Значимість

Туреччина і Україна надають особливе значення ОЧЕС як організації, яка підвищує їх статус в переговорах про майбутній можливий вступ до ЄС. Росія не ставить перед собою такі цілі, проте, як і інші учасники, зацікавлена в забезпеченні своєї участі в проектах, які стосуються розвитку спільного ринку енергоносіїв, транспортної інфраструктури, прикордонної співпраці і т. д.

Населення країн, що входять до ОЧЕС становить більше 330 млн. чол. Регіон багатий на ресурси, має потужну виробничу базу, кваліфіковану робочу силу. Статус спостерігачів мають Франція, Німеччина, Австрія, Єгипет, Ізраїль, Італія, Польща, Словаччина, Туніс, а також такі міжнародні організації, як Конференція енергетичної хартії, Чорноморський клуб. ОЧЕС співробітничає з Євросоюзом, організаціями Балтійського регіону.

Одна з принципових відмінностей від інших регіональних інтеграційних угрупувань (СНД, ГУАМ, ЄврАзЕС) — ОЧЕС об'єднує країни, які залучені в інших інституційний міцно розвинені міжнародні структури. Європейський Союз, НАТО — це організації, членство в яких є прагненням багатьох країн, що є членами Організації Чорноморського Економічного Співробітництва. Греція з 1 травня 2004 стала членом ЄС. Тому ОЧЕС сконцентрована цілком і повністю на економічному аспекті інтеграції, не розпилявши свою увагу і ресурси на сфери політики і оборони. Зокрема, це пов'язано з тим, що низка країн має взаємні територіальні претензії. Проте економічні інтереси, чорноморська ідентичність надають позитивну об'єднуючу дію на стосунки цих держав. Іншою особливістю ЧЕС порівняно з іншими субрегіональними угрупуваннями є те, що в основу майбутньої діяльності було поставлено не торгівельну, а виробничу співпрацю. Це знайшло своє вираження в галузевому підході до вирішення загальних економічних проблем регіону.

Країни

Блакитним — країни-учасниці, зеленим — країни-спостерігачі

Учасники

• Албанія

• Азербайджан

• Болгарія

• Вірменія

• Греція

• Грузія

• Молдова

• Росія

• Румунія

• Сербія

• Туреччина

• Україна (голова)

Спостерігачі

• Австрія

• Білорусь

• Єгипет

• Ізраїль

• Італія

• Німеччина

• Польща

• Словаччина

• США

• Туніс

• Франція

• Хорватія

• Чехія

Кандидати на членство

• Кіпр

• Чорногорія

25 червня 1992 р. у Стамбулі Албанія, Азербайджан, Болгарія, Вірменія, Греція, Грузія, Молдова, Росія, Туреччина та Україна підписали “Декларацію Саміту про Чорноморське економічне співробітництво”, у якій було визначено принципи та цілі співробітництва в причорноморському регіоні та діяльності Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС). Статут організації затверджений в Ялті 5 червня 1998 р. Україна ратифікувала Статут 19 березня 1999 р. Після декларації Ялтинського саміту у червні 1998 р. організація юридичне виходить на міжнародну арену. Організація Ч ЕС визначила основні напрями співробітництва: - торгівля та економічний розвиток; - банківська справа і фінанси; - зв’язок; - енергетика; - транспорт; - сільське господарство і агропромисловість; - охорона здоров’я і фармацевтика; - охорона навколишнього середовища; - туризм; - наука і техніка; - обмін статистичними даними та економічною інформацією; - співробітництво між митними та іншими прикордонними органами; - контакти між людьми; - боротьба з організованою злочинністю, незаконною торгівлею наркотиками, зброєю та радіоактивними матеріалами, з усіма актами тероризму та нелегальною міграцією. ОЧЕС утворює цілий ряд робочих органів. Серед них: Парламентська Асамблея, Ділова рада, Чорноморський банк торгівлі та розвитку (ЧБТР). Згідно з рішенням засідання Ради керуючих ЧБТР 1 червня 1999 р. банк розпочав свою роботу. Урочиста церемонія інавгурації ЧБТР відбулася 21 червня 1999 р. у місті Салоніки (Греція), де знаходиться центральний офіс банку. На цю новостворену фінансову установу було покладено такі функції: сприяти розвитку міжнародної торгівлі, фінансувати промислові проекти і підприємства в країнах-членах, співпрацювати з міжнародними установами і національними фінансовими організаціями в країнах-членах, надавати допомогу для розвитку і реформування економіки країнам ОЧЕС, інвестувати проекти в економічній і соціальній сфері країн-членів, надаючи гарантії. ОЧЕС – це регіональна ініціатива, яка останнім часом перетворилася на міжнародну економічну організацію. Метою одинадцяти членів регіонального угруповання є досягнення тривалого миру, стабільності та процвітання через економічне співробітництво, міжурядові зв’язки та взаємодію з міжнародними і регіональними системами. За останні декілька років організація спрямувала свою увагу на знаходження позицій та місця в цілій системі міжнародних зв’язків. ОЧЕС є винятково економічною організацією, яка фокусує свою увагу на виборі та впровадженні конкретних проектів з тим, щоб надати бізнесменам та підприємцям можливість покращити торговельні операції через кордони.

Більше 11-ти років пройшло з тих пір, як Україна стала незалежноюдержавою. Минали роки змін і невизначеного майбутнього. Але за цейісторично короткий проміжок часу Україні вдалося створити майже всінеобхідні для нормального функціонування інститути незалежногодержави, у тому числі стабільну та повноцінну зовнішньополітичнуслужбу. Результати в наявності: Україна встановила дипломатичні відносини з 165 країнами світу.

Міжнародна діяльність України підтверджує, що її зовнішняполітика відрізняється миролюбністю, послідовністю іпередбачливістю, її участь у міжнародних організаціяххарактеризується як активну, а двосторонні відносини з іншими країнамиформуються на загальних принципах і нормах міжнародного права.

Україна ініціювала та підтримувала співдружності країн Балто- Чорноморського регіону, розглядаючи їх як один з ефективних шляхівстворення дво-і багатосторонніх зв'язків та здійсненню в життячисленних проектів сфер регіону. Україна розглядає це співдружністьяк спосіб гармонізації існуючих у Балто-Чорноморському регіонірегіональних і субрегіональних організації і форумів таких як: Рададержав Балтійського моря, Центрально-європейської ініціативи, група ГУУАМ, організація Чорноморського економічного співробітництва та інших.

Саме організація Чорноморського економічного співробітництва (ЧЕС),один з численних векторів зовнішньої політики України, є найбільшприйнятною для становлення на міжнародній арені як держави в цілому. У цій організацій Україна є рівноправним членом, який непіддається тиску більш розвинутих держав, думки якогоприслухаються інші 11 учасників цієї організацій. Тому, цяорганізація, на сьогоднішній день, є найбільш перспективною іактуальною для України.

Основна мета роботи - вивчення структури організації, її особливостей. Виявлення можливих і найбільш перспективних сфер співпраці.

Робота спеціально була написана в вищеописаної послідовності. Саме такого роду послідовність представляє читачеві основніпроблеми, що гальмують ведення бізнесу в нижчеописаних галузях,функціонування ЧЗС.

Організація "Чорноморське економічне співробітництво" (ЧЕС).

1.1 З історії ЧЕС.

Чорноморське економічне співробітництво - ЧЕС із штаб-квартирою в м . Стамбулі (Туреччина) об'єднує 11 держав Чорномор'я, Закавказзя та Балкан. 25 червня 1992, в ході зустрічі на вищому рівні в Стамбулі, представникидержав підписали Декларацію про Чорноморське економічнеспівпрацю, визначивши пріоритетні напрямки та основні механізмицього регіонального співробітництва.

Глави держав та урядів країн-ЧЕС домовилися про заохоченняспівпраці в галузі торгівлі та промисловості, транспорту, зв'язку,павуки і техніки, енергетики, видобутку та переробки мінеральної сировини,сфері сільськогогосподарства, туризму та екології.

За погодженням між країнами - учасницями і проводяться саміти,які є вищим органом ЧЕС і розглядають принципові питаннябагатосторонньої взаємодії.

5 червня 1998 на саміті в м. Ялті глави держав - урядів Азербайджану, Албанії, Вірменії. Болгарії. Греції. Грузії. Молдови, Російської Федерації, Румунії, Туреччини та України підписали Статут Організації Чорноморського Економічного Співробітництва. Підписанням Статуту завершивсяпроцес створення нової міжнародної регіональної економічноїорганізації. 1 травня 1999 після ратифікації Статуту парламентамидержав-членів відбулася інавгурація цієї організації і поява її наміжнародній арені. Відповідно до Статуту країни-учасниці ЧЕСздійснюють співробітництво між собою в таких галузях:

• торгівля і економічний розвиток;

• банківська справа та фінанси; »зв'язок;

• енергетика;

• транспорт, сільське господарство і агропромисловість;

• охорона здоров'я і фармацевтика;

• охорона навколишнього середовища;

• туризм, наука і техніка;

• обмін статистичними даними та економічна інформація;

• співробітництво між митними та іншими прикордонними органами;

• контакти між людьми;

• боротьба з організованою злочинністю, незаконним обігомнаркотиків, зброї та радіоактивних матеріалів, усіма актами тероризму танезаконною міграцією.

Як новітній і, можливо, найбільш значний регіональнийінтеграційний проект, ЧЕС може стати ключовим елементом майбутньоїєвропейської архітектури. Держави-члени ЧЕС, з населенням близько 330 млн.людина, являють собою величезний потенційний ринок і є однимз найбільш привабливих регіонів нового тисячоліття. Багатий природнимиресурсами, потужною виробничою базою, кваліфікованою робочою силою,регіон ЧЕС пропонує широкий спектр можливостей для світовогоекономічного співтовариства.

Унікальне стратегічне положення чорноморського регіону векономічному та геополітичному плані визначає його особливу роль у процесісвітової інтеграції. У рамках Платформи співробітництва між державамиздійснюється взаємодія між ЧЕС та Європейським Союзом.

Діяльність організації досить швидко стала предметом уваги замежами регіону. У результаті, через кілька років після її створеннясформувався інститут спостерігачів ЧЕС. У їх числі - Австрія, Німеччина, Єгипет, Ізраїль, Італія, Польща, Словаччина, Туніс, Франція. Країни -спостерігачі запрошуються на засідання старших посадових осіб та зустрічіміністрів закордонних справ, беруть участь у тих заходах, якістановлять для них інтерес. Статус спостерігача при ЧЕС можуть мати іміжнародні організації (наприклад, Європейська енергетична хартія),зацікавлені в розвитку регіонального економічного співробітництва.

У роботі Чорноморського Економічного Співробітництва беруть участьпредставники міжнародних організацій:

1. Європейська Економічна Комісія ООН (ЄЕК ООН)

2. Економічної й соціальної комісії для Азії і Тихого океану (ЕСКАТО ООН)

3. Європейська Конференція Міністрів транспорту (ЄКМТ)

4. Європейська Комісія (ЄК)

5. Парламентська Асамблея Чорноморського Економічного Співробітництва (ПАЧЕС). Парламентська Асамблея представляє національні Парламенти держав-членів ЧЕС та забезпечує постійну підтримкупроцесу Чорноморського Економічного Співробітництва на консультативнійоснові.

6. Ділова Рада Чорноморського Економічного Співробітництва (ДСЧЕС)

7. Чорноморський Банк Торгівлі та Розвитку (ЧБТР).

А також представники неурядових організацій:

1. Чорноморська Регіональна Асоціація Суднобудівників ісудоремонтніков (брас)

2. Міжнародна асоціація судновласників Чорноморського басейну (БІНС)

3. Асоціація портів Чорного та Азовського морів (БАСПЛ)

З проханням про вступ до ЧЕС звернулися Іран, Македонія. Югославія та Узбекистан. Крім того, Боснія і Герцеговина, Йорданія, Казахстан, Кіпр, Словенія, Хорватія, Білорусь та Угорщина клопочуться про надання їмстатусу спостерігача. З аналогічним проханням звернулися і близько 20неурядових організацій Болгарії, Грузії. Румунії, Росії, Туреччини та США. Словом, у XXI ст. вже майже 30 держав виявляють інтерес до ЧЕС і втій чи іншій формі беруть участь в її діяльності чи готові до неїпідключитися.

1.2 Структура.

За погодженням між країнами-учасницями проводяться саміти, якіє вищим органом ЧЕС і розглядають принципові питаннябагатосторонньої взаємодії, що проводяться у випадку необхідності напогодженням між країнами-учасницями.

У ЧЕС функціонують більше 10 робочих груп (див. додаток № 1), у томучислі з торгівлі і промислового співробітництва, банківської справи іфінансів, статистики, транспорту, зв'язку, енергетиці, науці і техніці,екології, сільського господарства, туризму та інших питань. Їх діяльністьфокусується на конкретних питаннях співробітництва та багатосторонніхпроектах.

Істотне просування у справі реалізації регіональних проектів початокз діяльності Чорноморського банку торгівлі та розвитку (ЧБТР) у Салоніках (Греція). Угода про заснування ЧБТР підписана і ратифікована всіма 11країнами-учасницями ЧЕС. 24 січня 1997 Угода набула чинності, іпочався процес формування статутного капіталу банку. Розмір статутногокапіталу банку становить 1 млрд. дол Церемонія інавгурації ЧБТРвідбулася в 1999 році. Основними цілями ЧБТР є:

• сприяння збільшеною інтеграції в регіоні і співпраці міждержавами-членами;

• сприяти розвитку країн-членів.

У відповідність із цими цілями був розроблений профіль Банку. З цьогопрофілем Банк, перш за все міжнародна фінансова організація, якаможе брати участь у статусі віддає перевагу кредитора і має чіткістратегічних та оперативні завдання. Банк дотримується політикиобережного управління ризиком і має ефективну методику діяльності. Також Банк має професійний високоосвічений інтернаціональнийперсонал і сильну систему внутрішнього та зовнішнього аудиту. Реалізації своїхзавдань Банку допомагає власна фінансова політика, яка включає всебе стійкі банківські принципи, жорсткий контроль ризику та безпечнійого ліміти, комплексне управління ризиком на основі обов'язковихміжнародних фінансових вимог, прозорість звітності та ефективнекорпоративне керівництво, активна співпраця з іншими міжнароднимифінансовими інститутами.

Банки та інші фінансові посередники можуть отримати вигоду зспівробітництва з ЧБТР, оскільки Банк забезпечує "оптове фінансування"у формі кредитних ліній або інвестицій в акції підприємств малого тасереднього бізнесу. Також Банк є дуже привабливим партнером дляоб'єднання в банківський консорціум. Комерційні банки також можуть вивчатидосвід ЧБТР в оцінці рівня ризику проекту або сфери інвестицій.

Проте не тільки фінансові установи можуть виграти від співпраціз ЧБТР. Для експортерів Банк пропонує привабливі продуктифінансування торгівлі, а іноземним інвесторам пропонується цілий рядфінансових інструментів, які підходять для міжнародного інвестування. Адля громадських органів (агентств розвитку, наприклад) ЧБТР можезапропонувати додаткове фінансування проектів розвитку (заповнюючифінансові прогалини або мобілізуючи кошти як суспільного, так і приватногосекторів).

ЧБТР повністю задовольняє вимогам ринку регіону і маєнаступні переваги для співробітництва:

• сконцентрований світової та регіональну експертну досвід.

• Він є "власністю" регіону директора входять до складуурядів держав-членів.

• Банк має малі розміри, а, отже, більшу швидкість ігнучкість операцій.

• Банк орієнтується на ринок і керується у своїй діяльностіпопитом.

• Доступно середньо-та довгострокове фінансування.

• Банк може надавати кошти спільно з міжнароднимифінансовими інститутами та банками.

• Фінансування в статусі віддає перевагу кредитора.

Також до переваг ЧБТР можна віднести досконалий і швидкий процесзатвердження проекту; здатність обробляти "маленькі" проекти; команду експертів зі світовим і регіональним досвідом; незалежність фінансуваннявід політичних або макроекономічних умов.

Все вищесказане робить ЧБТР унікальним джерелом фінансуванняторгівлі і дійсним учасником регіонального співробітництва таінтеграції.

У червні 1993 р. з метою надання парламентського сприяння розвиткубагатостороннього економічного співробітництва чорноморських держав ізміцнення політичної стабільності в регіоні створена Парламентська Асамблея ЧЕС (ПАЧЕС), утворена в лютому 1993 року за ініціативою Президента Туреччини, членами якої є всі країни-учасниці ЧЕС. Парламентська Асамблея ЧЕС представляє національні парламенти держав -членів і забезпечує постійну підтримку процесу чорноморськогоспівробітництва на консультативній основі. Цілі ПАЧЕС - забезпечення правовоїоснови для всебічного співробітництва в зоні ЧЕС, сприяння національнимпарламентів у справі зміцнення парламентської демократії та поваги правлюдини, розвиток двосторонніх контактів країн-учасниць, їх взаємодіяв рамках інших міжнародних організацій.

Асамблея складається з 70 членів, що призначаються національними парламентамина термін не менше одного року. Кількість делегатів від кожної країниприблизно відповідає чисельності її населення. Кожна національна делегаціяпрацює на постійній основі.

Вищим органом ПАЧЕС є Нарада представників парламентів країн -учасниць. Робочими органами є Секретаріат, Бюро (Президент, чотиривіце-президента і скарбник) і три спеціалізованих комітету:

1.по економічним, комерційним, технологічним та екологічнимпитань;

2.По політичним та законодавчих питань;

З з питань культури, освіти та суспільних проблем.

Громадських засідання комітетів проводяться двічі на рік, приблизно за 1,5 - 2 місяці до пленарній сесії, відповідно до затверджується щорічнопланом роботи Комітетів. Робочими органами ПАЧЕС єспеціалізовані комітети з економічних, торговим, технічних таекологічних питань; з правових і політичних питань; з питанькультури, освіти і соціальних відносин.

Організаційне забезпечення роботи міжурядових органівпокладено на постійний міжнародний Секретаріат ЧЕС (ПМС ЧЕС) змісцезнаходженням у Стамбулі. Співробітники ПМС виконують свої функції вяк міжнародних посадових осіб з належним урахуванням принципів і цілей ЧЕС.

У ЧЕС сьогодні функціонує близько двадцяти робітників і спеціальнихекспертних груп, які працюють на постійній основі і займаютьсяпитаннями з різних галузей діяльності:

• організаційними

• банківської і фінансової діяльністю

• транспорт

• зв'язок < p> • торгівля і промисловий розвиток

• сільське господарство

• обмін економічною інформацією та статистичними даними

• екологія

• наука і технологія

• туризм

• боротьба з організованою злочинністю.

Крім постійних груп утворюються тимчасові групи експертів зконкретних питань. За Україною закріплена роль координатора діяльностіробочих груп з питань торгівлі та економічного розвитку, захистудовкілля, банківської та фінансової діяльності.

Підприємницьке вимір в структурі ЧЕС представлено Діловимрадою. Ділова Рада ЧЕС (ДС ЧЕС) є міжнародноюнедержавною неприбутковою організацією, що створена в 1992 році. Складаєтьсяз представників ділових співтовариств держав-членів ЧЕС. Основними цілями Ділової Ради є: встановлення прямих зв'язків і контактів міжбізнесменами чорноморського регіону, представлення інтересівпідприємницьких кіл в органах ЧЕС, вироблення законодавчихініціатив, що сприяють розвитку приватного бізнесу, розробка проектівбагатостороннього співробітництва, забезпечення інформаційної таконсультаційної підтримки, організація та проведення конференцій ісемінарів, допомога у пошуку партнерів.

ДС здійснює свою діяльність за наступними напрямками:

- розробка та реалізація конкретних проектів;

- забезпечення прямого зв'язку та інформаційного обміну;

- лобіювання інтересів ділових кіл у структурах ЧЕС;

- надання інформаційно-консультативних послуг і допомоги в пошукахпартнерів;

- сприяння комерційної діяльності;

- організація конференцій, семінарів, виставок;

- залучення до роботи ділових людей різних країн, у яких існуютьпрактичні інтереси в регіоні ЧЕС.

Вищим органом ДС є Рада директорів, засідання яких проходятьза участю асоційованих членів, учасників-партнерів та спостерігачів.

Важливим напрямком діяльності Ділової Ради ЧЕС є наданняв тісній співпраці з Чорноморським Банком Торгівлі та Розвиткупрактичної допомоги місцевим та іноземним інвесторам. Після підписання Угоди 1998 року про перетворення ЧЕС в міжнародну економічнурегіональну організацію в місті Ялта, ДС бізнес став частиною ЧЕС. ДСнабув офіційний статус спостерігача в ЧЕС, що надає йомуправо брати участь у роботі всіх структур від імені бізнеспредставників регіону.

На рівні місцевої влади країн-учасниць ЧЕС діє Чорноморськийклуб.

Для вирішення поточних питань співробітництва, а також для підготовкизустрічей міністрів збирається нарада старших посадових осіб.

Рада міністрів закордонних справ є чинним на регулярнійоснові органом, що приймають рішення ЧЕС. Кожне таке засідання, якправило, організовується країною-учасницею ЧЕС після закінчення її піврічногокерівництва в цій організації. На своїх засіданнях, які проводятьсякожні 6 місяців, Рада розглядає питання розвитку організації ввідповідно до цілей, зафіксованих в Статуті та відповідних Деклараціях. До компетенції Ради Міністрів входять:

• затвердження та зміна Регламенту (всіх правил процедур);

• формування організаційної структури;

• освіта допоміжних органів в рамках ЧЕС , надання їмзавдань, зміна або анулювання їх мандатів;

• розгляд справ, що передані допоміжними органами, прийняттявідповідних рішень;

• прийняття рішень щодо членства і статусу спостерігачів; "обговорення інших питань.

Чинний Голова координує всі заходи, що здійснюються врамках ЧЕС. Ротація посади Голови проводиться кожні 6 місяців увідповідно до англійського алфавіту. У разі відмови того чи іншогодержави-члена від посади Голови, його посідає наступне за алфавітомдержава-член.

У рамках ЧЕС засновано Координаційний центр з обміну статистичнимиданими та економічною інформацією (на базі Турецького інститутустатистики). У Варні (Болгарія) за участі Комісії ЄС створено Регіональнийенергетичний центр. Досягнута угода про поширення діяльності Балканського центру підтримки малого та середнього підприємництва (Бухарест) на регіон ЧЕС. Країнами-учасницями також схвалено пропозицію Греції про створення в Афінах міжнародного Центру чорноморських дослідженьза фінансового сприяння ЄС. Болгарія просуває ідею про створення в Софіїтранс регіонального цін-фа з розвитку транспортної інфраструктури вчорноморському регіоні.

1.3 Мети.

До числа основних цілей організації "Чорноморського економічногоспівробітництва "можна віднести наступні:

. створення режиму вільного руху товарів, послуг, капіталів, що стимулювало б економічні контакти, розширило би рамки виробничої кооперації і спільних інвестицій у сферах взаємних інтересів

. формування інфраструктури бізнесу - мережі банків і ділових центрів для фінансування та інформаційної підтримки державних та приватних інвестицій в інфраструктурні проекти

. спорудження спільними зусиллями об'єктів інфраструктури на транспорті

-створення нових транспортних комунікацій, перехід па сучасні транспортно-навантажувальні й складські технології; створення транспортних коридорів;

. організація поромного сполучення між портами Чорного моря, у тому числі між м. Іллічівськ-густо портів Туреччини; створення транспортно-експедиторських фірм з обслуговування в ЧЕС ; забезпечення координації та завантаження судноремонтних заводів регіону з метою здійснення ремонту суден країн ЧЕС;

. розвиток транспортно-експедиторської співробітництва в галузі автотранспорту, створення необхідної інфраструктури; розширення залізничного сполучення між країнами ЧЕС; включаючи будівництво залізничних вокзалів; розвиток портового господарства; налагодження авіаційного сполучення між головними центрами країн ЧЕС;

. комплексне використання і охорона ресурсів Чорного моря - біологічних, мінеральних, водних, в тому числі в галузі морського рибальства та риборозведення річок регіону < p>. співробітництво в розвитку паливно-сировинної бази регіону раціональне використання енергії, у тому числі спільно фінансування енергетичних об'єктів, будівництво газо-і нафтопроводів, модернізація нафтопереробних підприємств, будівництво терміналів на березі Чорного моря з прийому нафти і газу, введення в дію нових і реконструкції діючих вугільних підприємств з впровадженням нового покоління гірничих машин, розвитку з використання нетрадиційних джерел енергії;

. співробітництво в технічне переозброєння металургійних підприємств країн ЧЕС, впровадженні нових потужностей, у тому числі використання нового покоління машин безперервного розливання сталі; модернізація прокатного обладнання з метою отримання продукції відповідає вимогам світового ринку, комп'ютеризація та автоматизація виробничих процесів метою поліпшення екології та умов праці металургів, захисту водного та повітряного басейнів;

. розвиток співпраці в агропромисловому комплексі країн ЧЕС, в тому числі шляхом виробництва техніки для оснащення фермерських господарств, сільгоспмашин для агрегатування з ними обладнання для первинної обробки сільськогосподарської сировини, автомобілів малої вантажопідйомності; переробка кожевного сировини; вирощування твердих сортів пшениці, сої, бобів, соняшника;

. співробітництво в розвитку харчової та переробної промисловості шляхом утворення спільних підприємств з випуску таропакувальних матеріалів, продуктів дитячого харчування; технічне переоснащення тютюнової, кондитерської та масложирової галузі та організація серійного виробництва технологічного обладнання для цих галузей, включаючи виробництво запасних частин до нього, засобів механізації та автоматизації;

. участь у конверсії оборонної промисловості; переведення її на масове виробництво якісних товарів на базі розукрупнення, демонополізації і приватизації підприємств;

. розвиток сучасної системи телекомунікацій, включаючи забезпечення надійного телефонного зв'язку між країнами Причорномор'я; реалізація проекту з будівництва оптоволоконної лінії зв'язку між Туреччиною,

Болгарією, | Румунією та Україною;

. кооперації в розвитку уніфікованої митної системи країн регіонів; створення розрахунків і можливої подальшої організації

Чорноморського платіжного союзу;

. співробітництво країн Причорномор'я в розвитку процесів приватизації, підприємництва, зміцнення малого і середнього бізнесу.

Слід зазначити, що участь у різних формах регіональногоспівробітництва в Європі, в тому числі в субрегіональних союзахдовготривалого або короткострокового характеру, а особливо в причорноморськоїінтеграції, жодною мірою не суперечить економічним інтересам України,яка, за своїм потенціалом та геополітичному положенню в Європі,є важливим партнером для будь-якої європейської держави. Проблемаполягає лише в пошуку відповідних зовнішньоекономічних механізміввпливу, в тому числі на рівні регіональних економічних союзів.

Можливості бізнесу в Чорноморському регіоні.

Чорноморський регіон є одним з найбагатших регіонів світу, з однимз величезних ринків. Можливості бізнесу настільки широкі, що вониохоплюють численні сфери діяльності людини: починаючи звиробництва продукції сільського господарства (Україна, Росія) і закінчуючичисленними сферами послуг (Греція, Туреччина). За ефективність даногоринку не була перевірена на практиці, так до цього регіону входять країни, уяких не завжди збігаються цілі зовнішньої політики. Організація "ЧЕС" можестати одним з приводів, через який ринки одинадцяти країн зможуть "об'єднатися". Перспективи майбутнього ринку очевидні: це і величезнатериторіальний простір (див. додаток № 2), і виходи до стратегічнихводам, і величезний ринок збуту. Ідея створення єдиного ринку є дужепривабливою, про що й висловлюється МЗС РФ: "... ЧЕС відповідає інтересамподальшої інтеграції в економічних і соціальних областях при новихможливості та виклики нашого часу ..."*. Але це всього лише мрії,які можна здійснити, внісши докорінні зміни в законодавство всіх 11-й країн.

1. Співробітництва в галузі павуки і технологій.

Ідея кооперації в наукових областях особливо ефективна тоді, коли врезультати наукових досліджень зацікавлена кожна з країн. Одним зтаких напрямів досліджень є проблема прогнозуваннягеофізичних катастроф і, зокрема, землетрусів.

На IV засіданні Робочої групи ЧЕС в галузі науки і технологій зспеціальними доповідями з цього питання виступили ректор Кубанськогодержавного університету, академік В.А. Бабешко, член-кореспондент РАПН Л.Є. Собісевіч, професор В. К. Паламарчук. У їхніх повідомленнях булозазначено, що зміна в 1993 році рівня оцінки сейсмічної небезпеки в Краснодарському краї і, зокрема, у самому Краснодарі з 6 до 8 балівбалів призвело до подорожчання будівництва приблизно на 30-40%. Розвинені внашій країні методи сейсмічного районування дозволяють давати локальніоцінки сейсмічності, що може істотно знизити витрати на сейсмостійкебудівництво. При Кубанському державному університеті спільно з Об'єднаним Інститутом фізики Землі РАН, Інститутом обчислювальноїматематики та прикладної геофізики РАН створена і вже сертифікованалабораторія з сейсмології, обладнання якої дозволяє вестидослідження на основі розробленої російськими вченими принциповонової геотехнології, заснованої на методі активного вібросейсміческогомоніторингу. Великі тектонічні підрозділи, що відповідають за змінурежиму геологічної, сейсмічної, вулканічної активності, не хочутьвписуватися в ті державні кордони, які встановили політики. Довгі роки вони вивчалися роздільно, різними групами вчених у різнихкраїнах. Різна вивченість акваторій, відсутність обміну поточноїсейсмічної інформацією, ускладнює можливість передбачення сейсмічноїкатастрофи.

Було прийнято рішення про створення єдиної мережі моніторингу сейсмічноїобстановки і прогнозування землетрусів Причорноморського регіону з метоюрозвитку співробітництва в цій галузі.

Для організації обміну інформацією в галузі освіти, науки ітехнологій в рамках ЧЕС, Кубанський державний університет, підкерівництвом к.ф-м н. Левицький Б.Е.. розробив проект для вирішення розвиткуліній зв'язку між країнами ЧЕС.

Пропонуються наступні етапи реалізації проекту:

Перший етап.

1.Созданіе інформаційного серверу ЧЕС на якому розміщуються:

• рішення засідань робочої групи ЧЕС в галузі науки і технологій;

• інформація про запропоновані і прийнятих до реалізації проекти;

• загальнодоступні бази даних:

• інформація про проведені в рамках ЧЕС конференціях і нарадах;

• новини ЧЕС;

2.Распространеніе інформації до країн ЧЕС:

• організація сервера телеконференцій;

• організація авторизованого доступу до закритих баз даних ідокументів.

Другий етап. а) Розробка оптимальних рішень для розвитку зв'язку між країнами ЧЕС. б) Підготовка пропозицій з організації систем дистанційного навчанняза участю провідних вузів країн ЧЕС. в) Інформаційна підтримка спільних наукових досліджень. г) Організація обміну даними в області сейсмології та екології.

Але на цій угоді зупинятися не можна. Необхідно такожспівпраця і в інших наукових областях. Це необхідно для того, щобврівноважити науковий рівень усіх 11-й країн, щоб можна було створитиєдиний ринок товарів і послуг.

Необхідно створити асоціацію вищих навчальних закладів даного регіону. Асоціація повинна буде взяти під контроль освітній процес ВНЗ:рівень освіти, вимоги до фахівців. У регіоні з'явиться попит накваліфіковану робочу силу, знизиться рівень "витоку мізків", щодозволить виробляти високоякісних і конкурентоспроможні товари. Важливимфактом буде те, що держави зможуть обмінюватися студентами,що дало б можливість кожній країні виховувати необхідних фахівцівдля роботи в Чорноморському регіоні.

2. Енергетика і навколишнє середовище.

Сьогодні проблема енергетики та охорони навколишнього середовища в Чорноморськомурегіоні є життєвою. Каспійська нафта буде транспортуватися на11

Чорноморське побережжя трубопроводом і далі на захід танкерами,що проходять через протоки Туреччини або проходять поблизу них.

У наступні 10 років обсяг перевезень сирої нафти по Чорному морю можепотроїтися (з 44 до 127 млн. тонн на рік) *. У зв'язку з цим недержавніорганізації з 6 країн Чорноморського басейну щорічно збираються в Стамбулі для участі в "Протест на воді", в якому беруть участьсотні судів і човнів.

Навігація в протоці Босфор скрутна, оскільки цей вузький прохідмає сильні течії і безліч крутих поворотів (до 80 градусів).

За кодексом Міжнародної Морської Організації кораблям довше 120метрів не може бути забезпечене безпечне плавання по вузькому Стамбульськомупротоці, яка має круті повороти. Суду змушені змінювати курс неменше 12 разів під час проходження протоки.

У цьому переповненому протоці часті несприятливі погодні умови,такі як туман, дощ і дощ зі снігом, які зменшують видимість додистанції менше півмилі (926 метрів), що збільшує ймовірність аварій в Босфорі, через що зриваються поставки нафти *.

Більшість суден, які плавають в Чорному морі і що проходять протоками,дуже старі і багато в чому не відповідають стандартам безпеки. Більшетого, хто зможе оплатити економічні наслідки для країн Чорноморськогорегіону при закритті проток у випадку аварії? До того ж ці країни підв чому залежать від цих водних шляхів у своїй зростаючої світової торгівлі інеобхідному імпорті.

Будучи майже закритим і високо вразливим для всіх впливів морем,чорне море одне з найбільш забруднених у світі. Воно не повинно бутишляхом перевезення небезпечних речовин на застарілих судах. Також Чорне море неслід завантажувати транспортуванням великих обсягів нафти, якізначно перевершують потреби підприємств з переробки нафти,розташованих у регіоні, оскільки це означає обробку нафти на двохдодаткових терміналах в бурхливому морс, операції в якому неможливі впротягом 90 днів на рік.

Беручи до уваги зростання громадської обізнаності в питанняхекології, | пряма наземне транспортування російської нафти по системітрубопроводів, крім північного напрямку на Балтійське море і південного на Середземне море (Баку - Сейхан), здається оптимальним рішенням, що зберігають Чорне море.

Це рішення так само оптимально і з комерційного боку, якщо врахуватимайбутні підвищені страхові премії, витрати на ліквідацію наслідківаварій і штрафи за аварії, забезпечення відповідних стандартівбезпеки і, відповідно, підвищення вартості фрахту.

3. Розвиток сільського туризму.

Туризм на сучасному етапі розвитку економіки і культури стаєвсе більш значущим явищем у соціальному та культурному житті людей,перетворюється на масовий процес міжнародного масштабу. Сьогоднішній туризм - Це галузь суспільного виробництва, що робить вплив на розвиток ідіяльність інших галузей народногосподарського комплексу. Туризм впливаєна галузеву структуру зайнятості населення, сприяє формуваннювисоких моральних якостей, культурному вихованню людей. Туризм може йповинен стати п?? іорітетним напрямком в економіці Чорноморського регіону.

Беручи до уваги те, що Чорноморський регіон здавна маєвеликим і різноманітним спектром оздоровчих і туристсько-екскурсійнихпослуг, тому тут доцільна організація, функціонування, розвитоктуризму. Пошук рішень успішного розвитку і функціонування туризму в Чорноморському регіоні в умовах ринкової економіки сьогодні дуже актуальне.

Декларація, прийнята на конференції "Екополіс - поселення прискореногорозвитку ", яка пройшла в 1996 році під егідою ООН в Стамбулі,стверджує, що майбутня урбанізація буде розвиватися в напрямкуперенесення стилю і стандарту міського способу життя у сільськумісцевість. А це відповідає інтересам організації в найближчій перспективісаме таких видів туризму як екологічний, сільський, зелений таагротуризм, які хоч і пов'язані між собою, але мають деякі відмінності.

Сільський туризм - це туристична діяльність на території сільськихпоселень, де є умови як для тривалого, так і для короткочасноговідпочинку, крім того, екологічно чистий ландшафт, сільське житло, побут,придатний для прийому туристів і необхідні об'єкти обслуговування. Сільськийтуризм відноситься до пасивної (а не активного) формі відпочинку, за рівнем своєїорганізованості є швидше самодіяльний (а не планову), за метою --більш соціальний, а не суто комерційний.

Особливо важливим є те, що сільський туризм не вимагаєдержавних капіталовкладень, а задовольняється поки що використанняміснуючого потенціалу сільських регіонів: унікальних природних ресурсів іісторичних об'єктів - культурного значення; присутністю приватного житловогофонду на селі; що виробляються в особистих господарствах продуктів харчування. У ціломузародження сільського зеленого туризму здійснюється на кошти населення,яка бере на себе утримання і обслуговування туристів і відпочиваючих,природно за грошову винагороду. Ще одна особливість сільськоготуризму полягає в тому, що він не вимагає створення великих туристичнихфірм, а є об'єктом для добровільного об'єднання приватних сільськихгосподарств і власників деяких підприємств малого бізнесу для наданняокремих туристичних послуг.

Подальше розповсюдження і розвиток сільського туризму будесприяти:

• зайнятості звільнених з інших галузей,

• Збільшенню доходів сільських сімей за рахунок надання послуг іреалізації, що виробляються в особистому господарстві продуктів харчування,

• Поліпшенню благоустрою та інженерного обладнання житла,

• Збереженню місцевих пам'яток історико-архітектурного значення,

• Відродженню народних звичаїв та відновлення промислів.

4. Інформаційне співробітництво.