- •Лекція №4 Екологічні аспукти здоровя і хвороб людини. План лекції
- •Характер впливу чинників навколишнього середовища на здоров’я людини
- •Генетичні наслідки забруднення навколишнього середовища
- •Чинники (мутагени), здатні спричинити зміни спадкових ознак
- •Онкологічні захворювання та їх зв’язок з екологічними особливостями середовища нроживання
- •Профілактика онкозахворювань
- •Радіаційне забруднення навколишньою середовища та його вплив на здоров'я людини
- •Локалізація ізотопів в органах і тканинах людини
- •Народні засоби профілактики і подолання променевої хвороби
Чинники (мутагени), здатні спричинити зміни спадкових ознак
Забруднення навколишнього середовища неминуче призводить до збільшення захворюваності населення, оскільки деградація середовища проживання зумовлює, з одного боку, збільшення числа генетичних мутацій (генетичного вантажу популяції); з іншого — збільшується кількість випадків неспадкових захворювань.
Мутації мають дві форми: генеративні мутації, що виникають у зародкових клітинах і передаються по спадковості, та соматичні мутації, що з'являються в одній клітині людського тіла і не передаються нащадкам; виникаючи в будь-якій соматичній клітині, такі мутації успадковуються тільки нащадками цієї клітини, внаслідок розмноження якої утворюється мутантна тканина. Соматична мутація у низці випадків призводить до розвитку ракової пухлини.
Онкологічні захворювання та їх зв’язок з екологічними особливостями середовища нроживання
За статистичними даними, впродовж останніх десяти років відзначається зростання злоякісних новоутворень серед населеня України на 27%. Щороку виявляється 5192 особи, які уперше захворіли на рак. Кількість хворих на рак збільшується на 1,5-4% за рік залежно від регіональних особливостей.
Новоутворення (неоплазма, бластома) являють собою особливу форму росту тканини, яка характеризується вираженою автономією. Пухлини ділять на доброякісні та злоякісні. Доброякісні пухлини дуже близькі за своєю структурою та обміном до нормальної тканини, чітких розмежувань між ними немає. Злоякісна пухлина характеризується необмеженим ростом, автономністю і призводить організм до загибелі.
Як відомо, онкологічні захворювання, поряд із серцево-судинною патологією, зумовлюють найбільшу смертністьСмертність від онкологічних захворювань (Р.Долл, Р.Піто).
-
№
п/п
Фактор або клас факторів
Відсоток усіх випадків смерті під раку
Найбільш точна оцінка
Діапазон можливих оцінок
1
Тютюн
ЗО
25-40
2.
Алкоголь
3
2-4
3.
Харчові добавки
1
2-5
4.
Професія
4
2-8
5.
Забруднення атмосферного повітря
6
7-8
6.
Продукти промислового виробництва
3
3-5
7.
Лікарські препарати
1
0,5-3
8.
Геофізичні фактори
3
2-4
9.
Порушення дієти і харчування
35
10-70
Нерівномірність поширення онкологічних захворювань у різних регіонах та зміна показників захворюваності залежно від міграції населення переконливо доводять зв’язок виникнення раку з екологічними особливостями існування людини.
Епідеміологічними дослідженнями встановлено, що онкологічні хвороби мають полі- етіологічну природу. Канцерогенні чинники, що спричиняють виникнення злоякісних новоутворень, мають як ендогенну, так і екзогенну природу
Природа канцерогенних чинників, які спричиняють онкологічні хвороби людини
Як видно з рисунка, більшість онкогенних агентів утворюється та циркулює в природі, а інші виникають в організмі чи зумовлюють канцерогенний ефект, комплексуючись із зовнішніми чинниками.
Дослідники в галузі епідеміології раку простежують чітку кореляцію між захворюваністю та умовами життя населення різних географічних зон і районів. Це свідчить про важливу роль навколишнього середовища в онкологічній захворюваності населення.
За даними Міжнародного агенства з вивчення раку (МАВР), виникнення приблизно 85% пухлин людини можна пов’язати із впливом чинників навколишнього середовиша. Це. зокрема, стосується новоутворень органів дихання, печінки, травного каналу.
Серед онкогенних чинників найбільшу небезпеку становлять хімічні канцерогенні речовини
Для дії онкогенних хімічних речовин характерно такс: 1) злоякісні пухлини виникають не відразу після початку дії онкогенів, а через певний прихований (латентний) період (15-20 років); 2) чим більша доза і тривалість дії онкогену, тим коротший латентний період і тим злоякіснішою буває пухлина. Ця закономірність чітко простежується у тих, хто палить: чим більше цигарок випалюється за добу, тим частіше розвивається рак легень (серед тих, хто випалює 40 цигарок за день, рак легень трапляється у 20 разів частіше, ніж у тих, хто не палить).
Локалізація злоякісних пухлин може залежати не лише від тої о. яким шляхом онкоген надходить до організму (через повітря, травний тракт, через забруднення шкіри), а й від хімічної природи речовини: азбест призводить до раку легень, гортані, травного каналу; бензидин — до раку сечового міхура; бензол спричинює лейкоз; вінілхлорид — рак печінки, головного мозку, лейкоз; миш’як та його сполуки — рак шкіри, легень, печінки; ароматичні аміни та розчинники (наприклад, у гумовій промисловості) — рак сечового міхура, лейкоз; сажі, смоли, мінеральна олія — рак шкіри, легень, сечового міхура, травного каналу; хром та його сполуки — рак легень; кадмій — рак простати та ін.
Зростання захворюваності на злоякісні пухлини триває в усіх країнах світу, а особливо в індустріально розвинутих зі значним забруденням навколишнього середовища відходами промисловості, пестицидами, нітратами, радіонуклідами.