Тема 13. Сутність та призначення фінансів

1. Економічний зміст фінансів

2. Взаємозв'язок фінансів з іншими вартісними категоріями

3. Необхідність фінансів в умовах товарного виробництва

4. Основні функції фінансів

1. Економічний зміст фінансів

Фінанси — це економічні відносини, пов'язані з формуванням, розподілом та використанням централізованих і децентралізованих грошових фондів з метою виконання функцій і завдань держави та забезпечення умов розширеного відтворення.

Під централізованими фінансами розуміються економічні грошові відносини, пов'язані з формуванням і використанням фондів коштів держави, що акумулюються в системі державних фінансів.

Під децентралізованими фінансами — грошові відносини, що опосередковують кругообіг коштів підприємств.

Фінанси — невід'ємна частина грошових відносин, тому їхня роль і значення залежать від того, яке місце грошові відносини займають в економічних відносинах. Однак не всі грошові відносини виражають відносини фінансові.

Фінанси відрізняються від грошей як за змістом, так і за виконуваними функціями. Гроші — це загальний еквівалент, за допомогою якого, насамперед, виміряються витрати праці виробників, а фінанси — економічний інструмент розподілу й перерозподілу внутрішнього валового продукту (ВВП) (вартість кінцевих товарів і послуг, зроблених резидентами даної країни на її території за певний період часу) та національного доходу (НД), інструмент контролю за утворенням і використанням грошових фондів.

Головне призначення фінансів полягає в тому, щоб шляхом утворення грошових фондів і доходів забезпечити не тільки потреби держави і підприємств у коштах, а й контроль за витратою фінансових ресурсів.

Фінанси виражають грошові відносини, що виникають між

• підприємствами в процесі придбання товарно-матеріальних цінностей, реалізації продукції і послуг;

• підприємствами й вищими організаціями при створенні централізованих фондів коштів і їхньому розподілі;

• державою й підприємствами при сплаті ними податків у бюджетну систему і фінансуванні витрат;

• державою й громадянами при внесенні ними податків і добровільних платежів;

• підприємствами, громадянами й позабюджетними фондами при внесенні платежів і одержанні ресурсів;

• окремими ланками бюджетної системи;

• органами майнового та особистого страхування,

• підприємствами й населенням при сплаті страхових внесків і відшкодуванні збитку, при настанні страхового випадку;

• грошові відносини, що опосередковують кругообіг фондів підприємств.

Але не всі грошові відносини, котрі функціонують у суспільстві, наложать до фінансових.

Грошові ресурси, що обслуговують роздрібний товарообіг, оплату побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, а також купівлю-продаж між окремими членами суспільства, так само і гроші, що виступають об'єктом дарування або спадщини, не вважаються фінансами, іншими словами, фінансові відносини не містять у собі обслуговування особистого споживання.

Головним матеріальним джерелом грошових доходів і фондів є національний доход країни — знову створена вартість або вартість ВВП за винятком спожитих у процесі виробництва засобів виробництва. Обсяг НД визначає можливості задоволення загальнодержавних потреб і розширення суспільного виробництва. Саме з урахуванням розмірів НД і його окремих частин — фонду споживання і фонду нагромадження — визначаються пропорції розвитку економіки та її структура. От чому у всіх країнах надається важливе значення статистиці НД.

Без участі фінансів НД не може бути розподілений. Фінанси — невід’ємна сполучна ланка між створенням і використанням НД.

Фінанси, впливаючи на виробництво, розподіл та споживання, носять об'єктивний характер. Вони виражають певну сферу виробничих відносин і відносяться до базисної категорії.

За своїм матеріальним змістом фінанси — цільові фонди коштів у сукупності країни, що представляють фінансові ресурси. Головною умовою зростання фінансових ресурсів є збільшення НД.

Фінанси та фінансові ресурси — не тотожні поняття.

Фінансові ресурси самі по собі не визначають сутності фінансів, не розкривають їхнього внутрішнього змісту і суспільного призначення. Фінансова наука вивчає не ресурси як такі, а суспільні відносини, що виникають на основі утворення, розподілу і використання ресурсів; вона досліджує закономірності розвитку фінансових відносин.

Хоча фінанси відносяться до базисної категорії, вони багато в чому залежать від проведеної державою фінансової політики.

Основними ознаками фінансів як економічної категорії є: