Локалізація ізотопів в органах і тканинах людини

(Е.Ф.Черкасов, В.Ф.Кирилов)

ШК — шлунково-кишковий тракт, ТК — тонка кишка, НТК — нижні відділи товстої кишки

Ізотоп	Період напіврозпаду	Стан ізотопу в сполуці	Критичний орган
Тритій-3	12,86 роки	Газ	Весь організм
Водень-14	6568 роки	Розчинний	Жирова тканина
Натрій-24	14,5 год.	Розчинний Нерозчинний	ШК (ТК) (НТК) ШК
Фосфор-32	14,6 дні	Розчинний Нерозчинний	Кісткова тканина Легені, ШК (НТК)
Зал із о-55	3 роки	Розчинний Нерозчинний	Селезінка Легені, ШК (НТК)
Кобальт-60	5,25 роки	Розчинний Нерозчинний	Весь організм ШК (НТК) Легені, ШК (НТК)
Стронцій-90	28,4 роки	Розчинний Нерозчинний	Кісткова тканина Легені, ШК (НТК)
Йод-131	8,06 дні	Розчинний Нерозчинний	Щитовидна залоза Легені, ШК (НТК)
Золото-158	2,69 дні	Розчинний Нерозчинний	ШК (НТК) ШК (НТК)
Радій-226	1620 років	Розчинний Нерозчинний	Кісткова тканина Легені, ШК (НТК)
Торій-232	1,4x10 років	Розчинний Нерозчинний	Кісткова тканина Легені, ШК (НТК)
Уран-238	4,5x10 років	Розчинний Нерозчинний	Нирки Легені, ШК (НТК)
Цезій-137	ЗО років	Нерозчинний	М’язова тканина

Доза опромінення до 0,25 Гр (25 рад) звичайно не спричиняє значних відхилень у за­гальному статусі та крові. Доза 0,25-0,5 Гр (25-50 рад) може призвести до окремих відхилень у складі крові. Доза 0,5-1 Гр (50-100 рад) зумовлює нерізко виражені зміни в картині крові, порушення функції нервової системи. Пороговою дозою для гострого променевого ураженя прийнято вважати одноразове опромінення дозою 1 Гр (100 рад). У разі подальшого опромі­нення дозою 150 рад і більше ймовірно є можливість виникнення хронічної променевої хво­роби.

В оцінці наслідків впливу радіації на людину слід враховувати таку закономірність: чим менша доза опромінення, тим більше значення для прояву його наслідків мають відмін­ності в чутливості організму до радіації і здатність до відновлення.

За умов підвищеної функціональної працездатності органа чи тканини (наприклад, молочної залози в період лактації) радіочутливість їх збільшується.

Іонізуюча радіація чинить різноманітний вплив на організм. Вона негативно познача­ється на поділі клітин (кількість ділень після опромінення дозою 600 Р зменшується у 30-40 разів), під її впливом збільшується число хромосомних змін.

Іонізуюча радіація може несприятливо впливати на ембріон і плід тварини га людини, що пояснюється чутливістю молодих клітин, які діляться, до опромінення. Тератогенний ефект опромінення залежить від стадії внутрішньоутробного розвитку.

Уражуюча дія радіації на плід людини (тератогенний ефект) можлива, якщо дози опромінення перевищують 20-25 бер. У той же час слід враховувати, що в разі опромінення меншими дозами можуть виникати такі зміни в клітинах, які не виявляються сучасними ме­тодами дослідження, але становлять потенційну загрозу і можуть виявитися через багато ро­ків після опромінення. Генетично значною, тобто такою, що здатна спричиняти патологічні зміни в хромосомному апараті, вважають дозу, яка дорівнює 10 бер. Доза, що спонтанно по­двоює показник частоти мутацій у статевих клітинах людини, коливається залежно від різ­них умов від 0,1 до 12 Р.