- •Модульний контроль №2
- •3 Семестр
- •1. Технологічна схема робіт (комплекс робіт) в полігонометрії. Зверніть увагу на технологічну послідовність робіт.
- •2. Технічні характеристики мереж полігонометрії 4 класу, 1,2 розрядів! Знати числові значення кожної характеристики (показника).
- •3. Методика оцінки проектів полігонометричних ходів (теорія).
- •4. Ситуаційні задачі на оцінку проектів полігонометричних ходів (див. Конспект лекцій, а також лаб. Заняття №3).
- •5. Рекогностування полігонометричних ходів.
- •7. Прилади для кутових вимірювань в полігонометрії.
- •8. Визначення кількості прийомів вимірювання кутів у полігонометрії. Приклади.
- •9. Розрахунок установок лімба для усіх прийомів вимірювання кутів.
- •10. Ситуаційні задачі на розрахунок установок лімба при вимірюваннях кутів.
- •11. Два способи вимірювання кутів у полігонометрії: спосіб кругових прийомів і спосіб окремого кута. Коли кожен з них застосовується?
- •18. Помилка за неточність центрування марки (помилка редукції) (теорія)
- •19. Обчислити з якою точністю необхідно центрувати марку в полігонометрії 4 класу при мінімальній стороні, якщо відома середня квадратична помилка впливу одного джерела.
- •20. Обчислити з якою точністю необхідно центрувати марку в полігонометрії 4 класу при максимальній стороні, якщо відома середня квадратична помилка впливу одного джерела.
- •25. Помилка за неточність центрування теодоліта (теорія).
- •27. Суть три штативної системи вимірювання кутів
- •28. Помилка приладу при вимірюванні кутів в полігонометрії (теорія).
- •31. Уміти розраховувати скп власне вимірювання кута, якщо відомий тип теодоліта і кількість рийомів (клас чи розряд полігонометрії).
- •32. Вплив зовнішніх умов на кутові вимірювання (теорія, див. Підручник, ст. 110-111).
- •33. Вплив вихідних даних на точнысть кутових вимірів.
- •34. Технічні характеристики сучасних світловіддалемірів та електронних тахеометрів. Уміти розраховувати скп вимірювання довжин сторін різними світловіддалемірами та електронними тахеометрами.
- •35. 6 Варіантів прив’язки полігонометричних мереждо пунктів державної геодезичної мережі і суть кожного варіанту.
- •37.Суть перевірки та обробки польових журналів.
- •38. Обчислення ліній, приведених до горизонту, на рівень моря і на площину в проекції Гаусса-Крюгера.
- •39. Складання робочої схеми полігонометриного ходу.
- •40. Обчислення кутової нев’язки ходу та порівняння її з допустимими значеннями.
- •41. Обчислення нев’язок в координатах fx та fy в замкненому та розімкненому полігонометричному ході, абсолютної лінії нев’язки fs та відносної нев’язки полігонометричного ходу.
35. 6 Варіантів прив’язки полігонометричних мереждо пунктів державної геодезичної мережі і суть кожного варіанту.
1) Окремий хід полігонометрії повинен опиратися на два вихідних пункти вищого класу, на кожному з яких є видимість як мінімум на один пункт цього ж або вищого класу, а отже є два вихідних дирекційних кути апоч і акінц (рис. 3.11). На вихідних пунктах вимірюють прилеглі кути β1 і βn+1
Рисунок 3.11 - Варіант 1
2) Окремий хід полігонометрії опирається на два вихідні пункти вищого класу, на одному з яких відсутня видимість на пункти цього ж або вищого класу і отже є лише один вихідний дирекційний кут і вимірюється один прилеглий кут β1 (рис. 3.12).
Рисунок 3.12 - Варіант 2
У цьому випадку на пункті Ткінц для контролю кутових вимірів використовують дирекційні кути на орієнтирні пункти, які є на пункті Ткінц. або вимірюють дирекційний кут сторони Sn, астрономічними методами або гіротеодолітами.
3) Окремий хід полігонометрії опирається на два вихідних пункти вищого класу, на яких відсутня видимість на пункти цього ж або вищого класу, отже є лише координатна прив’язка до пунктів геодезичної мережі вищого класу (рис. 3.13).
Рисунок 3.13 - Варіант 3
У цьому випадку для контролю кутових вимірів використовують дирекційні кути на пунктах Тпоч. і Ткінц. на орієнтирні пункти або дирекційнні кути сторін S1 і Sn, отримані з астрономічних вимірів або вимірів гіротеодолітами.
4) Окремий хід полігонометрії прокладається у вигляді замкненого, який опирається на пункт вищого класу, на якому існує видимість на пункт того ж або вищого класу (рис. 3.14).
Рисунок 3.14 - Варіант 4
У цьому випадку вимірюються прилеглі кути β1 і βn+1 та визначається дирекційний кут сторони Si, що знаходиться приблизно на середині ходу, астрономічним або гіроскопічним методом.
5) Окремий хід полігонометії прокладається у вигляді замкненого ходу, що опирається на пункт вищого класу, на якому відсутня видимість на пункти того ж або вищого класу. В цьому випадку для контролю кутових вимірів на пункті Тпоч. вимірюється дирекційний кут на орієнтирний пункт або визначається дирекційний кут сторони S1 астрономічним чи гіроскопічним методом. Крім того, необхідно визначити астрономічним чи гіроскопічним методом дирекційний кут сторони Si, що знаходиться приблизно на середині ходу (рис. 3.15).
Рисунок 3.15 - Варіант 5
Прокладання висячих ходів не допускається.
36. суть попередньої обробки результатів кутових спостережень в полігонометрії. Етапи (процеси) попередньої обробки (перелічити) (теорія).
Попередня обробка — це проміжний етап робіт, який виконується між польовими вимірами і вирівнювальними обчисленнями. Метою попередньої обробки є оцінка якості польових матеріалів та підготовка їх до вирівнювання. Попередня обробка полігонометричних ходів складається з таких процесів:
перевірка і обробка польових журналів;
обчислення ліній, приведених на площу в проекції Гаусса-Крюгера і на рівень моря;
складання робочої схеми полігонометричного ходу;
обчислення кутової нев’язки ходу та порівняння її з допустимим значенням;
обчислення нев’язок координат fx та fy, абсолютної fабс, та відносної fвідн нев’язок та порівняння їх з допустимими значеннями;
визначення поздовжнього і поперечного зміщень кінцевої точки ходу;
оцінка точності кутових вимірів;
оцінка точності лінійних вимірів.