Політична діяльність

В кінці 70-х років одружилася з одним із соратників повстанського руху і оселилася в штаті Ріу-Гранді-ду-Сул. У шлюбі народилася дочка. У 1977 році Ділма Руссеф закінчила школу економіки, Федерального університету Ріо-Гранде-ду-Сул і почала брати участь у реструктуризації демократичної робітничої партії. У період між 1991 і 1995 роками призначалася державним секретарем з питань енергетики. У цей час також займалася бізнесом, була президентом ради директорів бразильської державної нафтової компанії Петробраз Бразільєро. У 2000 році стала членом Робітничої партії, від якої президентом країни було обрано Луїса Інасіу Лула да Сілва.

У січні 2003 року президент Луїс Інасіу Лула да Сілва призначив Ділму Русефф міністром енергетики; цю посаду вона обіймала протягом двох років до червня 2005 року, коли її було призначено керівником адміністрації президента Бразилії, після скандалу та відставки її попередника.

“Железная леди” Дилма Руссефф – преемница и прямая продолжательница курса Лулы да Силвы. Она и сама это всячески подчеркивает. Серьезных перемен не стоит ожидать и во внешней политике, считают эксперты.

Руссефф уже озвучила свои основные приоритеты на международной арене – это дальнейшая интеграция в БРИК, укрепление позиций Бразилии в Южной Америке и в мире. Лула не раз критиковал политику Вашингтона по ближневосточному вопросу, при новом президенте в столице Бразилии появится посольство “независимой Палестины”. Бразилия признала ее в границах 1967 года.

Коротка історія

Традиційно Бразилія була лідером в латиноамериканському суспільстві і відігравала важливу роль в системі колективної безпеки та економічної кооперації Західної півкулі. Бразилія підтримувала Антанту протягом Першої світової війни та анти-гітлерівську коаліцію протягом другої, коли її експедиційний корпус відіграв ключову роль в перемозі анти-гітлерівської коаліції в Італії.

Міжнародна кооперація

Бразилія бере участь у дії багатьох міжнародних організацій в галузі міжнародної безпеки та співробітництва. Тепер вона є членом Міжамериканського договору взаємної допомоги і членом Організації американських держав. Разом з Аргентиною, Чилі і США, Бразилія — один із гарантів перуансько-еквадорського мирного процесу. В ООН Бразилія бере участь у багатьох агентствах. Вона посилала солдат у складі військ ООН для збереження миру у Бельгійське Конго, Кіпр, Мозамбік, Анголу, Східний Тимор та Гаїті. У 2004—2005 Бразилія входила до складу Ради Безпеки ООН в дев'ятий раз. Бразилія також приєдналася до Договору про незарповсюдження ядерної зброї, та підписала угоду про повне співробітництво з Міжнародним агенством по атомній енергетиці (МАГАТЕ), погодилася з Тлателолкським договором і стала членом Режиму контролю ракетних технологій (MTCR). Участь у цих договорах змусила Бразилію припинити власну програму розробки ядерної зброй. Бразилія також є членом Міжнародного кримінального суду, без Двосторонньої угоди імунітету для військових США.

Через ріст та діверсифікацію економіки, Бразилія стала стає все більш і впливовішим гравцем у міжнародній політиці та економіці. Латинська Америка, США, ЄС і Японія — основні ринки бразильського експорту і джерела іноземних інвестицій. Проте, недавно інтерес Бразилії до утворення Американської зони безмитної торгівлі значно впав, і вона намагається перенести вирішення більшості торгових питань до Світової організації торгівлі (СОТ). На самітах СОТ Бразилія часто брала участь у дебатах проти розвинених країн, що надають субсидії їсвоїм виробництвам сільськогосподарчої продукції, що на загальну думку зашкоджує Бразилії конкурувати на світовому ринку.

Нещодавно Бразилія почала надавати високий пріоритет відносинам із своїми південноамериканськими сусідами і входить в склад Амазонського пакту, Асоціації латиноамериканської інтеграції і Меркосур (митний союз з Аргентиною, Уругваєм, Парагваєм і Венесуелою. Крім того, особливо протягом останніх років, Бразилія намагається зміцнити зв'язки з рештою колишніх португальських колоній в рамках Співдружності португаломовних країн (CPLP).