З історії економічних вчень
Першими монополіями можна вважати монополії царів та імператорів. Вони ввійшли в історію під назвою "державні монополії". Держава проголошувалась єдиним продавцем якогось товару, як правило, товару широкого вжитку: тютюну, вина, солі та сірників. Державні монополії як такі виникли лише у XVII ст.
Причини монополізації можуть бути різними. Монополія може виникнути як цілком закономірний результат більш ефективного господарювання. Граючи за правилами ринку, прагнучи прибутку, конкуренти впроваджують нововведення (нові товари, нові технології, нові форми організації виробництва і збуту), тим самим отримуючи переваги. Це утруднює конкуренцію, зводить на її шляху численні перешкоди. Той, хто відокремився внаслідок конкуренції, опиняється, бодай тимчасово, у винятковому становищі. Виникає так звана відкрита монополія, позбавлена спеціального захисту від конкуренції.
Наведемо найпростіший приклад. Замість піци у своєму гаражі ти почав випікати новий продукт - піцу-гамбургер, який користується шаленим попитом. Доки конкуренти не почнуть виробляти аналогічні піци, ти залишатимешся монополістом. На жаль, це триває недовго.
Утім, фірма може отримати переваги, порушуючи правила ринкової гри, застосовуючи так звану "обмежувальну практику", наприклад, використовуючи чужі товарні знаки, обманюючи споживачів, обмежуючи свободу торгівлі, займаючись економічним і промисловим шпіонажем тощо.
Отже, ти бачиш, що й монополісти бувають різними. Мабуть, різними мають бути й заходи, що їх вживає держава стосовно монополістів.
Монополія може виникнути і внаслідок юридичних обмежень на шляху конкуренції. Наприклад, якщо держава надає підприємству певні привілеї — виняткове право займатися саме цим різновидом діяльності. До юридичних перешкод можна віднести, приміром, ліцензування експорту, державну реєстрацію діяльності, охорону авторських прав, використання товарних знаків, патентну систему. В цьому разі подеколи говорять про закриту монополію, захищену юридичними заборонами.
Часто-густо виникає ситуація, коли монополії неможливо уникнути або ж не треба запобігати. Такі монополії називають природними. Вони виникають у деяких галузях через особливі умови і формуються внаслідок поглиблення технологічних потреб продуктивних сил, що розвиваються. У таких фірм не може бути забагато конкурентів. Винятковість положення може зумовлюватися власністю на невідтворювані природні ресурси, наприклад, на особливо родючі ділянки землі або наданням деяких послуг (комунальні послуги, зв'язок). І справді, важко уявити будівництво двох водогонів в одному районі. Навряд чи фірми-конкуренти вдалися б до цього.
Економіка нашої країни, як тобі відомо, характеризується високим рівнем монополізації. Частка монопольних підприємств у загальному виробництві сягає 50—100%. Риси монополії у найповнішому обсязі зустрічаються в місцевих підприємствах громадського користування, у невеликих населених пунктах з одним універмагом, однією телефонною станцією тощо.