Тема 12. Соціологія молоді, соціологія сім'ї

Мета: дослідити молодіжну сім'ю як малу контактну соціальну групу і одночасно як особливий соціальний інститут, розкрити її роль у суспільній системі, проаналізувати зміни парадигм у вивченні сім'ї і розкріпи іенденції розвитку сучасної молодої сім'ї.

Ключові поняття: сім'я, шлюб, структура сім'ї, типи сімейної структури, функції сім'ї, інституалізація сім'ї, дсінституалізація сім'ї, умови життя сім'ї, сімейні конфлікти.

План

1. Поняття сім'ї, її структура і типи.

2. Основні теорії сім'ї та тенденції її розвитку..

3. Сутність соціології молоді.

4. Характерні риси молоді.

1. Сім'я є складним соціальним утворенням. Вона включає в себе різнорідні компоненти, пов'язані з фізіологічними процесами, з психологічною динамікою взаємовідносин, з нормами і цінностями культури, з економічними умовами ринку і виробництва, з демографічними змінами, з інститутами армії, церкви, охорони здоров'я, урядового управління, історичними традиціями. Тому закономірно сім'я є об'єктом дослідження багатьох наук - психології, педагогіки, юриспруденції, демографії, історії тощо. Соціологія, інтегруючи досягнення цих наук, спираючись па них, здійснює свій власний погляд на проблему сім'ї.

Своєрідність соціологічного тлумачення сім'ї обумовлюється специфікою самої науки соціології, яка вивчає соціальні явища і процеси у контексті суспільного цілого. Відповідно до свого предмету дослідження соціологія розглядає сім'ю одночасно як малу соціальну групу і як особливий соціальний інститут. Парадигма малої соціальної групи орієнтована па аналіз закономірностей становлення, функціонування і розпаду сім'ї як автономної цілісності, тобто на вивчення внутрішнього світу сім'ї. Цей підхід дозволяє з'ясувати мотиви і причини розлучень, динаміку родинних підноснії. Парадигма соціального інституту сфокусована насамперед на човпіпіні зв'язки сім'ї і розкриває її значення в широкому соціальному копгсксіі у взаємозв'язку з іншими соціальними інститутами, з соціальними процесами. Модель сім'ї як соціального інституту є надзвичайно важливою для прогнозів майбутніх змін сім'ї. Розмежування особливостей сім'ї як малої соціальної групи і як соціального інституту дозволяє визначити соціальне положення сім'ї у суспільній системі, її посередницьку роль на макро- і мікрорівнях аналізу. Такий бінарний підхід до вивчення сім'ї в соціології не ояіачас подвоєння предмету. Це різні аспекти єдиного поля діяльності. Але важливо знати, що соціологія надавала і надає цим аспектам дослідження сім'ї не однакового значення.

У минулому, особливо в радянському суспільстві, сім'я розглядалася переважно як соціальний інститут, в результаті чого вона виступала виключно об'єктом політики, що робило її безправною. У сучасних умовах відбулася зміна парадигм. Особливо в сучасній зарубіжній соціології сім'я в більшій мірі досліджується як мала соціальна група. Але треба відмітити, що хоч увага дослідників-соціологів до сім'ї як соціального інституту відчутно зменшується, нині створюються передумови для інтеграції двох парадигм. Задутися спроби створення наукових моделей, які дозволили б на рівні суспільства досліджувати соціальне значимі результати індивідуальної і сімейної поведінки, а, з іншого боку, на рівні сім'ї і особи встановлювати соціальну детермінованість ціннісних орієнтацій: установок, мотивів, дій. інтсі-рація інституційного і мікрогрупового підходів створює можливосгі аналізу сім'ї як соціальної системи.

Як слушно зазначав з цього приводу відомий американський вчений Т.ІІарсонс, сім'я не протистоїть суспільству, вона одна із його підсистем, що забезпечує стабільність соціуму в цілому завдяки встановленню інструментальних відносин з іншими соціальними підсистемами і структурами, а також "експресивних" відносин всередині самої сім'ї. Саме системний підхід до вивчення сім'ї, дозволить зрозуміти, що сім'я - це соціальна клітина, яка, з одного боку, е відносно автономним замкнутим об'єднанням людей, які будують свій внутрішній світ і захищають його від зовнішніх впливів (якщо сім'ю позбавити її автономії, її внутрішнього світу, зробити все, що діється в ній відкритим для суспільства, вона розпадеться). Але автономність, герметичність сім'ї відносна, бо вона функціонує в суспільній системі і відкрита для всього, що відбувається в ній, тому закономірно зазнає впливів зовнішніх умов, соціального життя в цілому.

Отже сімейне об'єднання не тільки задовольняє свої внутрішні потреби, а й, з іншого боку, є невід'ємним елементом суспільної системи, є її особливим соціальним інститутом.

Так як сім'я це складне соціальне формування, відповідно існують різні визначення її суті. Як сімейноутворюючі критерії при цьому виступають різні сторони сімейної життєдіяльності. Виходячи з тих радикальних змін, яких зазнала сучасна сім'я, слід зосередити увагу насамперед на двох основних точках зору щодо питання суті сім'ї: на традиційній і нетрадиційній. Відповідно до традиційної точки зору мала контактна група набуває статусу сім'ї лише тоді, коли характеризується подружніми і родинними відносинами, здійснює репродуктивну функцію, а також соціалізацію дітей і підтримує існування членів сім'ї. Лише наявність триєдиних відносин:

шлюбу - батьківства - спорідненості - дозволяє говорити про конституювання сім'ї як такої в її строгій формі. Факт наявності одних або двох відносин характеризує фрагментарність сімейних груп, які були сім'ями і розпалися, або ще не стали сім'ями і знаходяться на початковій стадії її становлення. Але в останні роки як у зарубіжній, так і у вітчизняній соціології сформувався нестандартний підхід до сім'ї, який зводить її сутність до будь-яких трьох названих відносин, найчастіше до шлюбу і навіть до партнерства.

Сім'ю створюють відносини: батьки - діти. Що ж стосується иі.іюбу, то він є легітимним визнанням відносин між чоловіком і жінкою, формою їх співжиття, сексуального партнерства. Іншими словами, шлюГі - цс традиційний засіб формування сім'ї і суспільного контролю за нею, одне із знарядь, шляхів, способів самозабезпечення і розвитку сусіїілі.сінл. На фоні загального зростання соціальної напруги в нашій країні поширюються такі псевдофеномени сімейно-шлюбних відносин, як фіктивний шлюб, фіктивне розлучення та інше, яким бажано приділити увагу на семінарі.

2. Сім'я як соціальна система характеризується певною структурою. Типологія сімейних структур багатоманітна і класифікується за річними критеріями. Такими критеріями с типи сімейних структур. Нони у соціології вважаються: за формою шлюбу - моногамне_подружжя (шлюб між одним чоловіком і однією жінкою) і полігамія (шлюб між одним та декількома індивідами), причому полігамія буває двох_видів: полігінія (шлюб одною чоловіка з кількома жінками), поліандрія (шлюб однієї жінки з кількома чоловіками), груповий шлюб (між кількома чоловіками і кількома жінками), за партнером, якому надається перевага при вступі до шлюбу - екзогамія, коли партнера шукають поза певними групами, сім'ями або кланами; і ендогамія, коли партнер обирається виключно всередині своєї групи. Розглядаючи при цьому ендогамію, необхідно звернути увагу іія те, що найбільш важливим її правилом є заборона кропозміїпуванпя (іпцест), яка виключає шлюби або статеві зв'язки між особами, що є близькими кровними родичами, (в обмеженому вигляді ендогамія існує зараз всередині расоних груп, наприклад, американських негрів, (релігійних груп, наприклад, іупаїстів), соціальних класів,(наприклад, людей аристократичного походження), за критерієм влади - патпіархальні родини, де батько є шаною сімейної "держави", матріархальні сім'ї, де найвищим авторитетом і шілипом користується жінка і мати, та егшіітарії^сімеиіп структури, н яких чітко не визначений глава сім'ї, а домінує ситуативний розподіл влади між бті.ком і матір'ю; за родоводом і наслідуванням майна - патриліпіальпі і матріліні;ільііі сім'ї (наслідування прізвища, майна, соціального положення ведеться по батькові або матері); за критерієм просторово-територіальної лока.іічації -патрилокальні (молоде подружжя переходить жити п будинок б;пька чоловіка), матрилокальні (молодь залишається жиги у батьків жінки) та неолокальні (молодята живуть окремо від своїх батьків); за критсрісм сої^іального походження подружжя - гомогенні сім'ї (подружжя г вихідці із однієї соціальної страти) і гетерогенні (подружжя походить із ргіпих соціальних страт, груп, каст, класів). Найбільш поширеними у сучасному суспільстві с нуклеарчі сім'ї, які складаються з батькіп і їх дітей із двох поколінь. Росиирені сім'ї включають в себе дві і більше пуклсарпі сім'ї з єдиним сімейним господарством і складаються із трьох і більше поколінь -прабатьків, батьків і дітей.

Конструювання вичерпної типології сімейних структур, які охоплюють усі різновиди сімей від старту до фінішу сімейного життя, дозволяє

розширити і поглибити картину різних сімейних станів, найповніше розкрити всю складність сімейних відносин, виявити важливі сімейні проблеми, від вирішення яких залежить стабільність суспільного життя.

Під функціями сім'ї розуміють, як правило, суспільні результати жиггєдіяльності сімей, що мають загальнозначимі наслідки для всього сугпільства. Відповідно до соціологічного підходу розрізняють індивідуальні функції сім'ї (спрямовані на особистість), а також соціальні функції (спрямовані на суспільство). Значення функцій, які виконує сім'я, важливо для розуміння значення ролі сім'ї як особливої і необхідної соціальної форми у суспільній системі.

В нових умовах функції сім'ї модернізуються, звужуються, розширюються, здійснюються повністю або частково і навіть зникають. Щоб зрозуміти ці процеси і виявити їх причини, доцільно при вивченні третього питання звернутися до теорії функціоналізму, представники якої особливого значення надають функціям сім'ї і функціональним змінам, що відбуваються в ній. Крім названої теорії великий інтерес також мають, на наш погляд, теорія символічного інтеракціонізму, яка концентрує увагу на дослідженні сімейних ролей і статусів, міжстатусних відносин у процесі комунікації та конфліктологічна теорія, що займається дослідженням конфліктів внутрішньосімейного життя та зовнішніх конфліктів, що виникають в результаті взаємодії сім'ї з соціальним оточенням. Аналізуючи основні теорії сім'ї, необхідно знати, що жодна з них не може претендувати на універсальність, бо розглядає сім'ю з якогось певного її сутністного боку. Але в сукупності ці теорії формують комплексне, цілісне уявлення про сім'ю та сімейні відносини і розкривають її роль посередника при вивченні соціального світу через взаємозв'язок особистого і суспільного.

Соціологія розглядає сім'ю як динамічне соціальне утворення, яке зазнає певних змін у процесі історичного розвитку. Треба відмітити, що найбільш радикальних змін зазнає сім'я в сучасному суспільстві. Зростання економічної незалежності жінок, їх активне включення в трудову діяльність, рівноправ'я з чоловіками, еволюція поглядів на сексуальну мораль та інші економічні і культурні фактори обумовили другу революцію в сімейних стосунках (перша революція відбулася в кінці XVIII ст.), яка настільки змінила сім'ю, що (на думку багатьох соціологів) поставила під сумнів її існування. Ці процеси викликали появу різного роду тенденцій у розвитку сучасної сім'ї (зростання розлучень, позашлюбних дітей, неповних сімей, подружніх пар без оформлення шлюбу, збільшення кількості одиноких пар та інші), які набули поширення не тільки у розвинених західних країнах, а й властиві в тій чи іншій мірі і сучасній українській сім'ї.

3. Соціологія молоді - це галузь соціології яка досліджує соціально-демографічну спільність суспільства що перебуває в процесі переходу від дитинства до дорослого життя і переживає етап сімейної та поза сімейної соціалізації.

Соціологія молоді як наука функціонує на трьох рівнях -загальнометодичнному, спеціально-теоретичнному, та емпіричному.

Два перших рівня допомагають виробленню науково достовірного визначення молоді у певних межах її існування і розвиїку. Що стосу» ться третього рівня, то він сприяє поглибленому розумінню молодіжних проблем, розкриттю їх тісного зв'язку з проблемами, які існують в молодіжному середовищі з мстою оперативного рсаїуванпя та прогнозування їх розпитку.

Соціологія молоді розглядаючії процеси і явища які маючії місце в молодіжному середовищі охоплює такі аспекти:

• вироблення понятійно-категоріального апарату для визначення сутності молоді;

• виявлення динаміки ціннісних орієнтацій молоді;

• вивчення процесів формування політичних, морпльпих, ідеологічних, професійних інтересів та позицій;

• вивчення факторів що сприяють формуванню свідомості у молоді

• вивчення механізмів соціалізації молодого покоління та його виховання;

• визначення поняття молодь, та встановлення її вікових меж.

4. Головна мета соціології молоді полягає у тому, щоб на основі загального аналізу тенденцій і розвитку соціального обліку молоді, умов її життєдіяльності виробити науково обгрунтовані методи та форми діяльності державних установ, які повинні регулювати соціальні процеси у молодіжному середовищі та управляти ними.

Кінцевим результатом цих розробок має стати державна молодіжна політика.

Ураховуючи, що молодіжні питання мають дуже велике значення у сучасному суспільстві. Український науково-дослідний інститут проблем молоді зосередив свою діяльність на розробці таких аспектів:

• вивченні, аналізі та прогнозуванні стану справ у молодіжному середовищі;

• проведенні фундаментальних та пошукових досліджень проблем молоді;

• встановленні зв'язків з організаціями які працюкпь у сфері молодіжної проблематики, як в Україні так і поза її межами.

Дослідження останніх років в Україні молодіжної проблематики, її діяльності у різних сферах сучасного суспільства ноказуг, що соціально-психолоіічний розвиток молоді харакіеріпупься новими якостями, породженими специфікою розвитку суспільства.

По-перше, розвиток молоді характеризується нерівномірністю. напруженістю і нестабільністю.

По-друге, нормативний аналіз молоді зі старшим поколінням гостріше реагує на протиріччя дійсності. Вона більш мобільніша, динамічна, швидше і якісне засвоює нове. Все цс надає можливість розглядати молоді, як

соціальну спільноту, як сукупність людей молодого віку у всіх сферах її діяльності.

В діяльності молоді виділяються такі характерні риси як:

• підвищена вимогливість та критичність до старших поколінь;

• недооцінка об'єктивної необхідності у досвіді старших за віком;

• перебільшення власної здатності до самостійної діяльності;

• динамічність формування соціальних мотивацій, що негативно

впливає на турботу, безпеку і відповідальність за близькими. Безумовно, що ці риси молоді ніщо інше, як реалії сьогоденного суспільного розвитку, породженні такими проблемами, як:

• низький рівень життя;

• економічна і соціальна залежність від батьків;

• відсутність житла для молоді;

• зростання рівня соціальних відхилень;

• втрата ідеалів соціальної перспективи життєвого оптимізму. Таким чином, сьогодні перед соціологією визначається задача розробки й втілення у соціальну практику державної молодіжної політики, де соціологія молоді висувається як спеціальна наука, що вивчає закономірності формування розвитку і відтворення молодого покоління.

Контрольні запитання

1. В чому полягає специфіка соціології у вивченні сім'ї?

2. Розкрийте суть сім'ї як малої соціальної групи.

3. Дайте характеристику сім'ї як особливого соціального інституту.

4. Яке місце посідає сім'я у суспільній системі? Яких суспільних впливів зазнає сімейне об'єднання людей і як воно впливає на функціонування і розвиток суспільства?

5. Що таке сімейна структура? Які її основні типи виділяє соціологія?

6. Які Функції виконує сім'я як мала соціальна група і як соціальний інститут?

7. Розкрийте сутність основних теорій сім'ї.

8. Дайте аналіз основних тенденцій розвитку сім'ї.

9. У чому полягають особливості об'єкта, предмета соціології молоді?

10.Визначити характерні риси суспільної молоді.

11 .Яка найважливіша соціології молоді?

12.Які фактори впливають на характерні риси молоді?

Реферати

1. Українська сім'я: історія і тенденції розвитку на сучасному етапі.

2. Студентська сім'я і її проблеми.

3. Сімейні конфлікти, їх причини і шляхи подолання.

4. Основні оцінки тенденцій сімейних змін і майбутнього сім'ї в сучасній соціології.

5. Гендерний підхід до жіночого та чоловічого становища у сім'ї і в суспільстві.

6. Сучасні проблеми української молоді.

7. Молодь України та її політичне життя.

Рекомендована література

1. Антонов Л.Н., Борисов Л.Л. Кризис семьи й пуги сго преодопсння. -М.,1990,

2. Аристова Н.Г. Спепиали-іация іюдрастающего поколения н семья / Семья й социальная структура. - М., 1987.

3. Бургьер А., Бестужеп-Лада Й. Семья. // 50:50. - М., 1988.

4. Воучел З.Ф, Семья й родство / Амсриканская социология. - М., 1972.

5. Дорно Й.В. Современннй брак: проблему и гармония. - М., 1990.

6. Зсмски М. Семья й личность. - М., 1986.

7. Зацепин В.Й. й др. Молодая семья. - К., 1991.

8. Мацковский М.С. Социо.чогня семьи. - М., 1989.

9. Митоян А.А. Потребительскос повсдснис семьи. — М., 1990.

10. Піча В.М. Соціологія сім'ї. -Львів. 1995. И.Пшеничнюк О.В., Романовська О.В. Соціологія. Посібник для студентів. - К.: 2002.

12. Смелзер Н. Социология. - М., 1994.

13. Социология: наука об обіцестве: Учсбнос пособие. / Под общ. ред. В.П.Андрупіснко, Н.И.Горлача. - Харькоп, 1996.

14. Соціологія: Посібник / Під ред. В.Г Городянепка. - К.. 1999.

15. США: Проблеми семьи / Реферативний сборпик. - М., 1990.

16. Фролов С.С. Социология: Учебник для ві,ісших учсбньїх заведений. -

М.,1997. 17.Черниш Н. Соціологія: Курс лекцій. Конспект. Випуск 4. - Львів,

1996,

18. Шаповал М. Загальна соціологія. - К., 1996.

19. Зволюция семьи в соврсменпом обіцестве. / Реферативний сборнпк. -М., 1989.

20. Якуба 0.0. Соціологія: Навчальний посібник для студентів. -Харків., 1996.