
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Практикум
- •Передмова
- •Скорочення
- •1 Прогноз напрямку та швидкості вітру
- •1.1 Основні споживачі прогнозу вітру
- •1.2 Прогноз напрямку та швидкості вітру біля поверхні землі та на висотах
- •1.3 Фізико-статистичний прогноз слабкого вітру для Одеси
- •1.4 Прогноз локальних вітрів над територією України
- •2 Прогноз температури повітря
- •2.1 Основні споживачі прогнозу температури повітря
- •2.2 Прогноз мінімальної, максимальної температури та температури повітря на висотах
- •2.3 Прогноз середньої добової температури повітря при метеорологічному забезпеченні енергосистем
- •2.4 Прогноз заморозків на Україні
- •2.5 Прогноз пожежної небезпеки
- •3 Прогноз хмарності і туманів
- •3.1 Основні споживачі прогнозу хмарності і туманів
- •3.2 Прогноз форми і кількості хмар
- •3.3 Прогноз висоти нижньої межі хмар
- •3.4 Прогноз висоти верхньої межі хмар і конденсаційних хмарних слідів за літаком
- •3.5 Прогноз радіаційних туманів
- •3.6 Прогноз адвективних туманів
- •3.7 Прогноз туманів при від’ємній температурі повітря
- •4 Прогноз конвективних явищ
- •4.1 Загальні відомості про грозу та основні споживачі прогнозу гроз, граду, шквалу і смерчів
- •4.2 Оцінка готовності атмосфери до розвитку конвективних збурень
- •4.3 Основні методи прогнозу гроз і граду
- •4.4 Методи надкороткострокового прогнозу систем глибокої конвекції
- •4.5 Прогноз смерчів
- •5 Прогноз турбулентності
- •5.1 Основні споживачі прогнозу турбулентності
- •5.2 Синоптичний метод прогнозу атмосферної турбулентності
- •5.3 Нестандартні методи прогнозу атмосферної турбулентності
- •6 Прогноз опадів
- •6.1 Основні споживачі прогнозу опадів
- •6.2 Одиниці вимірювання опадів. Стихійні метеорологічні явища, обумовлені опадами
- •6.3 Типи опадів та їх загальний прогноз
- •6.4 Прогноз зливових, облогових опадів та мряки
- •6.5 Прогноз ожеледі та ожеледиці
- •7 Прогноз видимості
- •7.1 Загальні поняття видимості та основні споживачі прогнозу видимості
- •7.2 Прогноз видимості під низькими шаруватими хмарами, в серпанку і туманах
- •7.3 Прогноз видимості в опадах
- •7.4 Прогноз видимості в хуртовинах
- •7.5 Видимість при пиловій бурі та імлі
- •8 Прогноз фонового забруднення атмосфери
- •8.1 Основні споживачі прогнозу забруднення
- •8.2 Узагальнені характеристики забруднення повітря
- •8.3 Основні метеорологічні фактори, що обумовлюють рівень забруднення
- •8.4 Методи прогнозу метеорологічних умов забруднення
- •9 Прогноз морських явищ
- •9.1 Основні споживачі прогнозу морських явищ
- •9.2 Морські метеорологічні прогнози і попередження про небезпечні явища та стихійні гідрометеорологічні явища
- •Перелік морських стихійних метеорологічних явищ та їх критерії
- •В прогнозах величин і явищ погоди, які складають по акваторіях порту та моря, застосовують ті ж терміни, що і для сухопутних районів з наступними змінами і доповненнями:
- •- При тумані вказується видимість в метрах або кілометрах у градаціях, які наведені в табл. 9.2.
- •9.3 Розрахунок рекомендованих шляхів плавання суден в океані
- •Розрахунок рекомендованих шляхів плавання.
- •9.4 Прогноз тягуна
- •9.5 Прогноз обмерзання суден та гідротехнічних споруд
- •9.6 Прогноз цунамі
- •10 Складення прогностичних карт особливих явищ на нижніх та верхніх рівнях для авіації
- •10.1 Складення прогностичних карт особливих явищ на нижніх рівнях
- •10.2 Складення прогностичних карт особливих явищ на верхніх рівнях
- •10.3 Розвиток розрахункової схеми прогнозу турбулентності в ясному небі
- •Література
- •11 Струминні течії нижніх рівнів
- •11.1 Структурні параметри аномального розподілу швидкості вітру
- •11.2 Просторово-часова мінливість структурних параметрів струминних посилень вітру над Україною
- •11.3 Синоптичні умови та гідродинамічний стан нижньої тропосфери при виникненні низьких струменів над Україною
- •11.4 Розрахунок швидкості вітру біля землі з урахуванням низького струменю
- •12 Оцінка надійності, якості та ефективності методів прогнозу погоди
- •12.1 Методи оцінки якості і критерії успішності прогнозів
- •12.2 Оптимальна стратегія використання прогностичної інформації
- •12.3 Аналіз сравджуваності та економічної ефективності прогнозів
- •12.4 Оцінка якості нових та удосконалених методів прогнозу із завчасністю до 48 год у виробничих умовах
- •13 Економічна оцінка ефективності спеціалізовіаних прогнозів погоди
- •13.1 Аналіз економічної ефективності спеціалізованих прогнозів
- •13.2 Орієнтовна якісна та кількісна оцінка втрат від небезпечних і стихійних явищ погоди
- •Література
- •Предметний покажчик
- •Практикум зі спеціалізованих прогнозів погоди
- •65016, Одеса, вул. Львівська, 15
4.3 Основні методи прогнозу гроз і граду
Із врахуванням розвитку конвективної хмарності розроблено велику кількість методів прогнозу гроз як внутрішньомасових, так і фронтальних. Більшість цих методів детально викладені в «Практикумі з синоптичної метеорології» та «Практикумі з авіаційної метеорології». Нижче ми розглянемо ті методи прогнозу, які знайшли широке застосування в оперативній практиці, але не попали у вище названі «Практикуми» або мають суттєве уточнення до методики, раніш опущене.
Прогноз гроз за методом Уайтінга (Вайтинга) оснований на розрахунку за даними ранкового зондування параметра К, який визначається за формулою:
К = 2Т850 – Т500 – D850 – D700, (4.7)
де Т – температура, D – дефіцит точки роси на відповідному рівні.
Якщо в результаті розрахунку виявиться, що К < 20, то гроз очікувати не слід, якщо 20 < К < 25 – ізольовані грози, якщо 25 < К < 30 – окремі грози, якщо К > 30 – грози повсюдно.
Пояснимо терміни «ізольовані» і «окремі» грози. Ізольовані грози – це такі, коли грозу вказує одна із десяти станцій спостережень, а окремі грози – це такі, коли грозу дає одна із чотирьох станцій.
Метод Уайтінга дає хороші результати при прогнозі гроз не по пункту, а по площі, яка визначається картою ізоліній коефіцієнта К. Для цього спочатку розраховують і наносять на карту значення К, а потім проводяться ізолінії через 5 одиниць, починаючи з 20. Осередок з максимальним значенням цього коефіцієнта переноситься за потоком на 12 год і там, де він виявиться, слід прогнозувати грози.
Іноді в розраховані значення К вводиться поправка на кривизну приземних ізобар (табл. 4.1).
Таблиця 4.1 – Величина поправки на кривизну приземних ізобар
R, км |
> 1000 |
1000…500 |
500…250 |
< 250 |
циклон |
0 |
1,0 |
1,4 |
2,0 |
антициклон |
0 |
-1,0 |
-1,4 |
-2,0 |
Удосконалюючи метод Вайтінга, Н.П. Фатєєв запропонував використовувати для прогнозу гроз параметр А, який враховує розподіл вологості по висотах:
А = Т850 – Т500 – (D850 + D700 + D600 + D500). (4.8)
Якщо по розрахунках виходить, що А ≥ 0, то в прогнозі слід враховувати грозу.
Прогноз гроз за методом Г.Д. Решетова проводиться за трьома параметрами, які знаходяться за допомогою аерологічної діаграми: висота вершин купчасто-дощової хмарності (Нвмх), значення температури повітря на цій висоті (Твмх) і вертикальна потужність хмари (ΔНвмх) в шарі від’ємних температур (від висоти нульової ізотерми в частинці, що піднімається, до рівня Нвмх).
При наявності сприятливих для формування гроз синоптичних умов, до яких віднесено наявність фронтальних розділів (особливо холодних фронтів), зони поблизу вершини хвилі, центральної частини молодого або розвинутого циклону, навколо точки оклюзії, улоговини в теплому секторі циклону, а також малоградієнтного поля тиску на приземній карті і улоговини (осередку) холоду на висотах, можливість виникнення гроз визначається за графіком (рис. 4.1).
Рис. 4.1 – Графік для прогнозу гроз за методом Г.Д. Решетова.
Графік побудований за результатами дискримінантного аналізу, демаркаційна лінія на ньому є графіком дискримінантної функції:
L1 = -0,042Tвмх + 0,10ΔН вмх – 0,562.
Зона «грози» відповідає значенням L1 ≥ 0, «без грози» – L1 < 0.
Комплексний графік Г.Д. Решетова дозволяє одночасно прогнозувати грозу і град (рис. 4.2).
Рис. 4.2 – Номограма для прогнозу гроз і граду за методом Г.Д. Решетова.
Роз’яснювати, як користуватись графіком, недоцільно.
До речі, за даними Шоуолтера, якщо перегрів хмари ΔТ = 13 ± 2 °С, то практично завжди слід чекати зливовий дощ і грозу. Шоуолтер рекомендує будувати криву стратифікації від рівня 850 гПа.
Швидкість вертикальних токів у хмарі (w↑, м·с-1) можна визначити за формулою, запропонованою О.О. Васильєвим та С.М. Шметером:
де D –діаметр хмари, км; ΔT – перегрів хмари (максимальна різниця температур на вологій адіабаті і кривій стратифікації, °С).
Наведемо декілька практичних рекомендацій. Якщо гроза очікується на холодному фронті, а різниця температур повітряних мас в зоні фронту ≥ 10 °С, то гроза буде обов’язково. При цьому, якщо температура холодної повітряної маси (Тх) близько 10 °С, то слід очікувати зливовий дощ і грозу, а якщо Тх ≥ 20 °С, то – грозу, град і шквалисте посилення вітру до 20…25 м·с-1 і більше.