати, осмислювати, опрацьовувати, коротко записувати. Для цього викладач повинен допомагати студентам і слідкувати, чи всі розуміють, встигають. Це видно з реакції аудиторії. Існують засоби, які допомагають конспектуванню: акцентоване викладення матеріалу лекції, тобто виділення темпом, голосом, інтонацією, повторенням найбільш важливої, суттєвої інформації; використання пауз; записів на дошці, візуалізації; суворе дотримання регламенту занять.

Мистецтво лектора допомагає добрій організації роботи студентів на лекції. Зміст, чіткість структури лекції, застосування прийомів підтримки уваги – усе це активізує мислення та працездатність, сприяє встановленню педагогічного контакту, стимулює емоційний відгук студентів, виховує навички працелюбності, формує цікавість до предмету.

3. Розвиток вітчизняної освітньої системи, її гуманізація, тенденція щодо орієнтації на окрему людину, на реалізацію її творчих здібностей зумовили розробку та появу нових лекційних форм, таких як проблемна лекція, лекція удвох, лекція-візуалізація, лекція – прес-конференція тощо. Ці форми спрямовані на інтенсифікацію навчального процесу та на розвиток особистісних якостей студентів.