73. Диференціація доходів населення.

Причинами нерівномірного розподілу доходів населення є відміносі в освіті і особистих здібностях. Важливу роль грає нерівномірний розподіл ек ресурсів, відміності у становещі на ринку. Різні люди по різному стваляться до ризиків. Усі люди поділені на класи, на багатих і бідних, на жаль, в нашій країні перерозподіл доходів іде не на користь більшості. Тому деже важливим є питання врегулювання розпділу, що є завданням держави. Для визначення нерівномір розподілу доходів використовують криву лоренса ( з іншої сторони). Коофіціент Джинні повязаний з кривою Лоренса .

Він можєе змінюватись від 0 до 1. чим вище значення показника, тимнерівномірніший розподіл доходу ( в укахні 0.5 )

74. Споживання і заощадження.

1)функція заощадження – це відношення заощаджуваної частини доходу до загальтного доходу сімї за кілька років, показує різницю між доходом і спродживанням ( С=Д-П )

Гранична схильність до заощадження – визначає частину додаткового доходу яка використовується на заощадження при змінній доходу ( ГСС+ГСЗ=1)

2) функція споживання – головну роль грають доходи населення, а саме та їх частина яка йде на придбання благ та послуг ( в укр 50%)

Основний субєкт споживання – сімся

ФС – відношення споживчих витрат до отримуваних доходів

Гранична схильність населення до споживання – частина додаткового доходу що йде на приріст споживання ( вища у малозабеспечених сімях )

Вактори що впривають на споживання та заощадження : зростання цін, податців, доході, відрахування на соц страх, характеристики попиту

Прожитковий мінімум – це величина доходу, гаран-тована державою. Він лежить в межах верхньої та нижньої межі (фізіологічного мінімуму) малозабез-печеності. Конкретними формами гарантій можуть бути офіційно визначені мінімальні значення пенсій, заробітної плати. Соц захист – це проблема реалізації принципу соцї справедливості

75. Заощадження та інвестиції.

Заощадження – частина доходу, що не йде на виплату податків і не споживається.

Інвестиції – це витрати у вигляді довгострокових владів капіталу в різні галузі та сфери з метою одержання прибутку

Економічне зростання – це збільшення обсягів вир-ва. До цього прагнуть всі суб’єкти вир-ва, як матеріального, так і нематеріального.

Існує два типи економічного зростання: екстенсивний – на основі кількісного збільшення його факторів при збереженні попередніх параметрів вир-ва; та інтенсивний – на основі якісного поліпшення його факторів при удосконалення організаційно-економічних відносин вир-ва. заощадження та інвестування відіграють важливу роль в ек зростані, оскільки на їх основі впроваджуєть досягнення НТР, розвиваються внутрішні і зовнішні ек відносини тощо. Сьогодні вони є досить популярними. Заощадження робляться окремими субєктами ек для можливості зібрати певну суму для подальших витратЮ для забеспечення певного статку для дітей, для утримання влади, “на чорий день”.

Інвестиції можуть вкладатися в ціні папери, в основний капітал, на приріст матеріально виробничих запасів ( фінансові та реальні інвестиції). Фінансові інвестиції спрямовуються на збільшеня реального капіталу. Реальні інвестиції сприяють вкладеню капіталу в науку, освіту, охорону здоровя тощо, що стає дуже популярним на сьогоднішний день. Такі витрати є дуже продуктивними. Роль інвестицій виражається в темпах і маштабах ек зростання, що в свою чергу вимірюється такими способами: 1)як збільшення реального в-ва ВНП чи НД. 2)як приріст ВНП і НД на душу населення.