- •Модульний контроль №2
- •3 Семестр
- •1. Технологічна схема робіт (комплекс робіт) в полігонометрії. Зверніть увагу на технологічну послідовність робіт.
- •2. Технічні характеристики мереж полігонометрії 4 класу, 1,2 розрядів! Знати числові значення кожної характеристики (показника).
- •3. Методика оцінки проектів полігонометричних ходів (теорія).
- •4. Ситуаційні задачі на оцінку проектів полігонометричних ходів (див. Конспект лекцій, а також лаб. Заняття №3).
- •5. Рекогностування полігонометричних ходів.
- •7. Прилади для кутових вимірювань в полігонометрії.
- •8. Визначення кількості прийомів вимірювання кутів у полігонометрії. Приклади.
- •9. Розрахунок установок лімба для усіх прийомів вимірювання кутів.
- •10. Ситуаційні задачі на розрахунок установок лімба при вимірюваннях кутів.
- •11. Два способи вимірювання кутів у полігонометрії: спосіб кругових прийомів і спосіб окремого кута. Коли кожен з них застосовується?
- •18. Помилка за неточність центрування марки (помилка редукції) (теорія)
- •19. Обчислити з якою точністю необхідно центрувати марку в полігонометрії 4 класу при мінімальній стороні, якщо відома середня квадратична помилка впливу одного джерела.
- •20. Обчислити з якою точністю необхідно центрувати марку в полігонометрії 4 класу при максимальній стороні, якщо відома середня квадратична помилка впливу одного джерела.
- •25. Помилка за неточність центрування теодоліта (теорія).
- •27. Суть три штативної системи вимірювання кутів
- •28. Помилка приладу при вимірюванні кутів в полігонометрії (теорія).
- •31. Уміти розраховувати скп власне вимірювання кута, якщо відомий тип теодоліта і кількість рийомів (клас чи розряд полігонометрії).
- •32. Вплив зовнішніх умов на кутові вимірювання (теорія, див. Підручник, ст. 110-111).
- •33. Вплив вихідних даних на точнысть кутових вимірів.
- •34. Технічні характеристики сучасних світловіддалемірів та електронних тахеометрів. Уміти розраховувати скп вимірювання довжин сторін різними світловіддалемірами та електронними тахеометрами.
- •35. 6 Варіантів прив’язки полігонометричних мереждо пунктів державної геодезичної мережі і суть кожного варіанту.
- •37.Суть перевірки та обробки польових журналів.
- •38. Обчислення ліній, приведених до горизонту, на рівень моря і на площину в проекції Гаусса-Крюгера.
- •39. Складання робочої схеми полігонометриного ходу.
- •40. Обчислення кутової нев’язки ходу та порівняння її з допустимими значеннями.
- •41. Обчислення нев’язок в координатах fx та fy в замкненому та розімкненому полігонометричному ході, абсолютної лінії нев’язки fs та відносної нев’язки полігонометричного ходу.
18. Помилка за неточність центрування марки (помилка редукції) (теорія)
Нехай 1 — точка стояння теодоліта над центром пункта 1, 2 — центр пункта 2, на який вимірюється напрямок з пункта 1. М — точка фактичного стояння марки, яка встановлена над точкою 2 з помилкою ml1, яка на рис. 3.8 зображена відрізком 2М.
За рахунок помилки центрування марки ml1 (помилки редукції) замість напряму 1–2 виміряємо напрям 1–М, тобто помилка у виміряному напрямку за редукцію буде виражена кутом mред.
ПОМИЛКА РЕДУКЦІЇ
З рис.можемо записати або, враховуючи малу величину кута mред, Формула показує, як впливає помилка центрування марки ml1, на помилку в напрямі mред.
19. Обчислити з якою точністю необхідно центрувати марку в полігонометрії 4 класу при мінімальній стороні, якщо відома середня квадратична помилка впливу одного джерела.
Задаючись середньою квадратичною помилкою впливу одного джерела на вимірювання напряму, можна встановити середню квадратичну помилку з якого необхідно центрувати марку над центром пункта
,
а отже для полігонометрії 4 класу при найменшій стороні S=250 м
Точності центрування 1,7 мм і 0,85 мм можна досягнути оптичним виском.
Аналогічні розрахунки можна зробити для полігонометрії 1 і 2 розряду.
20. Обчислити з якою точністю необхідно центрувати марку в полігонометрії 4 класу при максимальній стороні, якщо відома середня квадратична помилка впливу одного джерела.
Задаючись середньою квадратичною помилкою впливу одного джерела на вимірювання напряму, можна встановити середню квадратичну помилку з якого необхідно центрувати марку над центром пункта
,
а отже для полігонометрії 4 класу при найбільшій довжині сторони S=3 км
21. -24,26 m=m*S(мм)/206265
Показники |
4 клас |
1 розряд |
2 розряд |
Максимальна довжина сторони ходу, км |
3,0 |
0,80 |
0,50 |
Мінімальна довжина сторони ходу, км |
0,25 |
0,12 |
0,08 |
Середні довжини сторін ходу, км |
0,50 |
0,30 |
0,20 |
25. Помилка за неточність центрування теодоліта (теорія).
Нехай 1 — центр пункта 1, 2 — центр пункта 2, на який вимірюється напрямок з пункта 1, Т — точка фактичного стояння теодоліта, який встановлений над точкою 1 з помилкою me, яка на рис. 3.7 зображена відрізком 1Т.
Рисунок3.9 - Помилка за неточність центрування теодоліта
За рахунок помилки центрування теодоліта me замість напряму 1–2 виміряємо напрям Т-2, тоді помилка у виміряному напрямі буде виражена кутом mц між напрямом Т-2 і напрямом Т-2′, проведеним у точці Т паралельно напряму 1–2.
Цей же кут знаходиться у видовженому трикутнику 1Т2 в точці 2.
27. Суть три штативної системи вимірювання кутів
З метою ослаблення помилок центрування і редукції і зменшення трудомісткості робіт при прокладанні полігонометричних ходів застосовують триштативну систему.
Вона полягає в тому, що на трьох сусідніх точках А, В, С ходу встановлюються три штативи з закріпленими в них трегерами (рис. 3.8).
Рисунок 3.10 - Триштативна система
На задньому А і передньому С встановлюються марки, на середньому В — теодоліт. Після вимірювання кута в т. В, штативи в т. В і т. С з трегерами залишаються в тому ж положенні, а штатив з т. С з трегером переносять в т. D.
Теодоліт виймають з трегера в т. В, переносять і встановлюють в трегер, що залишився на т. С; в трегер, що залишився на т. В встановлюють марку, яку вийняли з трегера в т. А і перенесли на т. В. Марку, яку вийняли з трегера на т. С встановлюють в трегер на т. D.
Таким чином, якщо прилади попередньо від’юстовані, в точці В вісь обертання марки на наступній станції співпадає з віссю обертання теодоліта на попередній станції, а в точці С — вісь обертання теодоліта на наступній станції співпадає з віссю обертання марки на попередній станції, тобто операція центрування приладів на точках В і С на двох суміжних станціях виконується один раз.