4. Чистий національний продукт. Національний доход

ВНП як вимірник валового об’єму виробництва має один важливий недолік: в ньому закладається тенденція до прикрашування картини текучого річного виробництва тому, що він не передбачає вирахування тієї частини річного виробництва, котра необхідна для того, щоб замістити інвестиційні товари, використані у виробництві в даному році.

Наприклад, припустимо, що на 1 січня 2003р. в економіці нараховувалося інвестиційних товарів на 100 млрд. дол. Припустимо також, що на протязі 2003р. в процесі виробництва ВНП в об’ємі 800 млрд. дол. було спожито машин і обладнання на суму 40 млрд. дол. Таким чином, на 31 грудня вартість наявних в розпорядженні накопичених інвестиційних товарів складала тільки 60 млрд. дол.

Чи правомірно буде стверджувати, що показник ВНП за 2003р. (тобто 800 млрд. дол.) свідчить про те, що виробництво даного року прибавило до благополуччя суспільства. Ні, не правомірно. Було б більш правильно вирахувати із річного об’єму ВНП 40 млрд. дол. у вигляді вартості інвестиційних товарів, котрі повинні бути використані для того, щоб відшкодувати вартість машини і обладнання, спожитих в ході виробництва даного року. Тоді ми одержимо показник чистого об’єму виробництва в сумі 760 млрд. дол.

По суті, показник чистого об’єму виробництва являється більш досконалим вимірником об’єму виробництва продуктів для споживання і накопичення капіталу, ніж валовий об’єм виробництва. Отже, чистий національний продукт (ЧНП) являє собою валовий національний продукт, скоректований на суму амортизаційних відрахувань. З його допомогою вимірюється загальний річний об’єм виробництва, який економіка вцілому, включаючи домашні господарства, компанії, державу і іноземців, в змозі спожити, не погіршуючи при цьому виробничих можливостей послідуючих років.

Національний доход (NI)

Ми життєво зацікавлені в визначенні того, який доход постачальників ресурсів за надану ними землю, робочу силу, капітал, а також управлінські навики, з допомогою яких створюється чистий продукт даного року. Іншими словами, у скільки суспільству обходиться з точки зору споживання ресурсів виробництво даного чистого об’єму виробництва.

Єдиним компонентом ЧНП, який не відображає текучого вкладу економічних ресурсів, являються непрямі податки на бізнес. Необхідно нагадати, що держава прямо нічого не вкладає у виробництво в обмін на непрямі податки на бізнес, корті вона одержує, тобто держава не може розцінюватися як постачальник економічних ресурсів. Таким чином, щоб визначити показник загального об’єму заробітної плати, рентних платежів, проценту і прибутку, одержаних в ході виробництва об’єму ВНП даного року, ми повинні вирахувати із ЧНП непрямі податки на бізнес. Одержаний таким чином показник називається національним доходом.

З точки зору постачальників ресурсів, він являється вимірювачем доходів, корті вони одержали від участі в текучому виробництві. З точки зору компанії, національний доход являється вимірювачем цін факторів виробництва чи ресурсів: національний доход відображає ринкові ціни економічних ресурсів, які пішли на створення об’єму виробництва даного року.

Національний доход може бути також визначений шляхом розрахунку ВНП по доходах шляхом складання всіх видів розпреділення, за виключенням амортизаційних відрахувань і непрямих податків на бізнес.

ЧНП – непрямі податки на бізнес = національний доход

НД = ВНП – амортизація – непрямі податки на бізнес

НД можна також отримати додаванням усіх факторних доходів резидентів – заробітної плати, ренти, проценту та прибутку.

Особистий доход (РІ) (одержаний доход) і національний доход (зароблений доход) відрізняються один від одного по тій причині, що частина заробленого працею доходу – внески на соціальне страхування (податки на соціальне страхування), податки на прибуток корпорацій і нерозподілені прибутки корпорацій фактично не попадають в домогосподарства.

Навпаки, частка доходу, котра попадає в домогосподарства, - трансфертні платежі – не являються результатом праці.

Переходячи від національного доходу як вимірювача заробленого доходу до особистого доходу як показника доходу, фактично одержаного, ми повинні відняти із національного доходу такі три види доходів, котрі зароблені, але не одержані, а також прибавити доходи, одержані, але які не являються результатом текучої трудової діяльності.

Національний доход – внески на соціальне страхування – податки на прибуток корпорацій – нерозподілений прибуток корпорацій + трансфертні платежі = особистий доход (одержаний доход).