Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Соціологія. Конспект лекцій.doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
24.11.2019
Размер:
1.58 Mб
Скачать

Тема 8. Соціологія політики

Мета: полягає у конкретному аналізі змісту політики і політичної діяльності різних соціальних груп, ознайомитись зі змістом діяльності політичних інститутів, у визначенні політичних рухів, поведінки і свідомості мас.

Ключові поняття: політика, політичні інститути, політичні партії,

політичні рухи, політичні інтереси, політична поведінка, політична свідомість, політичні інтереси.

План.

1. Соціологічна сутність політики.

2. Політика і політична влада.

3. Структура політики.

4. Політична культура.

Соціологія політики - це галузь соціології, яка вннчаг взаємовідносини політичної сфери життя суспільства з іншими соціальними інститутами. Соціологія політики як галузева соціологія набула бурхливого рочви'іку у XX столітті. У її витоків стояли М.Вебер, Г.Моска, В.Парето, Р.Міхсльс, М.Острогорський. Пізніше соціологію політики розвивали ІІ.Лазарсфсльд, Ч.Мерріам, Г.Лассуел, З.Бжезинський, Р.Міллс, Є.Вятр та багато інших. Серед вітчизняних дослідників слід назвати М.Михальчспко, В.Ворону, Є.Головаху, І.Бексшкіну, В.Королько, С.Макеєва та інших.

У першу чергу необхідно розглянути процеси інституціоналізації політичних відносин у зв'язку з тим, що політичні інститути надають соціальним взаємодіям визначеності, вносять елементи передбачуваності у поведінку людей, а їх руйнування призводить до хаосу та безладдя.

Становлення політичних інститутів пов'язане з появою якісно нового виду взаємодії - політичної влади, яка зміцнювалася з ускладненням та диференціацією системи соціальної взаємодії. Зароджувалась влада як концентрований вираз спільних інтересів, як втілення єдиної соціальної волі, як віддзеркалення потреби спільноти у збереженні своєї цілісності.

Стійкість політичної влади досягається в процесі її інституціоналізації. яка починається з формування статусно-рольових груп, що призначені для управління суспільством.

Водночас відбувається формування нормативно-правової системи, яка регулювала взаємодії різних соціальних груп.

Для підтримання нормативного порядку створюється механізм санкцій, який забезпечує виконання індивідами норм і правил.

Результатом інституціоналізації е поява в суспільстві стійкого механізму, який забезпечує відтворення політичних владних відносин.

Політична влада цікавить соціологію також з точки зору її функції, які сприяють збереженню цілісності суспільства. Серед основних функцій політичної влади виокремлюють такі:

• функцію перерозподілу матеріальних гп духовних цінностей;

• підтримки соціального миру в суспільстві. Розшарування суспільства призводить до диференціації інтересів різних соціальних груп, їх зіткненні та протиборства. Узгодження та регулювання цих інтересів є головним завданням політичної влади;

•функцію підтримання інституціональної єдності суспі;п,сіва, збереження єдиного соціокульїурпого простору. Влада сгворює необхідні умови для ефективного (функціонування гдііпого нормативного порядку, який поєднує різноманітні інституціопальні

утворення, є виразом всезагального інтересу, інтегруючим врівноваженням, що забезпечує цілісність соціуму;

• мобілізуючу функцію, яка виявляється у здатності організувати та направляти маси на вирішення проблем суспільства, реалізацію прийнятих рішень.

Соціологія політики детально розглядає зміст та поняття "політика". Політика - це особлива сфера життєдіяльності, в якій виявляються відмінності інтересів різних соціальних спільнот з приводу влади. У сфери політики відбувається виявлення, зіткнення, протиборство, а також підпорядкування, субординація цих інтересів.

У структурі політики виділяють такі основні елементи;

• політичні відносини;

• політична організація;

• політична культура.

Політичні відносини - це стійкі політичні зв'язки та взаємодії, які формуються в процесі функціонування політичної влади.

Політична організація - це сукупність державних та недержавних організацій та установ, які беруть участь у регулюванні взаємовідносин між соціальними спільнотами.

Політична культура - це сукупність знань, цінностей, зразків поведінки і діяльності людини. Політична культура виступає нормативним механізмом регуляції поведінки; діяльності людей.

Залучення індивіда до знань, цінностей та опанування ролями, які дозволяють йому адаптуватися до політичного життя, відбувається в процесі політичної соціалізації. Політична соціалізація - це двобічний процес, який включає у себе вплив політичного середовища на індивіда, з одного боку, а з іншого, - формування політичної індивідуальності, що передбачає вільний вибір та відповідальність за прийняті рішення, політичну залученість.

Політична залученість є вираженням ставлення громадян до влади, впливом на формування та прийняття нею рішень. Вона реалізується у формі певних чинників, заходів, які виражають інтереси, думки та вподобання громадян. Конкретними формами політичної залученості можуть бути вибори, демонстрації, мітинги, страйки, участь у різних громадсько-політичних об'єднаннях тощо.

Контрольні запитання

1. Що вивчає соціологія політики?

2. Який існує зв'язок політичної влади?

3. Які функції політичної влади Вам відомі?

4. Які основні елементи складають структуру політики?

5. Що визначає поняття - політична соціалізація?

Реферати

1. Політична культура українського суспільства як елемент стабільної політики держави.

2. Особливості політичної влади в Україні.

3. Революція і реформа як вид соціально-політичних перетворень.

4. Політична модернізація і політична культура як складові демократичного суспільства.

5. Співвідношення політичного і соціального життя сучасного суспільства України.

Рекомендована література

1. Єжи Центр. Социология политических отношений. - М.: гл. ІІ-ІІІ, -1989.

2. Пагорна Л.П. Політична культура українського народу: історична ретроспектива і сучасні реалії. - К.: 1998.

3. Потульницький В. Теорія української політології. - К.: 1993.

4. Політологія: наука про політику, їзд. - 2-е. За ред. В.П.Лндрюиіенко. -К.:1999.

5. Політологія. Навч.посібник / О.В.Бабкіна та ін./ - гл. II. - К., 2001.