2.2. Основи класіфікації та індексації будівельних машин

У будівництві використовується понад 1000 типорозмірів будівельних машин ,які можна класифікувати за такими ознаками : за призначенням (технологічною ознакою); принципом дії; родом використовуваної енергії; ступенем рухомості; універсальності.

За призначенням будівельні машини поділяються на такі класи: транспортні; транспортуючі та вантажно-розвантажувальні; вантажопідйомні; для земельних робіт; для свайних робіт; для переробки і сортування кам’яних матеріалів; для виготовлення, транспортування та укладання бетонних і розчинних сумішей; для опоряджувальних робіт; ручні машини (механізований інструмент). Всередині кожного класу вирізняються окремі групи, типи, типорозміри відповідно до технологічних, конструктивних і технічних параметрів машини.

За принципом дії розрізняють машини періодичної (циклічної) та безперервної дії. Переваги перших (стрілові крани, одноківшові екскаватори, бульдозери, скрепери та ін.): їх універсальнісь і можливість використання в різних умовах. Переваги других (конвейєри, багатоківшові екскаватори та навантажувачі, насоси та ін.): їх велика продуктивність і кращі техніко-економічні показники.

За родом використовуваної енергії розрізняють машини з двигуном внутрішнього згорання та електричні.

За ступенем рухомості машини поділяються на стаціонарні, переносні та пересувні. Останні можуть бути самохідними, причепними і напівпричепними. Понад 90 відсотків машин у будівництві мають власний ходовий пристрій.

За ступенем універсальності розрізняють машини універсальні, оснащені різними видами змінного робочого обладнання для виконання різних технологічних операцій, та спеціалізовані, які мають один вид робочого обладнання.

На більшість будівельних машин, які випускають у нашій країні, розповсюджується єдина система індексації, відповідно до якої кожній машині присвоюється індекс (марка), яка містить цифрове і буквене позначення. Літери індексу, розміщені перед цифрами, вказують вид машини (ЕО- одноківшові будівельні екскаватори, ЕТР- екскаватори траншейні роторні, ДЗ- землерийно - транспортні машини, КС- стрілові самохідні крани, КБ- будівельні баштові крани, ТО- одноківшові навантажувачі і т.д.), а цифрова частина індексу означає характеристику машини (розмірна група, тип ходового обладнання, виконання робочого обладнання і т.д.). Після цифрової частини в індексі можуть бути літери, які символізують модернізацію машини (А,Б,В і т.д.), умови їх спеціального використання (північне, тропічне, для сухих та вологих тропіків і т.п.).

3. Техніко-економічні показники використання будівельної техніки.

Головний параметр конструктивно-експлуатаційної характеристики машини - продуктивність, тобто кількість продукції, яку машина виробляє за одиницю часу. Продуктивність машини залежить від її конструктивних властивостей, виробничих умов, у яких вона працює, кваліфікації і майстерності працівника, організації будівництва і технології виробництва будівельно-монтажних робіт. Розрізняють 3 категорії продуктивності машин: теоретичну (конструктивно-розрахункову), технічну та експлуатаційну.

Теоретична продуктивність П_р - це кількість продукції, яка виробляється за одну годину чистої (безперервної) роботи, при умовному матеріалі і розрахункових швидкостях. Вона застосовується для порівняння машин різних типорозмірів.

Технічна продуктивність П_т - це кількість продукції, що виробляється за одну годину безперевної роботи, але з урахуванням виробничих умов (конкретних умов роботи):

П_у=П_р×К_у; (2.5)

де К_у - коефіцієнт, який враховує конкретні умови роботи; так, для екскаваторів - це група грунту, висота забою, коефіцієнт наповнення ковша, кут повороту.

За цією продуктивністю оцінюють ступень наближення до максимального виробітку в конкретних умовах роботи машини.

Для машини циклічної дії технічна продуктивність

, (2.6)

де q - кількість продукції, що виробляється за один робочий цикл, штуки, м³ або кг; t_ц - тривалість робочого циклу, с.

Для машини безперервної дії, яка переміщає сипучі вантажі:

, м³/год, (2.7)

або

, т/год; (2.8)

штучні вантажі

, м³/год, або т/год, (2.9)

де S - розрахункова площа перерізу матеріалу, що переміщається, м²; u- швидкість руху цього матеріалу, м\с; r- щільність матеріалу, т\м³; q^/ - кількість однієї порції матеріалу, м³ або т; а - відстань між окремими порціями матеріалу, м.

Експлуатаційна продуктивність П_е - це кількість продукції, що виробляється за одиницю часу з урахуванням як конкретних умов, так і всіх перерв у роботі, які викликані вимогами експлуатації, організаційними причинами та неполадками. Розрізняють такі три норми експлуатаційної продуктивності: годинна, середньо-годинна та річна.

Годинна - виробнича норма виробітку, враховує перерви лише по конструктивно-технічним і технологічним причинам в межах робочої зони, при цьому не враховуються простої за метеорологічними та організаційними причинами:

П_е=П_т ×К_в ×К_п, (2.10)

де К_вК_п - коефіцієнти використання робочого часу та продуктивності (останній враховує стан машини, кваліфікацію машиніста та ін.).

Ця продуктивність - основний робочий параметр, за яким підбирають комплекти машин для комплексної механізації. При цьому продуктивність головної машини повинна дорівнювати або ж бути дещо меншою (на 5-10 відсотків) продуктивності допоміжних машин.

Середньогодинна або середньозмінна - кошторисна норма виробітку, яка враховує усі перерви та простої машини, пов’язані з переходом машини в межах майданчика, з об’єкта на об’єкт, а також за метеорологічними і організаційними причинами, що не залежать від керівництва:

П_{е зм} =П_е ×Т_з ×К_з , (2.11)

де Т_з - кількість годин у зміні; К_з - коефіцієнт використання машини протягом зміни.

Річна експлуатаційна продуктивність - директивна норма виробітку, розраховується на списковий склад парку.

Крім продуктивності при оцінці технічного рівня та якості будівельних машин використовується показник економічної ефективності їх використання - сумарно приведені затрати (грн):

З=С+Е_нК , (2.12)

де С - розрахункова собівартість річного обсягу продукції машини, грн; Е_н - нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень; К- одноразові капіталовкладення на створення машини, грн.

Економічна ефективність від використання нової машини визначається як різниця приведених затрат на виробітку одиниці продукції за порівнюваними еталонним і прийнятим варіантами.

Основні показники, що характеризують використання машинного парку: коефіцієнт змінності, використання машин за часом, виконання норм виробітку, технічної готовності парку.

Коефіцієнт змінності роботи парку машин

, (2.13)

де - відповідно кількість машино-змін і машино-днів, відпрацьваних усіма машинами даного виду за розрахунковий період.

Коефіцієнт використання парку машин

, (2.14)

де t_i кількість годин, відпрацьованих усіма машинами даного виду за певний період; t_o - загальна кількість машино-днів знаходження усіх машин даного виду в господарстві.

Коефіцієнт технічної готовності

, (2.15)

де N_пр - кількість працездатних машин у відповідний день; N_заг - загальна кількість машин у парку.

Показник виконання норм виробітку машин

, (2.16)

де V_ф - фактичний виробіток машин; V_н - встановлена норма виробітку.