2. Структура державного іспиту

Державний іспит складається з чотирьох типів завдань, спрямованих на перевірку знань основних аспектів мовленнєвої діяльності.

Перше завдання  переклад речень, які містять лексику професійного спрямування (речення є витягом з адаптованих та неадаптованих текстів професійного напрямку або взяті з життєвих професійних ситуацій) та містять певний ряд граматичних елементів.

Метою цього завдання є перевірка використання та знань граматичних ресурсів мови, як одним з головних компонентів цілісного механізму при виконанні комунікативних завдань, та перекладі зокрема.

Друге завдання – фахово-ситуативне завдання. Метою даного завдання є показати наскільки розвинута мовна компетенція і стратегії, які необхідні в ситуаціях професійного спілкування, що у свою чергу сприяє підвищенню мобільності та конкурентноздатності майбутніх фахівців на ринку праці.

Третє завдання  написання фахової ділової документації. Головна мета даного завдання показати уміле володіння навичками написання ділових та професійних листів, знання структури та типів ділових листів, демонструючи міжкультурне розуміння та попередні знання у конкретному професійному контексті.

Четверте завдання  інформаційно-усне повідомлення соціально-економічного, політичного та історико-культурного характеру. Цей вид завдання дає змогу показати наскільки вміло можуть використовувати свої знання з соціально-економічних, політичних та історико-культурних предметів, висловлювати свої думки логічною послідовністю, щоб діяти належним чином у культурному розмаїтті професійних та життєвих ситуаціях.

3. Критерії оцінювання знань та вмінь випускників Державною екзаменаційною комісією.

Відповідаючи на питання білетів випускник повинен

знати :

• базовий фонетичний курс (вимова та читання окремих голосних та приголосних, інтонацію);

• граматичний матеріал який необхідний для усного спілкування, а також для опрацювання інформації з науково-популярної літератури, а саме для перекладу;

• лексику для повсякденного спілкування;

• професійні терміни та поняття із спеціальності;

• розмовні штампи та моделі ділового спілкування;

• правила написання ділової документації, структуру та типи ділових листів

вміти :

• перекладати з рідної на іноземну мову твердження, речення загальноекономічного, суспільно-політичного та фахового характеру.

• правильно організовувати та підтримувати ділове спілкування у відповідній галузі в певних фахових ситуаціях;

• оформляти ділові папери із спеціальності

• передати свої міркування з широкого кола питань;

Для підготовки відповіді випускник використовує екзаменаційний лист, що зберігаються після іспиту. Запитання ставляться підчас іспиту.

При оцінюванні відповіді випускника Державна екзаменаційна комісія керується критеріями оцінки відповіді. Рівень знань випускника оцінюється оцінкою «відмінно», «добре », «задовільно», «незадовільно».

Критерії оцінювання

Оцінку “відмінно” одержують студенти, які переклали речення з високим ступенем коректності, у чіткий логічно об’єднаний дискурс. Аналізують інформацію з тексту та роблять власні висновки, почутого або побаченого, висловлюючи своє власне ставлення до предмету мовлення (у мовленні трапляються помилки, що не заважають спілкуванню), а також показують глибокі знання лексики, необхідної для повсякденного спілкування, у фахових ситуаціях, правил ведення ділової переписки та ділових переговорів іноземною мовою та логічне використання фахової лексики у діловому спілкуванні. Вміють чітко аргументувати відносно актуальних проблем як в соціально-економічному, політичному, історико-культурному так і в професійному житті.

Оцінку “добре” виставляється, якщо студент переклав речення з нормальним ступенем коректності, вміє читати і перекладати неадаптовані тексти та статті, користуючись словником, знаходить та аналізує необхідну інформацію. Висловлює свої міркування з широкого кола питань, використовуючи різні мовні засоби (у його мовленні можуть бути незначні помилки), вміє написати резюме та скласти діловий лист за поданою умовою, а також показує добрі знання лексики побутового характеру, фахової лексики, правил ведення ділової кореспонденції та ділових переговорів.

Оцінку “задовільно” одержують студенти, які переклали речення з невисоким ступенем коректності , які читають з розумінням поданий текст, який може містити певну кількість незнайомих слів. Студент може слабо зробити коротке повідомлення до завдань, використовуючи прості речення; у його мовленні є помилки. Слабо вміє використовувати у мовленні вивчені слова побутового та фахового спрямування. Студент допускає значні граматичні помилки.

Оцінку “незадовільно” одержують студенти, які не зуміли перекласти речення на достатньому рівні, які не могли надати певну інформацію щодо поданих завдань навіть із словником, не можуть правильно сформулювати питання та відповіді на побутову тематику, допускають суттєві граматичні помилки при спілкуванні. На слабкому рівні володіють лексикою на побутову тематику і взагалі не володіють фаховою лексикою.