Вернадський і Україна. Вшанування пам'яті
Володимир Вернадський належав до тих патріотів України, які передбачали щасливе завтра свого народу, який обов'язково посяде гідне місце і в Європі, і в світі. Перед смертю вчений передав до Академії наук України свої спогади, в яких зазначав:« Я вірю у велике майбуття і України, й Української академії наук... »
Батьківщина завжди була у серці вченого. Він добре знав історію України, свого роду: по батьковій лінії Вернадські — учасники визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Його прадід навчався в Києво-Могилянській академії. Батько — киянин Іван Вернадський (1821—1884) — вчений-економіст, противник кріпацтва, соціалістичних ідей та общинного землеволодіння, прихильник ідей ринкової економіки. Дружина Володимира Івановича теж з давнього українського роду Старицьких. Свої роздуми про долю України вчений виклав у багатьох працях, зокрема, в статті «Українське питання і російська громадськість».
Ім'я вченого присвоєно багатьом академічним інститутам, бібліотекам, кораблям тощо. Зокрема Національній бібліотеці України. На пошану вченого названо два мінерали «вернадит» і «вернадскит». Академія наук СРСР у 1945 році установила грошову премію та золоту медаль імені В. І. Вернадського. Починаючи з 1973 року НАН України встановлена також премія імені В. І. Вернадського а з 2003 р. — Золота медаль імені В. І. Вернадського Національної академії наук України.
У 1963 році Пошта СРСР випустила поштову марку до 100-річчя з дня народження вченого.
У 1964 році іменем ученого названо гірський хребет у східній частині Антарктиди. Довжина його понад 400 км, висота 1600 м. У 1996 році заснована українська антарктична станція Академік Вернадський.
У 1973 році його іменем названо бульвар у Києві (Академмістечко) де у 1981 році йому споруджено пам'ятник. До 1963 року його ім'я носила також нинішня вулиця Запорожця.
26 березня 2003 року Національним банком України в обіг випущена ювілейна монета номіналом 2 гривні присвячена академіку Вернадському.
На честь науковця названо астероїд 2809 Вернадський.
Висновки
Вивчення біосфери стає усе більш важливим і актуальним завданням. Це викликано безупинно зростаючим впливом людини на навколишнє середовище. Вже зараз ми повинні вміти ясно передбачати всі можливі наслідки нашого впливу на природу. Можливість і правильність такого прогнозу залежать від глибини наших пізнань про будову і функціонування біосфери в цілому і її різних ділянок і компонентів. Особливо важливо мати уявлення про роль живих організмів – основної рушійної сили в біосфері.
Доля біосфери - проблема, що стосується не тільки всіх без винятку вчених, незалежно від їх спеціальності, але практично кожного з нас. Безліч книг присвячених аналізу всіх процесів, що відбуваються в біосфері (кругообіг енергії на Землі, кругообіг енергії в біосфері, круговорот води, кисню, вуглецю, азоту, мінеральних речовин), розгляду впливу на біосферу діяльності людини, популярно розказано про кардинальні закони природи, що обумовлюють накопичення біогенної речовини в біосфері і її перехід в стан копалин з утворенням корисних копалин, а також про основні категорії тварин і рослин, що населяють земну кулю, про історичні етапи у розвитку життя на Землі, пробіотичні царства суші земної кулі і т. д. (12, 1, 6).
Сучасне вчення про біосферу створив і розвинув В. І. Вернадський (1863 — 1945). Відповідно до його визначення середовище, що оточує сучасну людину, можна умовно розділити на природну — біосферу і штучну — ноосферу, тобто знову створену (або перетворену) людиною (господарське освоєння території, підприємства, населені пункти і т.д.).
В. І. Вернадський одним із перших усвідомив величезний перетворюючий вплив живих організмів на всі три зовнішні оболонки Землі в планетарному масштабі, тісну взаємодію і взаємозалежність усіх форм життя. Це дало йому поштовх до створення всеохопної теорії біосфери, тобто тієї частини зовнішніх оболонок нашої планети, які безпосередньо пов’язані з існуванням життя на Землі.