Висновки

За результатами аналізу сьогоднішнього стану в країна можна констатувати наступне.

На державному рівні проголошується велика увага до взаємодії влади з громадськістю як стратегічно важливому питанню. Основним з принципів, на яких базується національна екологічна політика визначено рівності трьох складових розвитку держави (економічної, екологічної, соціальної), що зумовлює орієнтування на пріоритети сталого розвитку, врахування екологічних наслідків під час прийняття економічних рішень. А ціллю номер один визначено підвищення рівня суспільної екологічної свідомості.

Фактично дії влади лише за формальною ознакою відповідають зазначеному пріоритету. Зацікавленість в системній співпраці з громадськістю відсутня.

На регіональному та місцевому рівні спостерігаються фрагментарна підтримка дій громадськості, а також фрагментарні конфліктні ситуації. Можна констатувати низький рівень системності відношень.

Нормативно-правова база надає широкі можливості обом сторонам до використання потенціалу співпраці. Але використовуються як правило лише, нормативні документи, що регламентують обов’язкове виконання певних дій (ті не виконання яких не можна уникнути).

Основними бар’єрами щодо налагодження співпраці на рівні області, міст та районів є: низький рівень кваліфікації з питань екології та охорони довкілля представників органів місцевого самоврядування та державних галузевих управлінь, діяльність яких пов’язана з цими питаннями опосередковано; низький рівень освіченості широких кіл населення з питань екології та охорони довкілля; низький рівень освіченості представників громадських організації з правових та процедурних питань які регулюють дії осіб, що приймають рішення.

Питання 6. Залучення громадськості до прийняття управлінських рішень, що стосуються довкілля

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади Міністерства охорони навколишнього природного середовища України має оприлюднювати інформацію про:

– стан навколишнього природного середовища, динаміку його змін, джерела забруднення, розміщення відходів;

– надзвичайні екологічні ситуації та заходи щодо їх ліквідації та джерела забруднення;

– розроблення та затвердження екологічних програм, планів дій, а також документів з питань екологічної політики;

– екологічні проблеми галузі чи регіону та можливі шляхи їхнього вирішення з метою залучення населення до участі в ухваленні рішень щодо навколишнього природного середовища;

– наміри щодо розміщення об’єктів підвищеної екологічної небезпеки, які потребують виконання оцінки впливу на навколишнє природне середовище;

– наміри щодо видачі відповідних документів на використання природних ресурсів місцевого значення, а також на забруднення навколишнього природного середовища;

– ідентифікацію змінених живих організмів, які можуть бути імпортовані в країну, відповідно до міжнародних угод;

– досвід співпраці з громадськістю у галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки;

– інші екологічні аспекти або чинники, що є важливими для громадськості під час виконання громадської екологічної експертизи чи реалізації інших екологічних прав.

Однак нині не створено реальних механізмів системи оприлюднення цієї інформації. А повідомлення у ЗМІ здебільшого суб’єктивні.

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України має досвід в організації громадських слухань з двох Положень «Про участь громадськості в прийнятті рішень у сфері охорони довкілля» та «Про порядок надання екологічної інформації», що відбувались 12 жовтня 2002 р. у рамках українсько-данського проекту «Допомога Україні у впровадженні Оргуської конвенції».

Можливості участі громадськості в розробці політики в сфері навколишнього середовища передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2004 р. № 1378 «Деякі питання забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики». Ця постанова затвердила «Порядок проведення консультацій із громадськістю з питань формування та реалізації державної політики», що дало змогу частково розширити сферу дії Оргуської конвенції на всі органи державної влади у всіх галузях народного господарства. Крім того, Секретаріатом Кабінету Міністрів України було підготовлено та видано методичні рекомендації «Консультації з громадськістю. Напрями, технології, досвід» тиражем 1500 прим., які розповсюджували на Громадських слуханнях «Обговорення проекту Державного бюджету України на 2005 рік» 22 вересня 2003 р. Секретаріат Кабінету Міністрів започаткував практику залучення громадських організацій на громадські слухання з різних питань, але не зміг дотриматись термінів розсилки запрошень за один місяць. Про початок заходу повідомляли за три–сім днів, а матеріали роздавали прямо на громадських слуханнях, що унеможливлювало активну участь громадськості у наданні зауважень і пропозицій. Щоправда, залишені письмові зауваження частково відобразились у резолюції таких слухань, які розсилали авторам пропозицій. А ось подальша доля врахування громадської думки на наступних стадіях опрацювання документів залишилася невідомою.

У 2010 році виповнилося 15 років Громадській раді при Мінприроди, яка була створена за 9 років до постанови КМУ № 1378. Громадська рада при Мінприроди діє на добровільних засадах і включає в себе представників всеукраїнських організацій природоохоронного спрямування, а також, після набуття чинності новим Положенням про Громадську раду, легалізованих об'єднань - спілок, асоціацій, коаліцій, мереж та робочих груп - статутною метою діяльності яких є охорона навколишнього природного середовища, зменшення його забруднення та досягнення сталого (збалансованого) розвитку.

Метою діяльності Громадської ради є розширення участі громадськості у процесах прийняття екологічно важливих рішень, сприяння проведенню консультацій з громадськістю щодо формування та реалізації державної політики з питань, що стосуються довкілля (екологічної політики).

Членами Громадської ради при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища є, традиційно, НУО, і Мінприроди погоджується з таким складом. Водночас постанова КМУ № 1378 розмиває роль громадськості і послаблює її своєю вказівкою включати до складу громадських рад при центральних та місцевих органах влади не тільки громадські організації, але й професійні спілки та інші об'єднання громадян, органи місцевого самоврядування, засоби масової інформації. У результаті відомі випадки, коли громадські ради при міських радах депутатів очолювали мери. Кількість і склад членів новостворених громадських рад часто перевищує оперативні можливості і не забезпечує кворуму для прийняття рішень, і критерій членства є розмитим. До того ж процедура створення громадських рад взагалі не прописана. У результаті єдина фраза в постанові, що стосується процедури - «громадська рада створюється», у більшості випадків трактується органами влади як їх функція.

При Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища Сумської області створено громадську екологічну раду, яка сприяє громадському екологічному руху в області, формує екологічну свідомість населення.

На базі Орхуського інформаційного центру Держуправління відбулося 8 засідань Громадської екологічної ради, на яких представниками громадських організацій розглядались питання: проведення весняних акцій та заходів по озелененню; створення на Сумщині нового Національного природного парку «Гетьманський»; ходу виконання проголошеної та території області акції «Пестициди», подальшої активізації інформаційно-просвітницької роботи серед населення та органів місцевого самоврядування щодо небезпеки, яку містять в собі непридатні до використання агрохімікати. З представниками громадських організацій проведено робочі зустрічі по інформуванню громадськості щодо висновків екологічної експертизи з питань перспектив забудови центральної частини міста та міського парку ім. Кожедуба, а також стану виконання в районах області робіт по ліквідації місць накопичення НЗП.

Громадською екологічною радою видається бюлетень «Екологічне перехрестя», у якому висвітлюються актуальні екологічні проблеми області. Бюлетень безкоштовно передається до бібліотек, розповсюджується серед населення.

В м. Суми також робота по інформуванню мешканців міста з питань екологічного стану довкілля проводиться недостатньо повно. Формування громадської думки щодо екологічних аспектів життєдіяльності міста здійснюється через випуск періодичного інформаційно-аналітичного бюлетеня «Екологічний орієнтир» у газеті «Суми та сумчани».

Таким чином слід зазначити, що сфера інформаційного забезпечення природоохоронної діяльності потребує вдосконалення.

В той же час необхідно відзначити низький рівень використання наукових знань з екологічних аспектів при здійсненні виробничої та господарської діяльності, прийнятті управлінських рішень; низький рівень наукового опрацювання екологічних проблем на містах.