62. Економічного зростання: типи і фактори.

ЕЗ – це розвиток нац ек протягом пеного періоду що вимірюється абсолютним приростом або темпами проросту ВВП ( ВНП, НД) в цілому або темпами приросту цих показників розрахунку на душу населення

Велику роль відіграє нагромаджєення капіталу

Норма нагромадження = (частка чистого доходу, що йде на розвиток в-ва)/загальна сума прибутку * 100%

Фактори ек зростання : економічні( прямі, непрямі), неекономічні

Типи ек зростання : 1) екстенсивний (збільшення працівників, капітало вкладень,обсягів сировини для в-ва)

2) змішанний

3) інтенсивний (підвищення кваліфікіції прцівників удосконалення технологій та реалізації праці)

Сьогодні є і інтенсивні і екстенсивні фактори

Приналежність ек до певного типу визначається за питомою частиною приросту ВВП, що отриманний кількісними або якісними змінами виробничих факторів, також є й такі показники економічного зростання як фондомісткість, капітал вкладення, коефіцієнт продуктивності праці

Прямі фактори – удосконалення технологій організації в-ва, зростання кількості і профісіоналізму ТР, розвиток підприємництва, збільшення кількості і покращення якості ПР

Непрямі фактори – рівень цін на виробниці ресурси, рівень податків, рівень монополізації ринку, норма позичкового відсотку

Не економічні фактори зростання: інституціональні, культурно духовні.

Інвестиції – це витрати у вигляді довгострокових квладів капіталу в різні галузі та сфери з метою одержання прибутку

63. Нтр та її роль в економічному зростанні.

НТР – перехід до техніки і тезнології, що побудовані на принципово нових наукових ідеях.

НТР є якісним стрибком у розвитку продуктивних сил суспільства на основі докорінних зрушень у наукових знаннях. У другій пол ХХ ст відбувся величезний наук стрибок, який не стих і посьогодні. Відбулися якісно нові зміни у вир-ві, посилилася соц спрямованість ек розвитку, наука і вир-во маайже невідривні один від одного, нові вимоги до трудових ресурсів... На основі фундаментальних відкриттів у різних галузях людських знань змінюються всі елементи виробничого процесу: предмети праці, засоби праці та сама праця людини. Збільшується ефективність та продуктивність праці. З”являється нова різноманітна техніка.

НТР вимагає нагромадження капіталу. Нововеденя у в-во спочатку дає швидке зростання граничних корисних факторів в-ва а потім повільніші

64. Держава як суб’єкт ек відносин

Держава – політ організація особливого роду, яка впливає на суспільні процеси. До суспільства входять політичні, ек, соц, насіональні відносини. За допомогою певних засобів держава регулює певні відносини між соц групами націями за для стабільносіт держава створилася як наслідок еволюції суспільства в результаті соц і ек нерівності. На перших стадіях розвитку держ господарство = особистому господарству глави держави, згодом відокремелось, сформувалась державна скарбниця, податки стали джерелом поповнення. Раніше держава виконувала окремі ек функції, а зараз існує ціла система державної госп політики. З 20 ст держава стала субєктом ек діяльності, вона виконує свої функції на 2-х рівнях: 1) макроекономічному( регулювання ек суспільства в цілому) 2)мікрорівні ( є субєктом ринк відносин). Держава повинна займатись закупівлею необхідної продукції для суспільних потреб, розвитком фундаментальних наук, підготовкою кваліфікованої побочої сили, розвитком інфраструктури, кредитуванням корпорацій тощо.

Отже, держава є повноправним суб”єктом економічних відносин.