Огляд літератури

Огляд літератури

Огляд літератури – це текст, у якому викладено у стислій формі основний зміст первинних документів з певної теми, що з’явилися за певний період, чи узагальнено їхній зміст.

Огляди знайомлять із сучасним станом наукової проблеми, а також виявляють тенденції та перспективи розвитку відповідних галузей науки. Огляди містять систематизовані наукові дані з певної теми, отримані в результаті аналізу першоджерел.

Основні ознаки огляду літератури: 1) безсторонність і повнота кожного представленого об’єкта; 2) лапідарність (короткий, стислий, але чіткий і ясний виклад матеріалу); 3) широта охопленого поля; 4) стильовий «академізм» у лексиці та синтаксисі.

За характером інформації (рівнем згортання первинної інформації, методами аналізу і характером узагальнення) огляди літератури поділяють на бібліографічні, реферативні, аналітичні та прогностичні.

Бібліографічний огляд – це стисле повідомлення про твори друку, об’єднані спільною темою. Завдання бібліографічного огляду: добір певної кількості представлених первинних документів, їх бібліографічний опис і характеристика змісту. Бібліографічний огляд складається з двох частин: 1) бібліографічного списку з теми і 2) тексту, що містить порівняльний аналіз основних документів. Бібліографічний огляд може бути науково-допоміжним (містить повне охоплення первинних документів з теми) чи рекомендаційним (містить характеристику найважливіших первинних документів з теми). Бібліографічний огляд – перший рівень інформаційного узагальнення, він слугує основою для наукової інформаційної діяльності.

Бібліографічний огляд найповніше представлений у періодичних виданнях і присвячений короткому огляду книг, що вийшли з друку. Завдання оглядових видань – збирання й аналіз великої кількості первинних документів, переробка їх в єдиний компактний та узагальнений документ для ознайомлення широкої аудиторії з новинками певної тематики чи галузі знань.

Реферативний огляд є зведеною характеристикою питань, що розглядаються в первинних документах, без їх критичного оцінювання. Його завдання – адекватне відображення змісту первинних документів, хоча це не виключає виокремлення найважливіших і найактуальніших документів. Використовується переважно при написанні рефератів.

У реферативному огляді потрібно показати, що автор знає досліджуване питання за декількома джерелами і здатен ставити перед собою дослідницьке завдання. У першій частині дається коротка характеристика теми, розкривається її значення, важливість. Після цього необхідно коротко охарактеризувати літературу, що розглядається, і зробити певні висновки.

Послідовність написання огляду літератури:

1. Прочитати зміст і поверхово переглянути роботу.

2. Виділити найважливіші частини тексту під час уважного прочитання джерела.

3. Скласти тезовий план прочитаного матеріалу, у пунктах якого зазначити найважливіші думки та ідеї.

4. Виписати з тексту повні та змістовні цитати з точними посиланнями на джерело, вказавши його вихідні дані.

5. Порівняти дану інформації з тією, що одержана з інших джерел.

6. Оформити всю одержану інформацію в єдиний текст, критично оцінивши прочитане.

Аналітичний огляд містить всебічний аналіз даних первинних документів, їх критичну аргументовану оцінку, обґрунтовані висновки і рекомендації щодо досліджуваних питань. Цей вид огляду знаходиться на межі вторинної та первинної інформації. Висновки тут є результатом змістовного аналізу й узагальнення великої кількості первинних документів і тому містять нові науково значущі факти та ідеї з даної проблеми. Аналітичний огляд буває великого обсягу, може ілюструватися малюнками, графіками, таблицями, діаграмами тощо. Використовується при написанні наукових робіт (наукових статей, курсових та кваліфікаційних робіт, дисертацій, монографій).

Підготовка огляду літератури – обов’язковий етап дослідницької роботи, орієнтованої на ґрунтовне опанування матеріалу і забезпечення наукової достовірності та обґрунтованості суджень.

В огляді літератури потрібно окреслити основні етапи розвитку наукової думки зі своєї проблеми. При цьому варто дотримуватися «наскрізної вісі» – обраного проблемного ракурсу або кута спостереження. Стисло, критично, висвітливши роботи попередників, дослідник повинен назвати питання, котрі залишилися невирішеними, і, отже, визначити своє місце у розв’язанні проблеми. Закінчують огляд літератури коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі.

Типовий план огляду літератури в науковій роботі:

1. Загальна характеристика галузі досліджень, значення останньої в науці та актуальність завдань, які стоять перед даною галуззю.

2. Класифікація основних напрямів досліджень у даній галузі, визначення напрямів, які перебувають у стадії розробки, та відображення різних точок зору на розв’язання проблеми.

3. Детальний виклад результатів досліджень за кожним розділом класифікації, опис використаної методики, критичний аналіз матеріалів із пропозиціями і зауваженнями.

4. У кінці кожного розділу – висновки, підсумки досліджень і перелік основних невирішених проблем.

5. На завершення огляду – формулювання основних напрямів досліджень, їх актуальність і кінцева мета.

Іноді огляд пишуть у хронологічній послідовності, але правильніше його писати не за авторами, а за завданнями досліджень.

Прогностичний огляд містить оцінку тенденцій розвитку науки, виробництва, суспільства, на основі якої компетентні органи можуть ухвалити рішення, розробити короткострокові та довгострокові плани розвитку тієї чи іншої галузі наукових досліджень.

Вимоги до письмової роботи:

Реферативний огляд. Обсяг – 2 стор. (зі списком використаних джерел), шрифт – Times New Roman, кегль – 12, інтервал – 1,5, поля – по 2 см.

План:

1. Коротка характеристика теми, її значення, важливість.

2. Власне огляд літератури (статей) із зазначенням, що нового привніс кожен автор у розв’язання даної проблеми.

3. Висновок про певні тенденції у даній галузі науки або про необхідність проведення досліджень.

4. Список використаних джерел, оформлений відповідно до нового стандарту.

3