2. Бізнес-логістика в режимі інтернету

Бізнес-логістика в режимі Інтернету є логіс­тику, побудовану на сумісних діях бізнес-логістики в особі підприємця і комп’ютера або іншого автоматизо­ваного засобу зв’язку по обміну інформацією.

Така форма організації логістики називається “Інтернет-біз­нес-логістика” або простіше – “Інтернет-логістика”.

Основа виникнення Інтернет-логістики була закладена створенням персонального комп’ютера, мікропроцесора, Інтернету.

Вдосконалення мікропроцесорної техніки і її широке застосування у всіх сферах економіки розвинених країн сприяли справді революційним перетворенням в інформаційно-комп’ютерних технологіях. Інформація в електронній формі сьогодні перетворилася на найважливіший елемент ринкової економіки. Створення мережі Інтернет йшло по напрямах створення і розвитку баз і банків даних, систем і стандартів електронних операцій і електронних комунікацій.

Для просування в мережу Інтернет принципів логістики важливе значення має створення систем електронних банківських операцій на основі SWIFT і SWIFT II, використання для підтримки взаємодії між партнерами по бізнес-логістиці стандартів EDI (Electronic Data Interchange — електронний обмін даними) і EDIFACT (Electronic Data Interchange for Administration, Commerce and Transport — електронний обмін даними в управлінні, торгов­ле і транспорті).

Певну роль в становленні інтерактивної бізнес-логіс­тики зіграла можливість постійного контролю за матеріальними потоками в реальному режимі часу он-лайн і в режимах віддаленого доступу через супутникові телекомунікаційні системи.

Комп’ютеризація інформаційного потоку привела до створення нових логістичних технологій у виробництві і дистрибуції.

Виникли і почали розвиватися такі логістичні системи, як:

• JIT; MRP/ERP; MRPII (Manufacturing Resource Planning); DRPII (Distribution Resource Planning).

З’явилися нові логістичні концепції, такі як:

• “Lean prodution” — “худе” виробництво; QR (Quick Responce) — швидка реакція на попит; CR (Continuous Replenishment) — постійне поповнення; оптимізовані логістичні системи типу ОРТ (Opti­mized Production Technologies); модифіковані версії KANBAN.

У практиці дистрибуції товарів і фізичного розподілу почала широко упроваджуватися контейнеризація перевезень на базі кон­цепції JIT.

Важливим чинником підвищення ефективності ухвалюваних рішень в логістиці стало створення логістичних інформаційно-комп’ютерних технологій.

Логістичні інформаційно-комп’ютерні технології — це сукупність операцій в логістичній системі, пов’язаних з отриманням і обробкою інформації в реальному режимі часу про внутрішні матеріальні потоки, характеристики і запаси матеріальних ресурсів, незавершене виробництво, готовій про­дукції, вантажних відправках, параметрах замовлень і інших логістичних характеристиках.

Господарюючий суб’єкт потребує комунікацій з логістичними посередниками, в обробці замовлень, транспортуванні, вантажопереробці, управлінні запасами з торговими посередниками, банками, страховими компаніями і безпосередньо з кінцевими споживачами готової продукції.

В Україні за допомогою логістичних інформаційно-комп’ютерних технологій можуть вирішуватися багато завдань, у тому числі і завдання управління вантажними автомобільними перевезеннями. Наприклад:

1. Інформаційно-комп’ютерна підтримка процесу автопе­ревезень.

2. Впровадження єдиних інформаційних технологій обробки транспортної і логістичної документації на основі стан­дарту VN/ЕDIFАСТ.

3. Створення, обґрунтування і ведення баз даних і довідників.

4. Розробка електронної карти автодоріг з можливістю прокладки оптимального маршруту і тому подібне

5. Інформаційно-комп’ютерна підтримка функцій підрозділів автомобільного транспорту в логістичних центрах

6. Розробка, оновлення і ведення електронної бази даних «Правове забезпечення автотранспортних перевезень».

7. Інформаційно-комп’ютерна підтримка фінансових розрахунків.

8. Прийом і оформлення замовлень на технічне обслуговування, ремонт, евакуацію через систему автосервісу.

9. Впровадження інформаційно-комп’ютерної підтримки сучасних логістичних технологій в автоперевезеннях вантажів.

За кордоном найбільшого поширення набули системи спостереження, зв’язки і диспетчеризація транспорту на базі супутникових систем навігації і зв’язку. У Російській Федерації застосовуються подібні системи, як наприклад, Inmarsat-c.

Глобальна система супутникового зв’язку Inmarsat-c забезпечує:

• прямий зв’язок з диспетчером;

• зберігання повідомлень в базі даних;

• можливість отримувати інформацію про місцеположення і стану транспортних засобів і вантажу;

• з’єднання з мережею передачі даних Х-25 і телексним зв’язком;

• груповий виклик транспортних засобів.

Система супутникового зв’язку Inmarsat-c забезпечує двохсторон­ню передачу тексту і даних фактично з будь-якої точки Землі. Чотири геостаціонарних супутники забезпечують обхват всієї плане­ти по довготі до 75° і по широті. Зв’язок здійснюється через бере­гові наземні станції, які дозволяють направляти повідомлення в різні мережі передачі даних, телефонні мережі, телексні мережі або рухомому абонентові, що має зареєстрований термінал Inmarsat-c.

В Україні розроблена логістична інформаційна система управління міжнародними автомобільними перевезеннями (МАП) під назвою «МАП ON-LINE» на базі Інтернету. Дана система орієнтована на впровадження логістичних інформаційно-комп’ютерних технологій на транспорті, що використовують можливості Інтернету як для інформаційного забезпечення вантажовідправників, перевізників, експедиторів, так і для інтелектуальної підтримки організації транспортного процесу шляхом реалізації видаленого доступу до необхідних застосувань і електронного фрахту при автоперевезеннях через Інтернет.

Система «МАП ON-LINE» - це сукупність банку спеціаль­них застосувань для МАП і банки даних, що містять:

• власну базу даних для МАП, що містить в обов’язковому порядку що діє в Україні і в країнах Європи систему обмежень і регулювання перевезень;

• правову базу даних;

• митну базу даних.

Перераховані вище елементи системи визначають, по суті, програму-мінімум.

Програма-максимум полягає в розробці Інтернет-сервісів для МАП і організацій доступу по мережі Інтернет до банку додатків центру. Банк додатків центру містить програми:

• автоматизованої прокладки маршруту перевезення (елект­ронний атлас);

• калькуляції витрат на перевезення і оцінки ефективності маршрутів;

• розрахунку оптимального навантаження транспортних засобів;

• розробки легенди маршруту для мультимедійних перево­зок;

• автоматизованої обробки транспортних документів.

Гіпертекстова база даних МАП включає три розділи: представницький, рекламний, комерційний. Кожному розділу відповідають певні операції. В сукупності розділи і операції утворюють дерево структури гіпертекстової бази даних МАП.

Перспективним напрямом є організація доступу че­рез Інтернет до видалених застосувань для дозволу завдань між­народних автомобільних перевезень (МАП).

Вирішення цієї проблеми можливе засобами системи PROG­RESS.

Система PROGRESS є відкрита, апаратно-незалежна си­стема, що задовольняє всім вимогам проекту в частині органі­зації доступу до видалених баз і додатків.