7.2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття

№ п/п

Завдання

Послідовність виконання

Зауваження, попередження щодо самоконтролю

1.

2.

3.

Оволодіти методикою клінічного обстеження хворого з ознаками зневоднення та з ознаками кишкової кровотечі

Провести курацію хворого

Призначити лабораторні й додаткові дослідження, інтерпретувати результати

I. З'ясувати скарги хворого.

II З'ясувати анамнез:

1. Анамнез хвороби

2. Анамнез життя

3. Епіданамнез

II. Провести об'єктивне обстеження

1. Загальний огляд:

- загальний стан хворого;

- шкіра, слизові ротоглотки.

2. Травна система:

- огляд язика;

- перкусія живота;

- пальпація живота;

- характеристика випорожнень.

3. Серцево-судинна система:

- пульс

- артеріальний тиск

- аускультація серця

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі

Відокремити скарги, що характеризують синдром дегідратації або кишкової кровотечі.

Звернути увагу на термін, послідовність виникнення симптомів:

• спрага, сухість у роті;

• судоми;

• розлади стільця, блювання;

• зниження діурезу інших симптомів.

Виявити перенесені хвороби.

Виявити дані стосовно реалізації фекально-орального механізму передачі, звернути увагу на перебування хворого в регіонах із підвищеним ризиком зараження холерою, ГКІ, черевним тифом.

Пам'ятати: наявність, вираженість симптоматики, динаміка симптомів зумовлені терміном і тяжкістю перебігу хвороби, залежить від віку хворого, супутньої патології.

Звернути увагу на:

- млявість, адинамію, загальмованість хворого;

- температуру тіла;

- ціаноз шкіри, різко знижений тургор.

Звернути увагу на:

- язик вкритий білим нальотом, сухий;

- кількість блювання;

- симптоми перитоніту (наявність свідчить про перфорацію тонкої кишки);

- кількість, характер, схильність до закрепів (поява мелени свідчить про кишкову кровотечу).

Звернути увагу на:

- тахікардію;

- помірно знижений АТ (значне зниження свідчить про ускладнення);

- помірна глухість тонів серця.

Звернути увагу на типові зміни:

лейкопенія, лейкоцитоз, еритроцитоз, тромбоцитопенія.

Відсутність значних змін за типового перебігу