Лекція №8 Тема. Оформлення формул, таблиць, рисунків в авторському і видавничому оригіналах
1. Подання в оригіналі формульного матеріалу.
2. Подання в оригіналі таблиць.
3. Подання в оригіналі рисунків.
1. Подання в оригіналі формульного матеріалу
1. Якщо оригінал подається в рукописному вигляді, то виписувати формули слід так, щоб було чітко видно різницю між великими і малими літерами. Якщо великі і малі літери однакові за накресленням, то їх розмічають так: К (підкреслюють цю літеру двома рисочками знизу), к (підкреслюють цю літеру двома рисочками зверху).
2. Якщо використовуються літери різних алфавітів, подібні за графічним накресленням, то на полях їх пояснюють: к – укр.; k – лат.
3. Літери грецького алфавіту обводять або підкреслюють червоною пастою, готичного – синьою.
4. Символи, позначені у формулах латинськими буквами набирають курсивом.
Крім: 1) основних математичних скорочень: log, lim.
2) тригонометричні функції: tg, cos, sin.
3) хімічні елементи: H, HСl.
Їх набирають прямим шрифтом!!!!!!
5. Букву О у рукописних оригіналах відрізняють від нуля тим, що її розмічають на курсив, а нуль – горизонтальною прямою дужкою знизу.
6. геометричні знаки ( ) тощо можна ставити ТІЛЬКИ при літерах: АВ ║,СD, ∆ АВС. Без буквенних позначень геометричних об’єкт<ів ці знаки НЕ вживаються.
7. Щоб у рукописному оригіналі не сплутати знак градусу (º) з нулем (0), треба робити на полі проти рядка з цим знаком відповідні помітки.
8. Формули повинні бути написані виразно і чітко. Усі знаки повинні бути правильно розміщені за змістом формули. Під час написання формул треба зберігати розмірні співвідношення знаків та інтервалів.
9. Математичні знаки у всьому видані повинні бути одногарнітурними й однотипними.
10. Символи або цифри і символи, що йдуть один за одним і не розділені знаком, набирають без відбивки: .
11.Знаки співвідношень між частинами формули (=; >; <), знаки дій (+; –;
; :) І знаки геометричних образів ( ) відбиваються від попередніх і наступних елементів формули на два пункти:
12. В однорядковому наборі середня лінія має проходити посередині знаків =, +, -
Наприклад:
13. У дворядковій (кількарядковій) формулі ділильна лінійка має стояти точно на тій самій лінії, що й середина знаків =, + в однорядкових частинах формули: .
14. Індекси у математичних термінах не відбивають:
15. Знак суми розмічаємо як грецьку літеру.
-в однорядковому наборі середня лінія цього знака має проходити посередині знаків рівності, плюса, мінуса тощо: .
-у кількарядкових – проти основної лінії дробу: ;
-якщо в знаці є верхні і нижні підключки, то їх розташовують точно під і над знаком:
16. Дужки мають бути такого кегля, щоб вони могли закривати найвищу частину формули: .
17. Дужки одного виду повинні бути однакової висоти. У разі використання однакових за накресленням дужок зовнішні дужки мають бути за розміром більші від внутрішніх: .
18. Дужки відбиваються від елементів формули, розміщених із зовнішньої сторони, на 2 пункти, але показник степеня, що стоїть за дужкою, набирають не відбиваючи:
19.Знак кореня в оригіналі має бути такого розміру, щоб він охоплював усі елементи підкореневого виразу.
20 . Індекси у формулах:
а) позначені літерами грецького алфавіту, українського та російського, а також хімічні символи, включені як індекси, набирають прямим шрифтом без крапки!!!!!!
,
б) індекси, що являють собою скорочення одного слова мовою видання (укр.., рос.), набирають прямим шрифтом без крапки!!!!
,
в) індекси, складені з кількох скорочень українських або російських слів, пишуть прямим шрифтом з крапками після всіх скорочень, крім останнього.
(х.х. – холостий хід)
(к.з. – коротке замикання).
г) індекси, набрані латинськими літерами, набирають курсивом.
21. ПЕРЕНОСИ У ФООРМУЛАХ
а) Переносити формули можна на таких знаках: =, +, -, <, ≥, ≤, (.) – при цьому знак множення перетворюється на ×. А знаки, на яких переносять, повторюють у кінці рядка і на початку перенесеного.
б) не можна переносити на знаках ділення (:) і границі (÷).
22. Знак множення у вигляді крапочки (.) використовують ТІЛЬКИ ПЕРЕД ЧИСЛАМИ!! .Наприклад: .
Перед буквенними символами після дужок і перед ними крапку не ставлять:
23. Після парантеза (фігурної дужки), що об’єднує декілька формул, розділових знаків НЕ СТАВЛЯТЬ.
Наприклад:
24. В інших випадках при переліку формул, розміщених в окремих рядках, після кожної з них ставлять (;), після останньої – розділовий знак, якого вимагає граматична структура речення (найчастіше крапку).
25. НУМЕРАЦІЯ ФОРМУЛ:
а) номер формули пишуть у круглих дужках і виключають у правий край сторінки.
б) номер може складатися із номера розділу і порядкового номера формули у цьому підрозділі.
Наприклад: (1.3)
26. У поясненні до формули (експлікації або легенді) розшифровуються усі символи цієї формули.
При цьому:
- слово де, з якого починається експлікація, пишуть після формули, з нового рядка без абзацу. Двокрапку НЕ ставлять.
- символи починають набирати у тому самому рядку, що й слово де.
- символи розшифровують у такій послідовності, як вони наведені у формулі.
- якщо формула у вигляді дробу, то спочатку пояснюються символи чисельника, а потім ті, що подані у знаменнику.
- символ відділяють від його розшифровки знаком тире, а після розшифровки ставлять ;