- •Модульний контроль №2
- •3 Семестр
- •1. Технологічна схема робіт (комплекс робіт) в полігонометрії. Зверніть увагу на технологічну послідовність робіт.
- •2. Технічні характеристики мереж полігонометрії 4 класу, 1,2 розрядів! Знати числові значення кожної характеристики (показника).
- •3. Методика оцінки проектів полігонометричних ходів (теорія).
- •4. Ситуаційні задачі на оцінку проектів полігонометричних ходів (див. Конспект лекцій, а також лаб. Заняття №3).
- •5. Рекогностування полігонометричних ходів.
- •7. Прилади для кутових вимірювань в полігонометрії.
- •8. Визначення кількості прийомів вимірювання кутів у полігонометрії. Приклади.
- •9. Розрахунок установок лімба для усіх прийомів вимірювання кутів.
- •10. Ситуаційні задачі на розрахунок установок лімба при вимірюваннях кутів.
- •11. Два способи вимірювання кутів у полігонометрії: спосіб кругових прийомів і спосіб окремого кута. Коли кожен з них застосовується?
- •18. Помилка за неточність центрування марки (помилка редукції) (теорія)
- •19. Обчислити з якою точністю необхідно центрувати марку в полігонометрії 4 класу при мінімальній стороні, якщо відома середня квадратична помилка впливу одного джерела.
- •20. Обчислити з якою точністю необхідно центрувати марку в полігонометрії 4 класу при максимальній стороні, якщо відома середня квадратична помилка впливу одного джерела.
- •25. Помилка за неточність центрування теодоліта (теорія).
- •27. Суть три штативної системи вимірювання кутів
- •28. Помилка приладу при вимірюванні кутів в полігонометрії (теорія).
- •31. Уміти розраховувати скп власне вимірювання кута, якщо відомий тип теодоліта і кількість рийомів (клас чи розряд полігонометрії).
- •32. Вплив зовнішніх умов на кутові вимірювання (теорія, див. Підручник, ст. 110-111).
- •33. Вплив вихідних даних на точнысть кутових вимірів.
- •34. Технічні характеристики сучасних світловіддалемірів та електронних тахеометрів. Уміти розраховувати скп вимірювання довжин сторін різними світловіддалемірами та електронними тахеометрами.
- •35. 6 Варіантів прив’язки полігонометричних мереждо пунктів державної геодезичної мережі і суть кожного варіанту.
- •37.Суть перевірки та обробки польових журналів.
- •38. Обчислення ліній, приведених до горизонту, на рівень моря і на площину в проекції Гаусса-Крюгера.
- •39. Складання робочої схеми полігонометриного ходу.
- •40. Обчислення кутової нев’язки ходу та порівняння її з допустимими значеннями.
- •41. Обчислення нев’язок в координатах fx та fy в замкненому та розімкненому полігонометричному ході, абсолютної лінії нев’язки fs та відносної нев’язки полігонометричного ходу.
1. Технологічна схема робіт (комплекс робіт) в полігонометрії. Зверніть увагу на технологічну послідовність робіт.
Комплекс робіт при створенні планових геодезичних мереж методом полігонометрії складається з таких процесів:
- проектування полігонометричних мереж;
- рекогностування полігонометричних ходів;
- виготовлення і закладання центрів;
- вимірювання кутів;
- вимірювання сторін;
- прив’язка полігонометричних мереж до пунктів вищого класу;
- попередня обробка результатів польових спостережень;
- вирівнювальні обчислення в полігонометрії.
2. Технічні характеристики мереж полігонометрії 4 класу, 1,2 розрядів! Знати числові значення кожної характеристики (показника).
В зошиті таблиця.
Полігонометричні ходи проектують згідно з технічними характеристиками , які надає !Інструкція з топографічного знімання» в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500.
3. Методика оцінки проектів полігонометричних ходів (теорія).
Запроектовані на карті мережі підлягають попередній оцінці, при якій встановлюється очікувана точність полігонометричних мереж і відповідність її вимогам “Інструкції”
При оцінці проектів окремих ходів полігонометрії обчислюють очікувану середню квадратичну помилку положення кінцевої точки М. На її величину здійснюють помилки лінійних та кутових вимірів. Якщо позначити сумарний вплив помилок лінійних вимірів mL, а кутових вимірів mu, то для видовженого ходу
|
. |
(3.1) |
Величина впливу помилок лінійних та кутових вимірів на величину М залежить від конфігурації ходу, довжини ходу, довжин сторін, точності кутових і лінійних вимірів.
За конфігурацією окремі ходи поділяються на видовжені, зігнуті і замкнені.
Для того, щоб вияснити, який хід вважається видовженим, а який зігнутим чи замкненим, введемо поняття замикаючої ходу. Замикаюча ходу — це пряма, яка з’єднує початкову і кінцеву точки окремого ходу
Рисунок 3.1 - Полігонометричний хід і його замикаюча
Формула (3.1) для обчислення очікуваної середньої квадратичної помилки кінцевої точки видовженого ходу:
mS — середня квадратична помилка вимірювання сторін, яка в залежності від довжин сторін вибирається з табл. 3.1,
n — кількість сторін,
mb — середня квадратична помилка вимірювання кутів, яка залежить від класу чи розряду полігонометрії і вибирається з табл. 3.1,
L — довжина замикаючої полігонометричного ходу, яку можна визначити з карти графічно, приклавши лінійку до початкової і кінцевої точок ходу.
Після цього обчислюють очікувану абсолютну нев’язку полігонометричного ходу
|
, |
|
і очікувану відносну нев’язку полігонометричного ходу
|
|
|
і порівнюють її з граничною відносною нев’язкою.
4. Ситуаційні задачі на оцінку проектів полігонометричних ходів (див. Конспект лекцій, а також лаб. Заняття №3).
Розв’язок задачі в зошиті.
5. Рекогностування полігонометричних ходів.
Рекогностування полігонометричних ходів — це уточнення проекту ходів на місцевості і остаточний вибір місць закладання пунктів.
При рекогностуванні перевіряють взаємну видимість між пунктами і якщо вона відсутня, здійснюють заходи для її забезпечення шляхом усунення перешкод на шляху візирного променя, зміни місця закладання пункту тощо.
Місця для закладання пунктів вибирають так, щоб забезпечувалась їхня непорушність і довготривала збереженість. Пункти повинні бути закладені в таких місцях, щоб візирний промінь проходив не ближче ніж 0.5 м від перешкоди.
При виборі місць закладання ґрунтових центрів враховують наявність підземних і наземних комунікацій і майбутню забудову. На забудованих територіях місця закладання полігонометричних пунктів вибирають переважно в фундаментах і стінах капітальних бетонних або цегляних споруд, передбачаючи закріплення їх стінними центрами.
Вибрані на місцевості місця закладання пунктів закріплюють тимчасовими центрами: кілками, металічними стержнями тощо і складають на них абриси з прив’язкою до постійних предметів місцевості.
6. Типи центрів полігонометрії 1 і 2 розряду на незабудованій території; на території райцентрів, міст, селищ, сільських населених пунктів; для міст Києва, Севастополя та обласних центрів. Привести рисунки їх конструкцій.
центр пункту планової мережі 1 і 2 розрядів для територійрайцентрів, міст, селищ,
для незабудованої території. Тип У15 сільских населених пунктів (тип У15)
для міста Києва, Севастополя та обласних центрів (тип У15к).