5. Швидкість обігу грошей

Використовуючи кількісне рівняння І.Фішера, швидкість обігу грошей (V) можна визначити як співвідношення:

V = P x Q / M,

де Р – середній рівень цін на товари та послуги;

Q – фізичний обсяг товарів та послуг, реалізованих в даному періоді;

М – середня маса грошей, яка знаходиться в обороті за даний період.

З формули витікає, що між величиною грошової маси (М) та швидкістю обігу грошей існує обернено пропорційна залежність, а також прямо пропорційна залежність від номінального обсягу виготовленого національного продукту (ВВП) (РQ).

Чинники, які впливають на швидкість обігу грошей:

чинники, що визначають платоспроможний попит (зміна попиту на гроші, розвиток структури та якості споживання, культурних потреб населення тощо)

чинники, що діють на боці пропозиції (розвиток суспільного виробництва, товарообігу, інфраструктури ринку, кредитної системи тощо)

На швидкість обертання грошей впливають такі фактори:

• об’єм, структура та ефективність суспільного виробництва;

• розмір та швидкість товарних потоків на стадії обміну;

• збалансованість попиту та пропозиції на ринку;

• рівень інфляції;

• рівень розвитку економічної інфраструктури: транспорту, торгівлі, банківської справи, ринку цінних паперів і т.ін.

Попит на гроші та швидкість їх обігу – це два взаємопов'язані показники з оберненою залежністю: якщо попит на гроші зростає, то витрачання грошей буде менш інтенсивним і грошовий обіг уповільниться

6. Закон кількості грошей, необхідних для обігу

Цей закон може бути виражений формулою:

,

де М – кількість грошей, необхідних для обігу;

Р – ціна за одиницю товару;

Q – кількість вироблених товарів;

PxQ – сума цін товарів, що реалізуються за певний період;

V – швидкість обігу грошей у цьому періоді (вимірюється кількістю обертів, що робить однойменна грошова одиниця).

Кількість грошей, необхідних для обігу (М) може бути обчислена за розгорнутою формулою:

де К – сума продажів товарів і послуг у кредит;

П – сума платежів, строк оплати яких настав (платежі за зобов'язаннями);

ВП – сума платежів, які погашаються шляхом взаємного зарахування боргів.

7. Механізм поповнення маси грошей в обігу

.

.

–. Норми обов’язкових резервів встановлюються НБУ.

.

Розмір грошового мультиплікатора визначається за формулою:

m = 1+с/r+c,

де r – норма обов’язкового банківського резерву;

с – відношення суми готівки до депозитів.

∆М=Е х m.

Формула визначає ефект грошового мультиплікатора в реальному грошовому виразі.