4. Спекуляція на фондовому ринку
Якщо ми розраховуємо на повнокровне функціонування ринку цінних паперів, то повинні створити умови для спекуляції. На фондовому ринку вона не повинна розглядатися тільки з зовнішньої сторони і з позиції соціалістичного менталітету, суть якого заключається в кримінальному змісті спекуляції. Глибинний зміст гри на біржі відображав принаймні три важливі моменти:
Психологічний фактор. Спекулятивний потенціал цінних паперів стимулює додаткове підвищення інтересу вкладників до цінних паперів і таким чином максимізує мобілізацію грошових ресурсів суспільства в інтересах виробництва. Впровадження НТП у виробництво – ризикова справа. В цьому відношенні спекулятивне бажання швидкого збагачення заставляє інвестора вкладати в нові ризикові підприємства, що є важливим важелем прискореного використання досягнень науки у виробництві.
Важливою умовою ефективного функціонування цінних паперів є їх ліквідність. В цьому відношенні спекуляція на фондовій біржі забезпечує високий рівень їх ліквідності (обмін на гроші).
І на кінець, спекулятивна гра на фондовій біржі сприяє стабілізації курсів цінних паперів, стає суттєвою перепоною різким їх коливанням.
Крім позитивних моментів, на які зверталася увага, спекулятивна гра на біржі, якщо вона не контролюється відповідними державними інститутами, або безпосередньо біржовими відповідними структурами, має й негативні сторони. До таких слід віднести:
адміністративне обмеження кількості контрактів, які укладаються зі спекулятивною метою;
регулювання відхилення цін по фючерних контрактах (контракт на майбутню поставку товару, який часто взагалі не поставляється, а перепродується);
крій того, відповідними біржовими комітетами контракт вводиться в обіг тільки в тому випадку, якщо він виконує певну господарську або стабілізуючу функцію.
5. Державне регулювання фондового ринку
В розвинутій ринковій системі держава приймає найактивнішу участь в регулюванні обігу цінних паперів. Цю функцію вона здійснює по наступних напрямках:
1) Держава виступає в якості органу, який формує відповідне правове середовище для функціонування ринків цінних паперів. Законодавство, зокрема, регулює:
утворення і порядок функціонування акціонерних товариств;
порядок емісії і види дозволених до емісії цінних паперів;
розмір податку на прибуток від операції з цінними паперами;
діяльність біржі в плані дозволів і заборон на ті чи інші операції з цінними паперами.
2) Держава виступає на ринку цінних паперів в якості суб’єкта економічних відносин, випускаючи в обіг державні цінні папери, наприклад, облігації, казначейські векселя (короткострокові облігації).
3) Держава впливає на ринок цінних паперів через кредитно-грошову політику Центрального банку.
Зрозуміло, що стан фондового ринку тісно зв’язаний із завданнями регулювання грошової маси в обігу і стимулюванні або отримуванні кредиту. Це робиться для того, щоб обмежити або збільшити грошові резерви банків. Механізм реалізації цієї задачі наступний: Центральний банк продає, або купує на ринку цінних паперів державні облігації або казначейські векселя. Покупцями цих паперів в основному є комерційні банки, фонди, страхові компанії, крупні фірми. Отримуючи облігації вони головним чином оплату здійснюють чеками свого банку. Центральний банк пред’являючи чеки до оплати відповідним банкам, знімає з них грошові кошти, обмежуючи таким чином їх господарсько-інвестиційну діяльність. При викупі облігації ЦБ процес іде в зворотному напрямку, що стимулює інвестиційну діяльність.
Фондовий ринок реагує також на зміну норми обов’язкових резервних засобів, які повинні зберігати банки в Центральному банку. Збільшення або зменшення норми обов’язкових резервів автоматично збільшує або зменшує кредитний потенціал банків, а це, в свою чергу, впливає на величину позичкового проценту, отже і на курс акції і облігацій.
Наступний, досить дійовий важіль впливу Центрального банку на фондовий ринок – обмеження кредиту на купівлю акцій. Приміром в США Федеральна Резервна Система наділена правом встановлювати певний процент від вартості акцій, які покупець може придбати за кошти, які отримав в кредит.
Ринок цінних паперів відчутно реагує на дефіцит державного бюджету, особливо якщо він відчутний. В цьому випадку, для того, щоб знайти ресурси для його компенсації, держава випускає облігації. В зв’язку з цим вона буде зацікавлена в пониженні норм позичкового процента, щоб розмістити цінні папери під менший процент. Дії Центрального банку по зниженні норм проценту, що зв’язано із збільшенням грошової маси в обігу буде стимулювати підвищення курсу акцій і облігацій, які випущені під більш високий процент.
Друга можлива ситуація може бути в тому випадку, якщо в розпорядженні банків, корпорацій і населення уже знаходиться досить велика кількість облігацій з плаваючим процентом, В цих умовах держава проводить політику полегшення кредиту, щоб утримати процент по боргу на низькому рівні. Відповідно такі дії, як у першому випадку, можуть викликати підвищення курсу акцій і облігацій, що випущені під більш високий процент.