1. Технологічна схема робіт (комплекс робіт) в полігонометрії. Зверніть увагу на технологічну послідовність робіт.
Комплекс робіт при створенні планових геодезичних мереж методом полігонометрії складається з таких процесів:
- проектування полігонометричних мереж;
- рекогностування полігонометричних ходів;
- виготовлення і закладання центрів;
- вимірювання кутів;
- вимірювання сторін;
- прив’язка полігонометричних мереж до пунктів вищого класу;
- попередня обробка результатів польових спостережень;
- вирівнювальні обчислення в полігонометрії.
2. Технічні характеристики мереж полігонометрії 4 класу, 1,2 розрядів! Знати числові значення кожної характеристики (показника).
В зошиті таблиця.
Полігонометричні ходи проектують згідно з технічними характеристиками , які надає !Інструкція з топографічного знімання» в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500.
3. Методика оцінки проектів полігонометричних ходів (теорія).
Запроектовані на карті мережі підлягають попередній оцінці, при якій встановлюється очікувана точність полігонометричних мереж і відповідність її вимогам “Інструкції”
При оцінці проектів окремих ходів полігонометрії обчислюють очікувану середню квадратичну помилку положення кінцевої точки М. На її величину здійснюють помилки лінійних та кутових вимірів. Якщо позначити сумарний вплив помилок лінійних вимірів mL, а кутових вимірів mu, то для видовженого ходу
|
|
(3.1) |
.
Величина впливу помилок лінійних та кутових вимірів на величину М залежить від конфігурації ходу, довжини ходу, довжин сторін, точності кутових і лінійних вимірів.
За конфігурацією окремі ходи поділяються на видовжені, зігнуті і замкнені.
Для того, щоб вияснити, який хід вважається видовженим, а який зігнутим чи замкненим, введемо поняття замикаючої ходу. Замикаюча ходу — це пряма, яка з’єднує початкову і кінцеву точки окремого ходу
Рисунок 3.1 - Полігонометричний хід і його замикаюча
Формула (3.1) для обчислення очікуваної середньої квадратичної помилки кінцевої точки видовженого ходу:
mS — середня квадратична помилка вимірювання сторін, яка в залежності від довжин сторін вибирається з табл. 3.1,
n — кількість сторін,
mb — середня квадратична помилка вимірювання кутів, яка залежить від класу чи розряду полігонометрії і вибирається з табл. 3.1,
L — довжина замикаючої полігонометричного ходу, яку можна визначити з карти графічно, приклавши лінійку до початкової і кінцевої точок ходу.
Після цього обчислюють очікувану абсолютну нев’язку полігонометричного ходу
|
|
|
,
і
очікувану відносну нев’язку
полігонометричного ходу
|
|
|
і порівнюють її з граничною відносною нев’язкою.
4. Ситуаційні задачі на оцінку проектів полігонометричних ходів (див. Конспект лекцій, а також лаб. Заняття №3).
Розв’язок задачі в зошиті.
5. Рекогностування полігонометричних ходів.
Рекогностування полігонометричних ходів — це уточнення проекту ходів на місцевості і остаточний вибір місць закладання пунктів.
При рекогностуванні перевіряють взаємну видимість між пунктами і якщо вона відсутня, здійснюють заходи для її забезпечення шляхом усунення перешкод на шляху візирного променя, зміни місця закладання пункту тощо.
Місця для закладання пунктів вибирають так, щоб забезпечувалась їхня непорушність і довготривала збереженість. Пункти повинні бути закладені в таких місцях, щоб візирний промінь проходив не ближче ніж 0.5 м від перешкоди.
При виборі місць закладання ґрунтових центрів враховують наявність підземних і наземних комунікацій і майбутню забудову. На забудованих територіях місця закладання полігонометричних пунктів вибирають переважно в фундаментах і стінах капітальних бетонних або цегляних споруд, передбачаючи закріплення їх стінними центрами.
Вибрані на місцевості місця закладання пунктів закріплюють тимчасовими центрами: кілками, металічними стержнями тощо і складають на них абриси з прив’язкою до постійних предметів місцевості.
6. Типи центрів полігонометрії 1 і 2 розряду на незабудованій території; на території райцентрів, міст, селищ, сільських населених пунктів; для міст Києва, Севастополя та обласних центрів. Привести рисунки їх конструкцій.
центр пункту планової мережі 1 і 2 розрядів для територійрайцентрів, міст, селищ,
для незабудованої території. Тип У15 сільских населених пунктів (тип У15)
для міста Києва, Севастополя та обласних центрів (тип У15к).