10

Тема: Логіка і методологія наукового дослідження

План:

1. Сутність наукового дослідження.

2. Функції наукових досліджень

3. Види наукових досліджень

4. Етапи наукового дослідження

5. Наукові знання як результат наукового дослідження

6. Елементи наукового знання

Кінець ХХ – початок ХХІ століття характеризується стрімким розвитком науки, усіх її галузей. Не дарма сучасну епоху називають інформаційною ерою, або суспільством знання. Усе це стало можливим завдяки постійному зростанню людської потреби у пізнанні, яке здійснюється шляхом наукового дослідження.

Дослідження — це людська діяльність, скерована на вивчення світу. Первинна мета дослідження:

- відкриття,

- розуміння,

-а також розробка методів і систем, призначених для збільшення знання світу, в якому людина живе.

Рушієм дослідницької діяльності є потреба у пізнанні, науковий інтерес.

Головне призначення наукового дослідження полягає в отриманні знання про об’єктивно існуючий світ. Тому в гносеологічному аспекті йому притаманні наступні функції:

• отримання,

• нагромадження,

• поширення,

• удосконалення,

• та застосування наукових знань

Характерною рисою наукового дослідження, яка вирізняє його від інших видів дослідження є використання наукових методів. Визначальною рисою наукового методу є вимога об'єктивності, що виключає суб'єктивне тлумачення результатів. Не повинні прийматися на віру будь-які твердження, навіть якщо вони виходять від авторитетних вчених.

Наукові дослідження постачають наукову  інформацію й теорії для пояснення світу природи, його властивостей та соціального світу. Завдяки їм стає можливим застосування знання на практиці.

Наукові дослідження фінансуються із різних джерел: державою, громадськими організаціями, доброчинними організаціями та приватними групами, включно із значним числом приватних компаній. Наукові дослідження класифікуються за академічними й прикладними напрямками. За цією ознакою виділяють фундаментальні і прикладні наукові дослідження.

• Фундаментальні дослідження, проводяться головним чином, щоб виробляти нові знання незалежно від перспектив застосування, тобто здобуття знання заради самого знання. Це – відкриття законів, побудова абстрактних систем знань, які не дають зразу практичного ефекту.

Прикладні дослідження спрямовані на вирішення певних практичних завдань, вони мають на меті одержання і використання знань для практичних цілей життєдіяльності людини, а саме, розробка нових виробів, створення технологій та технологічного обладнання, нових методів лікування хвороб, медичних препаратів та медичного обладнання, нових сільгоспкультур, нових порід свійських тварин та промислових риб, нових технологій сільгоспвиробництва, пошук покладів корисних копалин, тощо.

Таким чином, наукове дослідження — це організований процес дослідження певного об'єкта (речі або явища) за допомогою наукових методів, яке має на меті встановлення закономірностей його виникнення, розвитку і перетворення в інтересах раціонального використання у практичній діяльності людей.

Об'єктом наукового дослідження прийнято називати те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника. Об'єктом наукового дослідження виступає навколишній матеріальний світ, та форми його відображення у свідомості людей, які існують незалежно від нашої свідомості, відбираються відповідно до мети дослідження. Досліджувати можна не тільки емпіричний об'єкт (історичний факт, соціальну дію, певний процес), а й теоретичний (дія закону вартості, закону класової боротьби і таке інше).

Предмет пізнання — це досліджувані з певною метою властивості, об'єкта. Наприклад, усі суспільні науки в принципі пізнають один об'єкт — суспільство, але мають різні предмети; політична економія — систему виробничих відносин, економічна статистика — кількісну сторону економічних явищ; бухгалтерський облік, аналіз і аудит — господарську діяльність підприємців та ін.