1.6. Кислотно-основні рівноваги. РН.

1.6.1. Які з перелічених груп речовин відносять тільки до елекролітів:

а) NaCl, CaCl₂, KOH;

б) KOH, C₂H₅OH, NaCl;

в) Na₂B₄O₇ 10H₂O, HCOOH, NaCl.

г) C₆H₁₂O₆, C₂H₅OH, H₂SO₄.

1.6. 2. Які з перелічених груп речовин відносять тільки до неелектролітів:

а) C₆H₁₂O₆ , C₂H₅OH;

б), KCl, C₂H₅OH;

в) NaCl H₂SO₄;

г) С₁₂Н₂₂О₁₁, СН₃СНСООН.

1.6. 3. Які із наведених речовин відносять до слабких електролітів?

а) NaCl, б) CH₃COOH;

в) Na₂SO₄; г) HCl.

1.6.4. Які із наведених речовин відносять до слабких електролітів?

а) Н₂О, б) NaCl;

в) HCl; г)CCl₃COOH.

1.6.5. Які із наведених речовин відносять до слабких електролітів?

а) C₂H₅OH, б) CCl₃COOH;

в) NaCl; г) H₂SO₄.

1.6.6. Які із наведених речовин відносять до cильних електролітів?

а) NaCl; б) BaSO₄;

в) Ca₃(PO₄)₂; г) H₂O.

1.6.7. Які із наведених речовин відносять до cильних електролітів?

а) BaSO₄; б) H₂O;

в) MgCl₂; г) H₂O.

1.6.8. Які із наведених речовин відносять до cильних електролітів?

а) CaCl₂; б) CaCO₃;

в) Ca₃(PO₄)₂; г) AgCl.

1.6.9. Згідно з теорією Бренстеда і Лоурі основами є речовини, які при перебігу даної реакції можуть бути:

а) донорами гідроксидних груп;

б) донорами протонів (іонів гідрогену);

в) акцепторами протонів;

г) акцепторами електронної пари.

1.6.10. Згідно з теорією Бренстеда і Лоурі основами є речовини, які при перебігу даної реакції можуть бути:

а) донорами гідроксидних груп;

б) донорами протонів (йонів гідрогену);

в) акцепторами протонів;

г) акцепторами електронної пари.

1.6.11. Водневий показник записується як вираз:

а) [H⁺]; б) [OH^-]; в) pH; г) pOH.

1.6.12. Як записати йонний добуток води?

а) [H₃O⁺]*[OH^-]=10^-14 б)

в) г)

1.6.13. Яка формула використовується для розрахунку рН розбавленого розчину HCl?

а) рН = -ℓg[Н⁺]; б) рН = 14 – рОН;

в) рН = - ℓgС_ОН- г) рН = -ℓg[Н⁺]∙2

1.6.14. Закон розведення Оствальда можна виразити:

а) б)

в) Р=СRT; г) рН=14-рОН

1.6.15. Яке значення рН в кислих розчинах?

а) рН=0-5; б) рН>7; в) рН=5-7; г) рН<7.

1.6.16. Яке значення рН в лужних розчинах?

а) рН=0-5; б) рН>7; в) рН=5-7; г) рН<7.

1.6.17. Ступінь дисоціації (α) для слабких електролітів при с (електроліту) = 0,1 моль/л за температури 25⁰С має значення:

а) α=0; б) α<1; в) α<0,1; г) α<0,03.

1.6.18. Що таке ацидоз?

а) зміщення рН середовища в організмі у лужну сторону;

б) розрідження крові внаслідок плазмолізу;

в) зміщення рН середовища в організмі у кислу сторону;

г) підвищене згортання крові.

1.6.19. Що таке алкалоз?

а) зміщення рН середовища в організмі у лужну сторону;

б) підвищення чутливості організму до окремих ліків;

в) підвищення згортання крові;

г) нервове збудження.

1.6.20. Ацидоз – це відхилення рН крові до:

а) 8,3; б) 8,0; в) 7,2; г) 7,5.

1.6.21 Алкалоз – це відхилення рН крові до:

а) 6,5; б) 6,8; в) 7,1; г) 7,5.

1.6.22. Зрушення кислотно-основного стану крові у сторону підвищення концентрації йонів водню (зниження рН) і зменшення резервної лужності називають:

а) анабіозом; б) алкалозом;

в) ацидозом; г) антагонізмом.

1.6.23. Зрушення кислотно-основного стану крові у сторону зменшення концентрації йонів водню (підвищення рН) і збільшення резервної лужності називається:

а) анабіозом; б) ацидозом;

в) алкалозом; г) антагонізмом.

1.6.24. Вибрати рівняння гідролізу соди і рН середовища в розчині

а) H₂SO₄ + NaOH → рН=7

б) HCl + Na₂CO₃ → рН<7

в) H₂CO₃ + NaOH → рН<7

г) H₂O + Na₂CO₃ → рН>7

1.6.25. Міра активної кислотності середовища:

а) ступінь дисоціації;

б) константа дисоціації;

в) рН розчину;

г) об’єм 0,1 М розчину NaOH, затраченого на титрування.

1.6.26. Що таке активна кислотність?

а) ступінь дисоціації кислоти;

б) концентрація йонів Н⁺ в розчині;

в) константа дисоціації кислоти;

г) відтитрована кислотність середовища.

1.6.27. Інтервал рН, що відповідає поняттю «підвищена» кислотність шлункового соку:

а) рН=0,9; б) рН<1,9; в) рН<4,5; г) рН=7.

1.6.28. Чи одинакові активна і загальна кислотність у розчині сульфатної кислоти

а) так, б) ні, активна більша;

в) ні, загальна більша; г) ні, активна менша.

1.6.29. Чи одинакова активна і загальна кислотність у розчині HCl?

а) ні; б) більша активна;

в) так; г) більша загальна.

1.6.30. Чи однакові активна і загальна кислотність у розчині оцтової кислоти?

а) загальна менша; б) активна менша;

в) активна набагато більша; г) так.

1.6.31. Імовірне значення рН крові людини в нормі:

а) рН=7; б) рН=7,2;

в) рН=7,36; г) рН=7,56.

1.6.32. Яке порушення кислотно-лужної рівноваги може наступити, якщо рН плазми крові стане 7,55?

а) кислотність зросте; б) наступить алкалоз;

в) наступить ацидоз; г) відбудеться плазмоліз.

1.6.33. Імовірні границі зміни значення рН слини:

а) 6,5-7,5; б) 5.6-7,9;

в) 6,0-8,6 г) 7,0-8,6.

1.6.34. Значення рН сечі людини знаходиться в межах:

а) 4,8 – 5,8; б) 6,5 – 8,5;

в) 2,2 – 5,0; г) 5,0 – 6,5.

1.6.35. Фізіологічне значення рН сечі:

а) 1-3; б) 3-6; в) 5-8; г) 6-9.

1.6.36. Можливі границі зміни рН сльозової рідини:

а) 7,6-7,8; б) 7,0-7,6;

в) 7,7-8,7 г) 8,0-8,7.

1.6.37. Чому дорівнює в середньому рН слини в нормі:

а) 5,0; б) 6,75; в) 7,75; г) 8,25.

1.6.38. Імовірне значення рН шлункового соку в нормі:

а) 0,6; б) 1,05; в) 1,65; г) 2,05.

1.6.39. Інтервал рН, що відповідає поняттю «знижена» кислотність шлункового соку:

а) рН > 7,36; б) рН > 0,9;

в) рН > 1,65; г) рН > 2,0.

1.6.40. Інтервал рН, що відповідає поняттю «нульова» кислотність шлункового соку:

а) рН > 7; б) рН >1,65;

в) рН > 1,0; г) рН > 2,0.

1.6.41. Концентрація йонів гідроксилу 0,0001 моль/л. Яке рН розчину?

а) 10; б) 9; в) 4; г) 5.

1.6.42. Концентрація йонів водню в розчині С_н⁺= 0,001 моль/л. Підрахувати рН розчину.

а) рН=0,0001; б) рН=0,1;

в) рН=2; г) рН=3.

1.6.43. Знайти концентрацію ОН-йонів у морській воді, якщо її рН = 8,0.

а) [ОН^-] = 1*10^-8 б) [ОН^-] = 1*10^-6;

в) [ОН^-] = 1*10^-4; г) [ОН^-] = 1*10^-2.

1.6.44. Розрахувати концентрацію йонів водню у розчині сульфатної кислоти, якщо рН = 2. Навести розрахунки.

а) [H⁺] = 0,1; б) [H⁺] = 0,01;

в) [H⁺] = 0,2; г) [H⁺] = 0,02.

1.6.45. Визначити концентрацію йонів водню в слині, якщо рН=6,0. Навести розрахунок.

а) [H⁺] = 6,0; б) [H⁺] = 10⁶;

в) [H⁺] = 10^-6; г) [H⁺] = 1*10⁶.

1.6.46. Розрахувати концентрацію [ОН^-]-йонів у питній воді, якщо її рН = 6. Навести розрахунки.

а) [ОН^-] = 0,003; б) [ОН^-] = 1*10^-6;

в) [ОН^-] = 1*10^-8; г) [ОН^-] = 0,6.

1.6.47. Після тривалої роботи в гарячому цеху у робочого відмічено підвищення температури тіла до 38,5°С, тахікардія, порушення ритму сердечних скорочень. Переважно втрата якого електроліту призводить до порушення роботи серця?

а) калію; б) кальцію;

в) магнію; г) фосфору.

1.6.48. Ступінь дисоціації аміаку збільшується при:

а) Розведенні розчину;

б) Охолодженні розчину;

в) Концентруванні розчину;

г) Додаванні солі амонію;

1.6.49. Водневий показник 0,01 М розчину HCl дорівнює:

а) 2; б) 3; в) 5; г)4.

1.6.50. Водневий показник 0,001 Н розчину KOH дорівнює:

а) 11; б) 13; в) 10; г) 12

1.6.51. Водневий показник 0,01 Н розчину слабкої одноосновної кислоти (ступінь дисоціації 1\%) дорівнює:

а) 4; б) 2; в) 1; г) 3

1.6.52. Водневий показник 0,001 М слабкої однокислотної основи (ступінь дисоціації 1\%) дорівнює:

а) 9; б) 8; в) 10 г) 13

1.6.53. Водневий показник 0,05 М розчину H₂SO₄ дорівнює:

а) 1; б) 2; в) 5; г) 4

1.6.54. Водневий показник 0,001 М розчину хлоридної кислоти дорівнює:

а) 3; б) 0; в) 10; г) 7

1.6.55. Іонний добуток води – це:

а) сума концентрацій протонів та гідроксид-іонів;

б) добуток концентрацій протонів та гідроксид-іонів;

в) відношення концентрацій протонів та гідроксид-іонів.

1.6.56. За рН = 2 іонний добуток води дорівнює:

а) 10-2 моль/л; б) 10-14 моль/ л;

в) 10-12моль/л.

1.6.57. За рН = 11 іонний добуток води дорівнює:

а) 10-2 моль/л; б) 10-11 моль/ л;

в) 10-14 моль/л.

1.6.58. .Активна кислотність – це:

а) концентрація кислоти;

б) концентрація кислотного залишку;

в) концентрація протонів.

г) концентрація гідроксидних йонів

1.6.59. Потенціальна кислотність – це:

а) концентрація непродисоційованих молекул кислоти;

б) концентрація кислоти;

в) концентрація іонів гідрогену.

1.6.60. Загальна кислотність – це:

а) концентрація непродисоційованих молекул кислоти;

б) загальна концентрація кислоти;

в) концентрація протонів.

1.6.61. Титруванням визначають:

а) активну кислотність; б) потенціальну кислотність; в) загальну кислотність.

1.6.62. Формула обчислення рН розчину сильної кислоти:

а) рН = – lg Кд [кислоти]; б) рН = – lg [кислоти]; в) рН = – lgα – [кислоти].

1.6.63.Формула обчислення рН розчину слабкої кислоти:

а) pH =−lg Кд ⋅[кислоти] ;

б) рН = – lg [кислоти];

в) рН = – lg К д · [кислоти].

1.6.64.рОН – це:

а) натуральний логарифм концентрації лугу.

б) від’ємний десятковий логарифм концентрації гідроксид–іонів;

в) від’ємний десятковий логарифм концентрації основи.

1.6.65. Пепсин шлункового соку діє у:

а) кислому середовищі; б) лужному середовищі; в) нейтральному середовищі.

1.6.66 .рН венозної крові:

а) більший за рН артеріальної крові;

б) менший за рН артеріальної крові;

в) однаковий із рН артеріальної крові.

1.6.67. рН в клітині:

а) менший за рН крові; б) більший за рН крові; в) однаковий із рН крові.

1.6.68. .рН 0,001 М NaOH становить:

а) 3; б) 11; в) 6.

1.6.69. рОН 0,01М розчину КОН:

а) 12; б) 2; в) 7.