3. Структура місцевих фінансів

Система місцевих фінансів включає такі основні взаємопов'язані елементи:

• видатки та доходи місцевих органів влади,

• способи формування доходів (місцеві податки і збори, комунальний кредит, тарифи комунальних платежів, позабюджетні фонди тощо),

• фінансові інститути,

• суб'єкти та об'єкти системи,

• фінансові відносини між суб'єктами системи, між системою та іншими ланками фінансової системи держави загалом.

За функціональною структурою місцеві фінанси включають:

1. Місцеві бюджети;

2. Цільові фонди місцевого самоврядування;

3. Комунальний кредит та муніципальні позики;

4. Фінанси комунальних підприємств і комунальні платежі.

Реалізація майнових, соціальних, економічних, політичних тощо функцій органів місцевого самоврядування в частині їх фінансового забезпечення здійснюється через фінансові інституції.

Інституційна структура місцевих фінансів:

1. Місцеві бюджети;

2. Місцеві податки і збори;

3. Позабюджетні, валютні та інші цільові фонди місцевих органів влади;

4. Комунальний кредит;

5. Інститут (об’єкти) комунальної власності;

6. Фінанси комунальних підприємств і комунальні платежі.

4. Суть і значення місцевих бюджетів

Важлива роль у системі функціонування місцевих фінансових інститутів належить місцевим бюджетам. Саме місцеві бюджети є фондами, які мобілізують основну частину фінансових ресурсів, необхідних для надання громадських послуг.

Місцевий бюджет може розглядатися в трьох аспектах. По-перше, це правовий акт, згідно з яким виконавчі органи влади отримують легітимне право на розпорядження певними фондами грошових ресурсів. По-друге, це план (кошторис) видатків і доходів відповідного місцевого органу влади чи самоврядування. По-третє, це економічна категорія, оскільки бюджет є закономірним економічним атрибутом будь-якої самостійної територіальної одиниці, наділеної відповідним правовим статусом.

Місцевий бюджет – це план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування.

Місцевими бюджетами визнаються бюджети Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети територіальних громад сіл, їх об’єднань, селищ, міст (в тому числі районів у містах).

Місцеві бюджети містять надходження і витрати на виконання повноважень органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, які в обов’язковому порядку, спираючись на основні принципи бюджетної системи України, повинні бути збалансованими. Це означає, що повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу його надходжень на відповідній території.

5. Доходи та видатки місцевих бюджетів

Доходи місцевих бюджетів складаються з власних (мобілізуються місцевою владою самостійно на основі власних рішень і за рахунок джерел, визначених місцевим органом влади (місцеві податки та збори, доходи від майна, що належить місцевій владі тощо)). і закріплених це ті, що повністю чи частково зараховуються в певні види бюджетів безстроково або на довгостроковій основі і для їх включення не потрібне рішення органів влади вищого рівня., що повинно створити необхідні передумови для здійснення перспективного планування

Закріплені доходи місцевих бюджетів складають основу для визначення податкової спроможності території, їх обсяги впливають на розміри бюджетних трансфертів, які надаються місцевим бюджетам з Державного бюджету України.

Надходження власних доходів не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів місцевим бюджетам; такий порядок встановлює безпосередню зацікавленість органів місцевого самоврядування у нарощуванні доходної бази.

Розмежування видатків, які здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів, відбувається на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання послуг і наближення їх до безпосереднього споживача. Відповідно до цих критеріїв види видатків поділяються на такі групи:

1. Перша група – видатки на фінансування бюджетних установ і заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання соціальних послуг, гарантованих державою, і які розташовані найближче до споживачів. Ці видатки здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст і їх об’єднань.

2. Друга група – видатки на фінансування бюджетних установ і заходів, які забезпечують надання основних соціальних послуг, гарантованих державою, для всіх громадян України. Видатки цієї групи здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, а також районних бюджетів.

3. Третя група – видатки на фінансування бюджетних установ і заходів, які забезпечують гарантовані державою соціальні послуги для окремих категорій громадян, або фінансування програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України. Видатки третьої групи здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів.

З бюджетів міст Києва та Севастополя здійснюються видатки всіх трьох груп з урахуванням законів України, які визначають статус цих адміністративно-територіальних одиниць.

У контексті нового механізму організації міжбюджетних відносин видатки місцевих бюджетів поділяються на дві групи:

Видатки місцевих бюджетів поділяються на дві групи:

1. видатки, які враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів – ці видатки визначаються функціями держави та передані на виконання органам місцевого самоврядування (на державне управління, освіту, охорону здоров’я, соціальний захист, культуру й мистецтво, фізкультуру і спорт);

2. видатки, які не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів – ці видатки, пов'язані з виконанням власних повноважень місцевого самоврядування. (на місцеву пожежну охорону, позашкільну освіту, транспорт, дорожнє господарство, управління комунальним майном, обслуговування місцевого боргу тощо), тобто мають місцевий характер.