- •Лекція №4 Екологічні аспукти здоровя і хвороб людини. План лекції
- •Характер впливу чинників навколишнього середовища на здоров’я людини
- •Генетичні наслідки забруднення навколишнього середовища
- •Чинники (мутагени), здатні спричинити зміни спадкових ознак
- •Онкологічні захворювання та їх зв’язок з екологічними особливостями середовища нроживання
- •Профілактика онкозахворювань
- •Радіаційне забруднення навколишньою середовища та його вплив на здоров'я людини
- •Локалізація ізотопів в органах і тканинах людини
- •Народні засоби профілактики і подолання променевої хвороби
Лекція №4 Екологічні аспукти здоровя і хвороб людини. План лекції
Поняття про соціальне здоров'я.
Закономірності захворюваності населення України, які мають екологічні аспекти.
Чинники які здатні спричиняти спадкову мутацію.
Онкологічні захворювання, їх причини, рання діагностика.
Адаптивна, реактивна і резистентна здатність організму людини.
Поняття про біологічні ритми людини.
Екологічний світогляд людини як обов'язковий елемент валеологічного світогляду.
Мета: усвідомити поняття про соціальне здоров’я; закріпити знання про чинники техногенного забруднення довкілля та вплив антропогенних порушень біосфери Землі на здоров’я людини.
Термінологічний словник: чинники здоров’я, об’єктивні чинники здоров’я, суб’єктивні чинники здоров’я, техногенне забруднення, антропогенне забруднення, адаптивна здатність організму, резистентна здатність організму, реактивна здатність організму, десинхроноз, екзогенні біоритми, онкологічні захворювання, гепатогенні зони, геопатія, біолокація.
Характер впливу чинників навколишнього середовища на здоров’я людини
Доведено, що в системі факторів, які визначають процес формування і збереження здоров’я сучасної людини екологічні займають суттєве місце — 17-20%.
Екологічні аспекти здоров’я людини
Для здійснення первинної профілактики деяких захворювань людини потрібно передусім встановити причинно-наслідкові зв’язки між екологічними чинниками, що мають патогенний характер, і її здоров'ям. Так, наступальна стратегія системи охорони здоров'я, яка знайшла вияв у практичних рекомендаціях щодо змін технологічного процесу на деяких підприємствах, пов’язаних із забрудненням атмосферного повітря, призвела до різкого зниження рівня злоякісних новоутворень, хвороб органів дихання та інших захворювань.
Вторинна профілактика більш складна, оскільки вона проводиться на індивідуальному рівні і залежить від сформованості культури здоров'я індивіда, його свідомості, рівня обізнаності з питань оптимізації впливу патогенних екофакторів. Якщо первинну і вторинну профілактику проводять не на належному рівні, виникають і розвиваються хвороби, накопичується кількість хронічних захворювань з відповідними наслідками.
За останні десятиріччя особливості екології знайшли своє відображення у рівнях і характері здоров'я населення та в показниках захворюваності інфекційної та неінфекційної природи. Серед останніх перші рангові місця посідають хвороби органів дихання (І), системи кровообігу (II), злоякісні новоутворення, психічні розлади (III), травми та отруєння, спадкові хвороби (IV).
Розглянемо деякі закономірності захворюваності населення України, які мають екологічні аспекти.
Генетичні наслідки забруднення навколишнього середовища
Народонаселення певного регіону є формою існування людини в конкретних умовах середовища. Воно є своєрідною біологічною системою, функція якої — збереження та відтворення виду Homo sapiens в умовах його існування.
Ще 1866 р. Г.Мендель довів, що будь-які ознаки організму визначаються різноманітними поєднаннями спадкових чинників, котрі передаються від батьків до нащадків через статеві клітини. Відкриті Г.Менделем спадкові чинники датський біолог Йогансен у 1909р. запропонував називати генами. Він також увів генетичні терміни “генотип” — сукупність генів, локалізованих у хромосомах та цитоплазматичних структурах зиготи (диплоїдно: клітини, що утворюється внаслідок злиття чоловічої та жіночої статевих клітин), і “фенотип” — сукупність ознак та властивостей організму, прояви яких зумовлені взаємодією генотипу з умовами внутрішнього і навколишнього середовища.
Несподівані зміни спадкових ознак називають мутаціями. Сьогодні ми вже знаємо, що спадкові зміни можуть статися не тільки внаслідок змін генетичної інформації, котра записана в молекулах хромосомних нуклеїнових кислот, а й унаслідок цитоплазматичних мутацій. тобто модифікації спадкових самовідтворюваних цитоплазматичних структур.
Нині близько 37% населення нашої країни проживає в екологічно несприятливих умовах, що призвело до швидкого зростання захворюваності, пов’язаної з погіршенням навколишнього середовища
Як відомо, порушення середовища існування народонаселення певного регіону , погіршення екологічного стану ведуть до непродуктивної зміни генофонду, накопичення генетичного вантажу популяції.
У природних умовах мутації з'являються під впливом чинників внутрішнього та навколишнього середовища. Чинники, здатні спричинити мутацію, мають назву мутагенів. Вони бувають фізичні, хімічні та біологічні