4. Функції споживання з урахуванням фактора часу
Як це першим підрахував американський економіст російського походження, нобелівський лауреат Саймон (Семен) Кузнець у 1946 році, що у довгостроковому періоді із збільшенням доходу не відбувається зниження АРС, а навпаки АРС залишається незмінною.15
Відповідно функція споживання у довгостроковому періоді має вигляд (рис. 5):
.
Рис. 5. Функція довгострокового споживання
Отже, в довгостроковому періоді підтверджуються тільки два перших правила сукупного споживання Кейнса. Щодо інших двох, то МРС в довгостроковому періоді буде більшою ніж у короткостроковому, а АРС буде відносно стабільною (незмінною).
Існує декілька концепцій, що пояснюють той факт, що АРС залишається незмінною у довгостроковому періоді – Джеймса Дьюзенберрі, Мілтона Фрідмена, Франко Модільяні.
1. Концепція відносного доходу (Дж. Дьюзенберрі) – споживання окремого домогосподарства визначається не його абсолютним доходом (Y), а відносним доходом (Yвід.):
,
де: Yсер. – доход того соціального прошарку, до якого належить даний індивід.
Так, якщо зростає доход тільки і-го індивіда, то АРС знижується, а якщо доход зростає у всіх індивідуумів і в однаковому темпі (у багатих – в більшій мірі, у бідних – в меншій), то АРС не змінюється. Аргументом цьому являється звичка індивіда споживати у межах досягнутого рівня соціального статусу, не дивлячись на зміни поточного доходу.
2. Концепція постійного (перманентного) доходу16 (М. Фрідмен) – споживання залежить переважно від постійного доходу, який згідно з очікуванням споживачів, буде існувати в майбутньому, на відміну від тимчасового доходу. Оскільки у довгостроковому періоді споживач витрачає в основному постійний доход, то С=Yпост., відповідно:
,
де: а – константа (стійке співвідношення постійного доходу до поточного доходу), яка відображає той факт, що АРС у довгостроковому періоді незмінна величина, оскільки зміна поточного доходу у довгостроковому періоді відображає зміну тільки постійного доходу і пропорційна їй.
3. Концепція життєвого циклу17 (Ф. Модільяні) - споживання залежить як від накопиченого багатства, так і від очікуваного поточного доходу. Так, на початку життєвого циклу (молодість) із зростанням поточного доходу споживання зростає, але до того періоду часу коли доходи не стають перевищувати видатки (споживання); в середині циклу (зрілість) в міру досягнення певного обсягу накопиченого майна із підвищенням доходу - споживання спадає і більша частина поточного доходу направляється на заощадження; в кінці життєвого циклу (старість) із зменшенням доходу споживання стабілізується, оскільки індивідууми починають споживати за рахунок накопичених багатств у попередніх періодах. Ось чому у довгостроковому періоді АРС залишається незмінною в міру підвищення доходу.
1 Чисті факторні доходи (ЧФД) представляють собою різницю між доходами, отриманими громадянами (резидентами) даної країни на належні їм фактори виробництва в інших країнах і доходами, отриманими іноземцями (нерезидентами) на належні їм фактори виробництва в даній країні.
2 А – амортизаційні витрати (обсяг капіталу, спожитого в процесі виробництва товарів і послуг впродовж року).
3 Податки на виробництво і імпорт (неприбуткові податки - НП) включають в себе податки на продукти (ПДВ, акцизний податок, мито) та обов’язкові платежі, пов’язані з виробничою діяльністю (збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності, різноманітні рентні плати за нафту, газ та їх транспортування, податок на нерухоме майно підприємств, плати за землю, за користування надрами, збори за спеціальне використання води, лісових ресурсів та ін.). Термін «чисті» в даному випадку означає, що податки на виробництво і імпорт (ПВІ) показані за вирахуванням субсидій на продукти.
4 Включають такі напрямки виплат: а) відрахування на державне (обов’язкове) соціальне страхування, включаючи відрахування на обов’язкове медичне страхування; б) відрахування на державне (обов’язкове) пенсійне страхування (до Пенсійного фонду України), а також відрахування на додаткове пенсійне страхування; в) відрахування до Фонду сприяння зайнятості населення.
5 СС – виплати на соціальне страхування; ППк – податок на прибуток корпорацій; НПк – нерозподілений прибуток корпорацій (чисті заощадження корпорацій); Дб – виплати населенню по державному боргу (відсотки по державним облігаціям).
6 Особистий дохід (ОД) – це отриманий приватними особами дохід, який розподіляється на споживання, заощадження та виплату індивідуальних податків.
7 До індивідуальних (особистих) податків включають податок на доходи фізичних осіб, збір за першу реєстрацію транспортного засобу, податок на землю громадян, податок на нерухоме майно громадян, адміністративні стягнення тощо.
8 Особистий наявний дохід має ряд синонімів – безподатковий дохід, дохід кінцевого використання.
9 Офіційний перерозподіл НД фіксується офіційною статистикою, здійснюється через механізм оподаткування, частково через механізм ціноутворення, який передбачає, що держава або компанії офіційно повідомляють про те, що ціни на певну групу товарів та послуг зростатимуть, чи розміри оподаткування змінюватимуться.
10 Неофіційний перерозподіл здійснюється урядом чи компаніями, коли вони, не повідомляючи офіційно, здійснюють поступове підвищення цін, що призводить до зниження життєвого рівня населення. Однак наймасштабніший неофіційний перерозподіл НД відбувається за існування тіньової (підпільної) економіки – сукупності неврахованих і протизаконних видів діяльності: ухиляння від сплати податків, виробництво заборонених видів продукції та послуг (наркотики, азартні ігри, проституція тощо).
11 Ця функція споживання у кейнсіанському вираженні добре підтверджується статистичними даними у короткостроковому періоді – 2-4 роки.
12 Багатство, що формується за рахунок доходів з попередніх періодів, слугує джерелом доходів і витрат на автономне споживання у наступних періодах. Тому чим більше багатства накопичують домогосподарства в попередні періоди, тим більшою може бути величина автономного споживання у кожному наступному періоді за будь-якого рівня поточного доходу.
13 Запозичення. За рахунок позик домогосподарства отримують можливість покривати дефіцит особистих доходів у поточному періоді за рахунок доходів або від’ємних заощаджень у майбутньому періоді. Запозичення домогосподарств збільшує їх автономне споживання відносно поточного доходу певного періоду, але воно унеможливлює або зменшує заощадження у майбутньому періоді.
14 Гранична схильність до споживання (МРС) – поняття вироблено Дж. М. Кейнсом.
15 Він здійснив дослідження ВВП за 70 років (з 1869-по 1938 рр.) і виявив, що за усі роки АРС=0,86.
16 Концепція постійного (перманентного) доходу спирається на такі положення: 1) поточний доход поділяється на постійний і тимчасовий доходи; 2) критерієм поділу поточного доходу на дві частини є ступінь стійкості існування відповідних його частин (тобто постійний доход існує відносно стабільно порівняно із тимчасовим); 3) раціональний споживач прагне витрачати постійний доход і заощаджувати більшу частину тимчасового доходу; 4) короткострокова зміна постійного доходу визначається зміною тимчасового доходу, а довгострокова – зміною постійного доходу.
17 Концепція життєвого циклу спирається на такі положення: 1) раціональний споживач заощаджує в період з високим доходом (активна економічна діяльність), щоб накопичити багатства для наступного його споживання в період з низьким доходом (пенсійний вік); 2) раціональний споживач прагне до стабільного рівня споживання після досягнення певного обсягу накопиченого багатства; 3) доход споживача змінюється передбачуваним способом (в ранні періоди життя зростає, наприкінці життя – спадає).