Засідання шкільного методичного об'єднання класних керівників «гендерне виховання школярів»

„Жінки і чоловіки є двома половинками людства і те, як побудовані стосунки між ними, моделює людські стосунки взагалі”. Ріон Айслер

Існують два першоджерела справедливості: нікому не шкодити і приносити користь суспільству”. Цицерон

Людина не обирає, ким народиться: чоловіком чи жінкою. Але, на жаль, саме стать починає визначати все її або його подальше життя. З дитинства до дітей по-різному ставляться залежно від того, хлопчик це чи дівчинка, встановлюючи різні правила поведінки. Що ми говоримо хлопчику, а що дівчинці? «Дай здачі, ти ж хлопчик», – кажемо хлопчику, може, саме такими словами закладаючи його майбутню агресивну поведінку. «Не плач, ти ж не дівчинка», – транслюємо почуті ще від своїх батьків слова, не задумуючись, як після цих слів хлопчик буде ставитись до дівчинки. Як до «плакси»? Як до нижчої істоти? «Будь охайною, не забруднися, ти ж дівчинка» – звично дорікаємо доньці, не звертаючи уваги на плями на одязі її брата. А що, хлопчикам не потрібно бути чистими й охайними? «Веди себе тихіше, будь скромнішою, ти ж дівчинка» – повчаємо сміливу й ініціативну дівчину. Саме у такий спосіб сім'я й оточення закладають дітям різні стандарти поведінки. З моменту свого народження людина стає об’єктом впливу ґендерної системи У процесі виховання родина (в особі батьків та родичів), система освіти (в особі виховательок дитячих установ і освітян), культура загалом (через книжки та засоби масової інформації) впроваджують у свідомість дітей гендерні норми, формують певні правила поведінки і створюють уявлення про того, хто є «справжній чоловік» і якою повинна бути «справжня жінка». Згодом ці «гендерні норми» підтримуються за допомогою різних соціальних (наприклад, право) і культурних механізмів (наприклад, стереотипи в ЗМІ). Так поступово формуються стереотипні ролі чоловіка і жінки, які і суспільство і їхні носії починають вважати вродженими, споконвічно властивими жінці чи чоловікові з моменту народження. Суспільство навіть риси характеру людини ділить на «чоловічі» й «жіночі». Наприклад: Чоловічі: мужність, агресивність, відвага, розум, нечутливість до болю… Жіночі: слабість, м'якість, толерантність, емоційність, покірність… Хоча твердження, що та чи інша риса характеру властиві тільки жінці або тільки чоловікові є неправдивим. Фахівці давно довели, що індивідуальні відмінності між людьми набагато більші, ніж між статями, жодна з рис характеру не є монопольним надбанням однієї статі. Насправді від факту народження ми успадковуємо лише стать та статеву відмінність. Під біологічною статтю розуміються анатомічні і фізіологічні особливості людини: зовнішні статеві ознаки, репродуктивна функція – здатність до зачаття і народження дитини. Статева різниця між чоловіком і жінкою очевидна, хоча навіть з біологічної точки зору між жінкою і чоловіком більше схожостей, ніж відмінностей. Єдина чітка і значуща біологічна відмінність між жінкою і чоловіком полягає в їх ролі у відтворенні потомства. Скажімо, чоловіки не можуть народити дитину, але вони її зачинають. Жінка, на відміну від чоловіків, виношує в своєму лоні дитину та годує немовля своїм молоком. А ось інші такі «типові» відмінності статі, як, наприклад, високий зріст, більша вага, мускульна маса і фізична сила чоловіків досить непостійні і набагато менше пов’язані з статтю, ніж прийнято вважати. Наприклад, жінки з Північно-Західної Європи загалом вище зростом, ніж чоловіки з Південно-Східної Азії. Всі ми бачили навколо себе сильних фізично жінок і слабких, тендітних чоловіків. На відміну від незмінної природної особливості обох статей поняття гендер (gender – англійською мовою перекладається як рід і стосується категорії мови) означає сукупність соціальних та культурних норм, які суспільство наказує виконувати людям залежно від їхньої біологічної статі. Досить точно поняття ґендер сформульовано в канадській Хартії прав і свобод, де ґендер є окресленим набором характеристик у культурному аспекті, що визначають соціальну поведінку жінок і чоловіків та стосунки між ними. Таким чином, гендер стосується не просто жінок та чоловіків, а й відносин між ними та шляхів їх соціальної побудови. Концепція ґендеру враховує чоловіків і жінок подібно до концепції класу, раси та національності, без неї неможливе правильне розуміння тих процесів, які відбуваються в суспільстві. Отже, гендер як поняття визначає соціальну та культурну іпостась людини. Тобто чоловіки і жінки є культурним продуктом своїх суспільств, тому відчуття приналежності кожної людини до чоловічого чи жіночого гендеру як одиниці соціуму виховується все життя, протягом якого вони засвоюють ті поведінкові нормативи, які будуть їх характеризувати як чоловіка або жінку. Ці соціостатеві (гендерні) ролі чоловіка або жінки нав'язуються через одяг і поведінку (змалечку у дітей різної статі вже різний одяг, різні іграшки, потім – різні обов'язки в родині); через формування різних психологічних якостей (сім'я і школа заохочують розвиток одних якостей і притлумлюють інші залежно від того, хлопчик це чи дівчинка); через розвиток здібностей дівчат і юнаків у визначеному напрямку; через настанови чоловікам і жінкам займатися різними видами діяльності, мати різні професії тощо. У такий спосіб виникає поняття традиційної чоловічої і жіночої гендерної ролі. Гендерна роль розуміється як виконання певних соціальних розпоряджень та «очікувань» – тобто відповідно до певної статі поведінка у вигляді мови, манер, одягу, жестів тощо. Хоча антропологи, етнографи й історики давно встановили відносність уявлень про «типово чоловіче» або «типово жіноче»: те, що в одному суспільстві вважається чоловічим заняттям (поведінкою, рисою характеру), в іншому визначається як суто жіноче. Зрозуміти, де йдеться про гендерні відмінності між людьми, а де статеві – досить нескладно. Бо біологічна стать і її функції не змінюються в категоріях «час-простір», у той час як ґендер і його настанови змінюються. І дві тисячі років тому жінки народжували дітей та вигодовували їх грудьми; всюди чоловік – в Японії, Україні чи Америці –залишається чоловіком з усіма його статевими ознаками і функціями. Виходить, це – статеві відмінності між людьми. Ще якихось сто років тому деякі вчені з повною серйозністю дискутували, чи можуть жінки вчити математику, і дійшли висновку, що вища освіта завадить жінці народжувати дітей. А сьогодні в Україні більшість людей із вищою освітою – жінки. Жінки в Україні успішно займаються політикою і бізнесом, що було б неможливо пару сотень років тому. На жаль, у різних державах жінки сьогодні по-різному можуть себе реалізувати. Є величезна різниця між становищем жінки в Україні і, скажімо, в Афганістані. Такі відмінності в становищі жінок і чоловіків у суспільстві залежно від країни або сторіччя (простору й часу) є гендерними.

Поняття «гендер» стає дедалі більш звичним в Україні. Проте розуміння рівності прав і можливостей жінок та чоловіків, тобто гендерної рівності, часто підмінюється викривленим і спрощеним трактуванням цього явища як «різновиду фемінізму». Тому окремо зупинимося на різниці між ними. Фемінізм як рух захищає людські права насамперед жінок, крок за кроком змінюючи ситуацію у світі. Саме фемінізм як рух жінок допоміг стати жінкам повноправними громадянками своїх країн: отримати паспорт, виборче право, право на освіту та достойну роботу, можливості самостійно влаштовувати своє життя тощо. На всьому цьому шляху боротьба жінок за рівні права супроводжувалася і до цього часу супроводжується численними проявами феміністичної фобії. Тож «ґендер» більшістю в нашій країні чомусь сприймається як виключно жіноче питання, хоча насправді воно кардинально відмінне від фемінізму. Це одна з найважливіших складових життя людини, яка стосується всіх його сторін і яка ставить у центр не проблеми жінок, а досягнення паритетних відносин між двома статями. Гендер є ключем до вирішення проблем не тільки жінок, а й всього суспільства. А гендерна рівність, захищаючи права та можливості обох статей, є основою прав та свобод жінок і чоловіків. Тому коли мова йде про ґендер, то це не обмеження прав чоловіків, а створення можливості для самореалізації й жінок, і чоловіків. Гендерні зміни передбачають використання людського ресурсу обох статей, а не тільки однієї половини. Стать не є першопричиною психологічних чи соціальних відмінностей між чоловіками та жінками, тому біологічний фактор не повинен визначати долю чоловіків та жінок в Україні. 

Практична частина

Мета заняття: формування поняття такої важливої соціальної категорії як «ґендер»; виховання засад ґендерної рівності та поваги до прав і свобод кожної статі.

Вступне слово Ми всі дедалі частіше чуємо і використовуємо слово «ґендер». Часто думають, що це поняття, яке торкається виключно захисту прав жінок. Проте це не так. В нашій країні прийнято Закон про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Отже ґендер – це те, що стосується нас всіх, бо всі ми є людьми, і, як все живе в природі, поділяємося на дві статі. Чим же ґендер відрізняється від статі? Чому вважається, що поняття «ґендер» є ключовим у поступі будь-якої країни до демократії і щасливого, заможного життя? Саме над цим ми будемо роздумувати і саме це будемо аналізувати сьогодні. Отже, темою нашого заняття буде: «Ґендерне виховання школярів».

Після вступного слова обговоріть з групою графік роботи, а потім запропонуйте прийняти Правила.

Вправа «Що нас об’єднує і в чому ми індивідуальність»

Мета: зближення присутніх, збільшення толерантності та позитивізму в групі, введення в мету заняття.

Виконання вправи

І варіант Присутніх в колі об’єднайте в трійки. Кожна трійка отримує завдання: «Визначитися, що у вас спільного, а в чому кожна особа в трійці є неповторною і відрізняється від інших в своїй команді». ІІ варіант Допоможіть групі сформувати чотири команди. Роздайте командам великі аркуші з намальованим капелюхом та паперові кружечки різного кольору по кількості осіб в команді. На капелюсі намалювали, що є спільного (однакове), на кольоровому кружечку – відмінність від групи. Хтось від команди представить спільну роботу, а напис на кружечку зачитується особисто.

Презентація Одна особа від команди презентує їхню «спільність», а потім кожна особа в трійці коротко розповідає про свою індивідуальність/відмінність від інших. Перша трійка зголошується добровільно, а наступних вже запрошуєте ви, йдучи по колу.

Подякуйте групі. Обговорення в цій вправі не проводиться. До її підсумків ви звернетеся в наступних вправах. 

Вправа «Малюємо ромашку»

Мета вправи: формування навичок самопізнання.

Виконання вправи Запропонуйте кожному і кожній у колі намалювати на листочку паперу велику ромашку, в серединці якої вони мають вписати своє ім’я. На пелюстках слід написати слова (по одному на кожній пелюстці), що показують найсуттєвіші їхні суспільні ролі, позиції чи назви соціальної, культурної або конфесійної групи, до якої кожна особа себе відносить (наприклад: учениця, українець, киянка, львів’янин, християнка, мусульманин, дівчина, хлопець тощо). Допоможіть присутнім провести презентацію своїх визначень.

Обговорення:

Які визначення зустрічалися найчастіше за все?

Які визначення – ролі і позиції – виявилися поодинокими?

Чи говорять наші квіти про те, що нас об’єднує?

Підсумок у цій вправі проводити не потрібно, оскільки наступна вправа є її ігровим продовженням.

 Вправа «Традиційні уявлення про чоловіка та жінку»

Мета: дати можливість групі за короткий термін осягнути нову інформацію та, спираючись на надані факти, зробити висновки.

Виконання вправи Поділіть навпіл великий аркуш паперу. На одній половинці напишіть «жінка», на іншій – «чоловік». Коротко нагадайте групі правила мозкового штурму, а потім запропонуйте перелічити всі ті слова, які зазвичай характеризують жінок (наприклад: ніжна, тендітна, лагідна, вродлива...). До списку додайте слово «мати». Відповідно заповнюється друга половина. Зрозумілою, що там ви додасте (якщо цього не зробить група) слово «батько».

Після заповнення обох колонок візьміть і замініть «заголовки» – закресліть слово «жінка» і напишіть «чоловік»; відповідно замініть в іншій колонці слово «чоловік» на «жінка». Група має визначити, чи зміняться від цього характеристики. Підведіть групу до того, що всі характеристики, крім слів «мати» та «батько», залишаться незмінними. Обговорення поки що не проводьте.

Підсумок: Насправді, єдиною різницею між чоловіком та жінкою є те, що вони мають різну анатомію та різні функції у відтворенні потомства. Така різниця називається біологічною статтю. Проте, все ж, дівчата та хлопці, жінки та чоловіки відрізняються одне від одного? Так, звісно. От про цю різницю, яка називається «ґендер», ми і поговоримо в наступних вправах.

  Вправа «Що таке ґендер»

Мета: ідентифікація поняття «ґендер» та його відмінність від поняття «стать».

Виконання вправи Спочатку проведіть коротку дискусію щодо справедливості тверджень:

Домашнє господарство – справа жінки, а не чоловіка.

Кар’єра заважає жінці бути хорошою жінкою та матір’ю.

Чоловік мусить бути главою сім’ї та контролювати сімейне життя.

Дайте визначення поняття «ґендер» зі словника, що знаходиться в кінці посібника.

Обговорення: Обговоріть із групою визначення «ґендер», як і наскільки правильно група його зрозуміла. Окресліть «ґендерні ролі» чоловіків і жінок, як вони з’являються. Дайте відповіді на всі запитання присутніх і з’ясуйте, за змогою, всі «темні плями». Для цього використайте матеріали з інформаційної частини цього заняття.

Зверніться до групи:

Чим відрізняється поняття «ґендер» від поняття «стать»?

Коротко надайте необхідну інформацію у вигляді лекції, використовуючи матеріали з цього посібника.

 Вправа «Вчора, сьогодні, завтра»

Мета: підвести групу до розуміння ґендерних ролей чоловіків і жінок.

Допоможіть групі сформувати три команди. Роздайте командам по аркушу ватману та по два маркери різного кольору. Протягом 30 хв. кожна команда має виконати два завдання: розділити аркуш навпіл і на одній половині одним кольором написати відповіді на перше завдання, а на другій половині – на друге завдання.

Завдання командам:

Опишіть, як ви уявляєте жінку, яка її роль, її пріоритети в житті: робота, освіта, друзі, дім (сім'я, діти, родичі), громадська діяльність, дозвілля.

Опишіть, як ви уявляєте чоловіка, яка його роль, його пріоритети в житті: робота, освіта, друзі, дім (сім'я, діти, родичі), громадська діяльність, дозвілля.

При цьому перша команда буде описувати жінку й чоловіка сто років тому, друга команда – сьогоднішніх, а третя – через сто років.

Одна особа від кожної команди презентує роботу своєї малої групи.

Обговорення:

Які ваші враження від виконаної роботи?

В якому суспільстві ви хотіли б жити з цих трьох? Чому?

Яку користь принесла вам ця вправа?

Підсумок: Отже, ґендерні ролі чоловіків і жінок залежать не від того, що ви народилися дівчиною чи хлопцем, а від того, в який час і в якій країні ви народилися дівчиною чи хлопцем. Те, що здавалося дивним і неможливим сто років тому, стає звичним і правильним сьогодні. Ми не вибираємо, в який час народитися. Проте ми можемо вибрати свою поведінку, яка в будь-який час має базуватися на повазі до прав людини, до рівності людей, до захисту людей від ґендерної дискримінації та насильства.

 Вправа «Чарівна паличка»

Мета: актуалізувати досвід присутніх, отриманий на занятті.

Необхідні матеріали: невелика паличка, яку якось фантастично оформіть (зрештою, якщо у вас нічого немає під рукою, використайте ручку чи олівець).

Виконання вправи Запропонуйте групі: А зараз поділимося своїми враженнями щодо сьогоднішнього заняття, підведемо підсумки того, чи справдилося те, чого ми чекали від нього. При цьому будемо дотримуватися умови: говорити має право лише той, хто має в руках «чарівну паличку» (бажано мати спеціальний предмет, але його роль може відігравати маркер, ручка тощо). «Чарівна паличка» зберігає свою силу лише протягом 30 секунд. Коли вони закінчуються, «паличку» необхідно передати далі по колу.

Подякуйте групі за плідну працю і побажайте використовувати отримані знання у житті.